- •Розділ II.
- •§8. Системи лінійних рівнянь і n-вимірні вектори.
- •8.1. Поняття системи лінійних рівнянь, системи лінійних нерівностей та їх розв’язків.
- •8.2. Поняття n-вимірного вектора і n-вимірного лінійного векторного простору.
- •8.3. Загальні теореми про множину розв’язків систем лінійних рівнянь.
- •8.4. Теорема Крамера для квадратних слр.
- •§9. Лінійні векторні простори.
- •9.1. Загальне поняття лінійного векторного простору.
- •9.2. Підпростори лінійних векторних просторів.
- •9.3. Геометрія лінійних векторних просторів.
- •9.4. Опуклі множини в п-вимірному просторі.
- •§10. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •10.1. Загальна ідея методу Гауса.
- •10.2. Поняття загального розв’язку слр.
- •10.3. Елементарні перетворення слр .
- •Позначення: ;
- •Позначення: .
- •10.4. Перетворення виключення.
- •10.5. Умова несумісності слр.
- •10.6. Вилучення залежних рівнянь.
- •10.7. Алгоритм методу Гауса.
- •10.8. Матрична форма методу Гауса.
- •§11. Елементи матричної алгебри.
- •11.1. Вступ до матричної алгебри.
- •11.2. Арифметичні операції над матрицями.
- •11.3. Економічне тлумачення операції матричного множення.
- •11.4. Властивості операцій над матрицями.
- •11.5. Мультиплікативна форма методу Гауса
- •11.6.Обернена матриця, її обчислення і застосування.
- •11.7. Застосування оберненої матриці до розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •§12. Визначники n-го порядку, їх обчислення та застосування.
- •12.1. Аналіз спільних властивостей визначників 2-го та 3-го порядку.
- •12.2. Поняття визначника n-го порядку.
- •12.3. Обчислення визначників n-го порядку за означенням.
- •Спосіб генерування всіх перестановок чисел 1, 2, …..., n.
- •Перестановки чисел 1, 2, 3, 4
- •Формула для обчислення визначника 4-го порядку
- •12.4. Метод Гауса обчислення визначників.
- •12.5. Розкладення визначника за елементами рядка (або стовпчика).
- •12.6. Детермінантна формула для оберненої матриці.
- •12.7. Властивості визначників.
- •12.8. Теорема Крамера (загальний випадок).
- •12.9. Інтерполяційний многочлен.
- •§13. Лінійна залежність і незалежність n-вимірних векторів.
- •13.1. На підходах до поняття лінійної залежності і незалежності.
- •13.2. Загальне поняття лінійної залежності і незалежності.
- •13.3. Лінійна залежність в ℝ2 і ℝ3.
- •13.4. Властивості лінійно залежних і лінійно незалежних систем n-вимірних векторів.
- •13.5. Базиси n-вимірних векторних просторів.
- •13.6. Фундаментальна система розв’язків системи лінійних рівнянь.
- •Якщо скористатися результатом роботи методу Гаусса
- •13.7. Критерій сумісності систем лінійних рівнянь.
12.5. Розкладення визначника за елементами рядка (або стовпчика).
Якщо визначник має рядок або стовпчик, які містять досить багато нулів, доцільно його розкласти за елементами такого рядка чи стовпчика; це скоротить кількість обчислень. У такому випадку не треба знаходити алгебраїчні доповнення до елементів, що дорівнюють 0 (добуток 0 на будь-яке алгебраїчне доповнення дорівнює 0).
Формула розкладу визначника за елементами рядка або стовпчика має вигляд:
.
В цій формулі - алгебраїчні доповнення елементів матриці :
,
де — мінор матриці — визначник, отриманий з викреслюванням -го рядка і -го стовпчика.
Ця формула словами промовляється так: визначник дорівнює сумі добутків елементів якого-небудь рядка (стовпчика) на їх алгебраїчні доповнення.
Приклад. Обчислимо визначник розкладенням за елементами другого стовпчика:
Для ефективного використання методу обчислення визначника шляхом його розкладення за елементами будь-якого рядка або стовпця можна зробити еквіваленті перетворення матриці визначника, які дають можливість одержати нулі у деякому рядку або стовпці.
Приклад. Обчислити визначник 4-го порядку.
Розв’язування. Перетворимо цей визначник таким чином, щоб зробити якомога більше нулів у якомусь стовпчику, краще у першому, бо там вже є один нуль. Для цього елементи першого рядка помножимо на 3 та додамо до відповідних елементів 3-го рядка, потім елементи 1-го рядка помножимо на
(-5) та додамо до відповідних елементів 4-го рядка. Одержимо визначник:
Тепер визначник доцільно розкласти за елементами першого стовпця:
12.6. Детермінантна формула для оберненої матриці.
Алгебраїчні доповнення елементів матриці беруть участь у формулі для обчислення оберненої матриці:
Справедливість цієї формули випливає з такої властивості алгебраїчних доповнень:
сума добутків елементів якого-небудь рядка матриці
на алгебраїчні доповнення елементів іншого рядка
дорівнює 0
(те саме вірно для стовпчиків).
Вправа. Довести вказану властивість самостійно.
Вказівка. Пересвідчитись, що сума добутків елементів якого-небудь рядка матриці на алгебраїчні доповнення елементів іншого рядка дорівнює визначнику, що має два однакові рядки; далі скористатися відповідною властивістю – див. п.12.7.
Приклад. Обчислимо за детермінантною формулою обернену матрицю до матриці
.
Обчислюємо визначник (розкладом за елементами першого рядка):
, отже обернена матриця існує:
= .
12.7. Властивості визначників.
Ми вже наводили і використовували деякі важливі властивості визначників. Тут ми даємо зведену інформацію з цього питання.
Визначник при транспонуванні не змінюється. Пояснення дамо на прикладі визначників другого порядку. Нехай:
Праві частини рівні, тому і ліві також рівні, тобто .
Якщо у визначнику поміняти місцями будь-які 2 рядки (стовпці), то визначник змінить знак на протилежний.
Наприклад:
, ,
отже = - .
Якщо визначник має 2 однакових рядки (стовпця), то він дорівнює 0.
Дійсно, якщо ми поміняємо місцями рівні рядки (стовпці), то визначник не зміниться, але згідно властивості 2 він повинен змінити знак на протилежний. Тому визначник дорівнювати 0.
Наприклад:
Якщо у визначнику усі елементи одного рядка (стовпця) помножити на однакове дійсне число k, то визначник зміниться в k разів.
Наприклад:
тобто , але одержано з визначника шляхом множення усіх елементів першого рядка на .
Наслідок 1. Спільний множник усіх елементів будь-якого рядка (стовпця) визначника можна винести за знак визначника.
Наслідок 2. Якщо усі елементи будь-якого рядка (стовпця) визначника дорівнюють нулю, то визначник дорівнює 0.
Визначник, у якого відповідні елементи двох будь-яких рядків (стовпців) пропорційні, дорівнює нулю. Доведення цієї властивості випливає з властивостей 3 та 4.
Якщо у визначнику елементи і-го рядка (к-го стовпця) є сумою двох доданків, тоді він дорівнює сумі двох відповідних визначників.
Наприклад:
Якщо до всіх елементів будь-якого рядка (стовпця) визначника додати відповідні елементи іншого рядка (стовпця) цього визначника, помножені на одне й те ж саме число, то визначник не зміниться.
Приклади на цю властивість вже наведено раніше.