4.4 Порядок виконання
1. Нормуються операції, які складають станційні інтервали (див. табл. 4.2 і табл. 4.3)
Норма часу на контроль прибуття поїзда приймається по табл. 4.5, п.2 в залежності від наявності ізоляції приймально-відправних колій.
Розпорядження ДСП про підготування маршруту визначається по табл. 4.5, п.4. Кількість стрілочних (або виконавчих) постів приймається по табл. 4.6.
Норма часу на підготовку маршруту при ДЦ або МРЦ приймається по табл. 4.5, п.5.
При ЕЦ, МЦ, РО і МКУ при нормуванні часу підготовки маршруту, час на перевід однієї стрілки визначається по табл. 4.5, п.6. Кількість стрілок при виконанні завдання приймається по табл. 4.6.
При РО і МКУ в час підготовки маршруту, крім переводу стрілок включають: прохід черговим стрілочного поста відстані l до стрілок і назад (табл. 4.5, п.10); подача ДСП блокувального сигналу (табл. 4.5, п.7).
Доклад чергових стрілочних постів про готовність маршруту (при РО стрілок) і відкриття сигналу визначається по табл. 4.5, п.8.
Час на проходження
поїздом розрахункової відстані
визначається за формулою (4.2). Величина
задана в табл. 4.6.
Час на відкриття сигналів задано в табл. 4.5, п.11.
Час на сприймання показання відкритого сигналу і приведення його в рух задано в табл. 4.5, п.12.
2. В технологічних графіках (табл. 4.2 і 4.3) проставляються норми часу на виконання операцій.
3. Визначаються станційні інтервали за формулами (4.3) і (4.4).
4.5 Контрольні питання
1. Що називається станційним інтервалом неодночасного прибуття поїздів?
2. Для чого передбачається в графіку руху поїздів інтервал ?
3. Що називається інтервалом схрещення поїздів?
4. З яких операцій складається інтервал ?
5. З яких операцій складається інтервал ?
6. Які операції, що складають інтервал , виключаються і які скорочуються за часом при розрахунку інтервалу для станції, що обладнана електричною централізацією стрілок і сигналів?
7. Те ж саме при розрахунку інтервалу .
Практичне заняття № 6 Характеристика маршрутів для перевезення вантажів
Вихідні дані:
Автомобілі ЗІЛ-120
перевозять вантажі на маятникових
маршрутах АБ і ВГ зі зворотнім порожнім
пробігом (рис.6.1).
Фактична вантажопідйомність на маршруті
АБ -
т,
на маршруті ВГ -
т.
Час завантаження-розвантаження в одній
їздці,
;
час в наряді,
;
технічна швидкість,
- задані в табл.6.1.
Відстані в кілометрах приведені на
рис.6.1.
Маршрут АБ закріплений за АТП-1, маршрут
ВГ – за АТП-2.
Рисунок 6.1 – Схема перевезень
Таблиця 6.1 – Вихідні дані до практичного заняття № 6
Варіант |
, год |
, год |
, км/год |
Варіант |
, год |
, год |
, км/год |
1 |
0,20 |
7,5 |
20 |
16 |
1,00 |
10,0 |
34 |
2 |
0,25 |
8,0 |
25 |
17 |
0,95 |
9,8 |
36 |
3 |
0,30 |
8,5 |
30 |
18 |
0,90 |
9,6 |
38 |
4 |
0,35 |
9,0 |
32 |
19 |
0,85 |
9,4 |
40 |
5 |
0,40 |
9,5 |
34 |
20 |
0,80 |
9,2 |
42 |
6 |
0,45 |
10,0 |
36 |
21 |
0,75 |
9,0 |
22 |
7 |
0,50 |
7,6 |
38 |
22 |
0,70 |
8,8 |
24 |
8 |
0,55 |
7,8 |
40 |
23 |
0,65 |
8,6 |
26 |
9 |
0,60 |
8,0 |
20 |
24 |
0,60 |
8,4 |
28 |
10 |
0,65 |
8,2 |
22 |
25 |
0,55 |
8,2 |
30 |
11 |
0,70 |
8,4 |
24 |
26 |
0,50 |
8,0 |
32 |
12 |
0,75 |
8,6 |
26 |
27 |
0,45 |
7,8 |
34 |
13 |
0,80 |
8,8 |
28 |
28 |
0,40 |
7,6 |
36 |
14 |
0,85 |
9,0 |
30 |
29 |
0,35 |
7,4 |
38 |
15 |
0,90 |
9,2 |
32 |
30 |
0,30 |
7,2 |
40 |
Визначити техніко-експлуатаційні показники при роботі автомобілів на маятникових маршрутах і при об’єднанні іх в один кільцевий АБВГ. Зробити висновок.