- •Розділ II.
- •§8. Системи лінійних рівнянь і n-вимірні вектори.
- •8.1. Поняття системи лінійних рівнянь, системи лінійних нерівностей та їх розв’язків.
- •8.2. Поняття n-вимірного вектора і n-вимірного лінійного векторного простору.
- •8.3. Загальні теореми про множину розв’язків систем лінійних рівнянь.
- •8.4. Теорема Крамера для квадратних слр.
- •§9. Лінійні векторні простори.
- •9.1. Загальне поняття лінійного векторного простору.
- •9.2. Підпростори лінійних векторних просторів.
- •9.3. Геометрія лінійних векторних просторів.
- •9.4. Опуклі множини в п-вимірному просторі.
- •§10. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •10.1. Загальна ідея методу Гауса.
- •10.2. Поняття загального розв’язку слр.
- •10.3. Елементарні перетворення слр .
- •Позначення: ;
- •Позначення: .
- •10.4. Перетворення виключення.
- •10.5. Умова несумісності слр.
- •10.6. Вилучення залежних рівнянь.
- •10.7. Алгоритм методу Гауса.
- •10.8. Матрична форма методу Гауса.
- •§11. Елементи матричної алгебри.
- •11.1. Вступ до матричної алгебри.
- •11.2. Арифметичні операції над матрицями.
- •11.3. Економічне тлумачення операції матричного множення.
- •11.4. Властивості операцій над матрицями.
- •11.5. Мультиплікативна форма методу Гауса
- •11.6.Обернена матриця, її обчислення і застосування.
- •11.7. Застосування оберненої матриці до розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •§12. Визначники n-го порядку, їх обчислення та застосування.
- •12.1. Аналіз спільних властивостей визначників 2-го та 3-го порядку.
- •12.2. Поняття визначника n-го порядку.
- •12.3. Обчислення визначників n-го порядку за означенням.
- •Спосіб генерування всіх перестановок чисел 1, 2, …..., n.
- •Перестановки чисел 1, 2, 3, 4
- •Формула для обчислення визначника 4-го порядку
- •12.4. Метод Гауса обчислення визначників.
- •12.5. Розкладення визначника за елементами рядка (або стовпчика).
- •12.6. Детермінантна формула для оберненої матриці.
- •12.7. Властивості визначників.
- •12.8. Теорема Крамера (загальний випадок).
- •12.9. Інтерполяційний многочлен.
- •§13. Лінійна залежність і незалежність n-вимірних векторів.
- •13.1. На підходах до поняття лінійної залежності і незалежності.
- •13.2. Загальне поняття лінійної залежності і незалежності.
- •13.3. Лінійна залежність в ℝ2 і ℝ3.
- •13.4. Властивості лінійно залежних і лінійно незалежних систем n-вимірних векторів.
- •13.5. Базиси n-вимірних векторних просторів.
- •13.6. Фундаментальна система розв’язків системи лінійних рівнянь.
- •Якщо скористатися результатом роботи методу Гаусса
- •13.7. Критерій сумісності систем лінійних рівнянь.
13.2. Загальне поняття лінійної залежності і незалежності.
Після розгляду, виконаного в п. 13.1, залишається просто зробити загальний підсумковий висновок, і ми отримаємо загальне поняття лінійної залежності і незалежності систем n-вимірних векторів.
Означення (перше означення лінійної залежності і незалежності).
Система n-вимірних векторів називається лінійно залежною, якщо хоча б один вектор цієї системи лінійно виражається через інші вектори, тобто може бути поданий у вигляді лінійної комбінації інших векторів:
,
і лінійно незалежною в іншому випадку (тобто, якщо жоден вектор цієї системи не виражається лінійно через інші вектори).
Це означення є прямим означенням лінійної залежності і опосередкованим означенням лінійної незалежності. Воно не єдине. Друге означення використовує спеціальний термін: тривіальна (нетривіальна) лінійна комбінація – це така лінійна комбінація n-вимірних векторів
,
у якої всі коефіцієнти дорівнюють 0: (відповідно хоча б один коефіцієнт відмінний від нуля).
