20. Письмовий переклад – основний вид технічного перекладу

Із усіх видів технічного перекладу, письмовий переклад є основного формою. Це залежить від багатьох факторів. Практично вся науково-технічна інформація (наприклад, іноземний патент, інструкція, документація обладнання та ін.) перекладається на рідну мову в формі повного письмового перекладу.

Усі інші види технічного перекладу є похідними формами письмового перекладу, його скороченими варіантами. Робота над повним письмовим перекладом складається із послідовних етапів, зміст яких є правилами повного письмового перекладу. Процес перекладу складається, із трьох етапів:

І - сприймання (читання або слухання) на одній мові;

II - розуміння;

III - відтворення на рідній мові.

Етапи письмового перекладу

-прочитати текст від початку до кінця для отримання загального враження, підібрати спеціальну літературу (словники, довідники);

-прочитати текст ще раз, розділити його на смислові частини (речення, абзаци), скласти план тексту;

-письмово перекласти кожну частину: необхідно зрозуміти значення з контексту; провести граматичний аналіз речення, звірити оригінал з перекладом, відредагувати переклад; провести уніфікацію термінів та понять, а саме: якщо в першій частині тексту der Körper перекладається як корпус, то в подальшій роботі не можна використовувати інші значення.

Правила повного письмового перекладу:

• Читання тексту, ознайомлення із загальним змістом, не вдаючись до деталей. В процесі первинного ознайомлення із змістом тексту не виключається і деяка аналітична робота.

• Наступним етапом роботи з текстом є аналітичне розуміння: розуміння окремих слів, виявлення граматичних форм, складних конструкцій, лексичних зворотів, виявлення жаргонних термінів. З цією метою проводиться повторне повільне читання тексту з його аналізом.

• Перш ніж приступити до відтворення (перекладу) тексту на рідну мову слід пам'ятати про характерні помилки, зокрема:

а) намагання перекласти всі елементи речення в тій послідовності, в якій вони подані в тексті іноземною мовою;

б) ігнорування контексту, як засобу встановлення значення того чи іншого слова, відшукування в словнику значення кожного незрозумілого слова;

в) неправильний вибір за словником значення слова; шукання слова в словнику до того, як прочитано весь текст;

г) недооцінювання ролі мовної догадки, намагання пере¬класти речення до розуміння загального змісту тексту.

Особливу увагу слід приділяти вмінню знаходити правильне значення слів за контекстом і зовнішніми ознаками, працювати з словником, проводити морфологічний і синтаксичний аналіз.

Доцільно:

а) визначити місце групи підмета і присудка в реченні;

б) визначити місце означення;

в) починати аналіз речення з присудка в реченні (по його допоміжному чи модальному дієслову, граматичному закінченню, прислівнику неозначеного часу, наявності

прямого додатка і т.п.);

г) визначити труднощі лексичного порядку (керування дієслів, відсутність морфологічних ознак, великої кількості слів).

Після з'ясування взаємозв'язку слів та змісту речення приступити до дослівного перекладу його, якій передає зміст того, що читається, але часто не відповідає нормам рідної мови.