5.1.4 Атестація робочих місць

Для удосконалення організації праці варто проводити атестацію робочих місць.

Атестація робочих місць – це комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповідність нормативним вимогам і передовому досвіду.

Рисунок 5.3 - Атестація робочих місць

Рівні оцінки робочого місця:

а) технічний;

б) організаційний;

в) умови праці і техніки безпеки.

За результатами атестації здійснюються класифікація робочих місць по критеріальних оцінках:

а) атестовані;

б) підлеглі раціоналізації;

в) підлеглі ліквідації.

В даний час атестація робочих місць у повному виді не здійснюється, вона проводиться тільки на підприємствах зі шкідливими умовами праці з метою визначення категорій трудящих, яким повинна бути надана можливість раніш піти на пенсію.

Тема 5.2 Організація заробітної плати

1. Сутність і принципи раціональної організації заробітної плати на підприємстві.

2. Тарифна система оплати праці працівників на підприємстві.

3. Форми і системи заробітної плати робітників.

4. Оплата праці ІТП і службовців.

5.2.1 Сутність і принципи раціональної організації заробітної плати на підприємстві

З аробітна плата – частина національного доходу, що виплачується працівникам за результати їхньої праці для задоволення їхньої потреби.

Види заробітних плат:

- номінальна.

- реальна.

Номінальна – сума коштів, одержуваних працівником за виконаний обсяг робіт відповідно до кількості і якості витраченої їм праці.

Реальна – та кількість товарів, послуг, що працівник може придбати за свою номінальну заробітну плату.

- індекс зміни реальної заробітної плати

де I_Ц – індекс росту цін;

I_НЗ/П – індекс зміни номінальної заробітної плати.

Реальні доходи трудящих в основному складаються з:

а) заробітної плати;

б) пільг і виплат із фондів суспільного споживання;

в) доходів від іншої діяльності трудящих (дивідендів по акціях, підсобного господарства і т.п.)

Основні функції заробітної плати в ринковій економіці:

- джерело для задоволення потреб людей;

- найважливіший економічний стимул прогресивних явищ (росту обсягу виробництва, поліпшення якості продукції тощо);

- елемент соціального захисту населення.

Принципи раціональної організації заробітної плати наступні.

1. Оплата відповідно до кількості і якості витраченої праці.

2. Неухильний ріст заробітної плати.

3. Темпи росту заробітної плати повинні відставати від темпів росту продуктивності праці.

4. Диференціація оплати праці в залежності від складності праці, відповідальності виконуваних робіт, умов праці і життя людей, інтенсивності праці.

Формально принципи законодавчо закріплені в системах регулювання заробітної плати відповідно до Закону України «Про оплату праці» (1995 р.).

Системи регулювання заробітної плати містять у собі:

а) систему державного регулювання заробітної плати;

б) систему договірного регулювання заробітної плати:

1)Підсистему міжгалузевого регулювання заробітної плати;

2)Підсистему галузевого регулювання заробітної плати;

3)Підсистему виробничого регулювання заробітної плати.

Система державного регулювання поширюється на всі підприємства й організації, незалежно від форми власності і галузевої приналежності. Вона переважає над системою договірного регулювання.

Предметом державного регулювання заробітної плати є:

а) мінімальний рівень заробітної плати;

б) оподатковування заробітної оплати й інших доходів трудящих;

в) оплата праці у святкові дні;

г) порядок надання й оплати відпусток;

д) оплата працівників бюджетних організацій і ін.

При міжгалузевому регулюванні заробітної плати припускає договір, що називається «міжгалузева тарифна угода». Предметом міжгалузевого регулювання може бути:

а) оплата праці працівників так званих наскрізних професій;

б) оплата праці працівників у шкідливих умовах тощо.

Система галузевого регулювання заробітної плати припускає розробку тарифної галузевої угоди. Предметами регулювання можуть бути:

а) тарифна сітка галузі і приведені в ній тарифні ставки;

б) застосовувані в галузі посадові оклади;

в) робота в шкідливих умовах, у нічний час у галузі.

Предмети виробничого регулювання записується в договорі між роботодавцем і колективом працівників (колективний договір) чи окремим працюючим (контракт).

Колективний договір безстроковий і не персональний.

Контракт завжди терміновий і персональний.

Предмети регулювання на рівні підприємства:

а) форми і системи оплати праці;

б) оплата праці в шкідливих умовах, у нічний час;

в) тарифні ставки й оклади й ін.

Виробниче регулювання повинне не суперечити, виходячи з інтересів працівника, усім вищерозглянутим системам регулювання заробітної плати.