Означення (друге означення лінійної залежності і незалежності).
Система n-вимірних векторів називається лінійно залежною, якщо знайдеться нетривіальна лінійна комбінація цих векторів, яка дорівнює нуль-вектору:
,
і лінійно незалежною в іншому випадку (тобто, якщо жоден вектор цієї системи не виражається лінійно через інші вектори).
Теорема (про еквівалентність означень лінійної залежності і незалежності).
Перше і друге означення лінійно залежних (лінійно незалежних) систем векторів є еквівалентними, тобто з лінійної залежності (незалежності) системи векторів за першим означенням випливає її лінійна залежність (незалежність) за другим означенням і навпаки.
Д о в е д е н н я.
Доведемо, що з 2-го означення випливає 1-е. Нехай система векторів є лінійно залежною за 2-м означенням і нехай маємо лінійну комбінацію
,
в якій, скажімо, . Виконаємо декілька еквівалентних (в школі вживають термін тотожних) алгебраїчних перетворень. Поділимо рівність на :
.
Перенесемо всі доданки, крім в праву частину рівності:
:
вектор лінійно виразили через інші вектори, тобто система векторів є лінійно залежною за першим означенням.
Вправа. Довести, що з першого означення випливає друге.
Як вже було зазначено, розглянуті означення є прямими означеннями лінійної залежності і опосередкованими означеннями лінійної незалежності. Абсолютно неважко дати пряме означення лінійної незалежності, наприклад таке:
Означення (пряме означення лінійної незалежності).
Система n-вимірних векторів називається лінійно незалежною, якщо лише тривіальна лінійна комбінація цих векторів дорівнює нуль-вектору:
.
13.3. Лінійна залежність в ℝ2 і ℝ3.
В п. 13.1 ми згадали поняття з аналітичної геометрії: колінеарності 2-х векторів і компланарності 3-х векторів і встановили, що
колінеарність двох векторів і ;
компланарність трьох векторів .
Тепер, маючи загальне означення лінійної залежності і незалежності, констатуємо:
колінеарність двох векторів еквівалентна їх лінійній залежності;
компланарність трьох векторів еквівалентна їх лінійній залежності.
Тепер ще одне спостереження. При множенні вектора на число координати множаться на те саме число, отже, відповідні координати колінеарних векторів пропорційні:
.
Ми отримали детермінантний критерій колінеарності ( лінійної залежності) двох двовимірних векторів: визначник, складений з їх координат, дорівнює 0.
Якщо згадати зв’язок компланарності і операцію змішаного множення трьох векторів, і геометричний зміст змішаного добутку, і координатне подання змішаного добутку (див. § 6), то ми отримаємо
детермінантний критерій колінеарності
( лінійної залежності) трьох тривимірних векторів:
визначник (3-го порядку),складений з їх координат, дорівнює 0.
Практично, основна робота щодо аналізу поняття лінійної залежності і незалежності для двовимірного і тривимірного просторів виконана, залишається зробити підсумкові висновки.
Теорема (про лінійну залежність і незалежність в ℝ2).
два вектори в ℝ2 лінійно залежні тоді і тільки тоді, коли вони колінеарні;
два вектори в ℝ2 лінійно залежні тоді і тільки тоді, коли визначник, складений з їх координат, дорівнює 0;
три і більше векторів в ℝ2 лінійно залежні завжди.
Вправа. Дати повне доведення теореми.
Теорема (про лінійну залежність і незалежність в ℝ3).
три вектори в ℝ3 лінійно залежні тоді і тільки тоді, коли вони компланарні;
три вектори в ℝ3 лінійно залежні тоді і тільки тоді, коли визначник, складений з їх координат, дорівнює 0;
чотири і більше векторів в ℝ3 лінійно залежні завжди.
Вправа. Дати повне доведення теореми.