У

Узагальнений опис особистості в професійній освіті

сі необхідні професійні вміння, за­кладені в структурі особистості, охоплюють вимоги, що висуваються до сучасного фа­хівця в цілому. Опис кожного з компонентів структури особистості стосовно конкретної дисципліни і буде оперативною метою навчання, яку викладач прагне досягти протягом читання всього курсу.

При цьому професійна спрямованість охоплює усвідомлене бажан­ня виконати якісно передбачувану професійну діяльність, інтерес до неї, розуміння важливості цієї діяльності у відповідній професійній сфері.

Професійна компетентність виражається у формі певного пере­ліку професійних умінь, які обираються з функціональної структури діяльності майбутнього фахівця (методика складання такої структури того, зважаючи на сказане, видається можливим розташувати цілі в іє­рархічній послідовності - від простих до складних.

3. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу

У

Рівні засвоєння навчального матеріалу

педагогічній літературі, як правило, наводяться чотири рівні засвоєння, які ха­рактеризують критерії навченості й визна­чають етапи пізнавальної діяльності, охо­плюючи всі представлені у наведених вище підходах операції.

На першому рівні за В. П. Беспальком учень не тільки сприймає інформацію, але й формує загальне уявлення про об'єкт діяльності, ви­являє пізнавальний інтерес. Цей рівень відзначається вирішенням пев­ного класу завдань.

Другий рівень, характеризує «алгоритмічну діяльність по пам'яті», або здатність відтворювати й використовувати наявну інформацію для вирішення нестандартних завдань за заданим алгоритмом.

Третій рівень характеризує етап «продуктивної дії». На цьому рівні орієнтовна основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються й учень здатен виконати їх подумки. Учні вирішують не­стандартні завдання відповідно до конкретних ситуацій та об'єктів. Перехід до етапу розумової діяльності активізує творче мислення, однією зі складових якого є вміння вирішувати конструкторські завдання, унаслі­док чого формуються нові знання й учень робить «відкриття для себе». Це означає, що, не відкриваючи нічого нового для суспільства, учень відкриває нове для себе (робить особисте відкриття), а це є надзвичайно важливим для процесу навчання й пізнання.

Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, виконувану шля­хом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, отже, він характеризує дослідницьку діяльність.

З

Етапи запам'ятовування

а визначенням психологів, запам'ятовування як одна з розумових опе­рацій має три етапи: первинне враження, потокове запам'ятовування й закріплення.

Первинне враження відіграє провідну роль у процесі пізнання. Це доведено психологами на різних прикладах. У період навчання вкрай важливо використовувати це положення шляхом постійної пере­вірки правильності формулювання дій та їхньої орієнтовної основи, тому що переучування є надзвичайно складним процесом. При цьому слід враховувати особливості пам'яті, пов'язані з вибірковістю, опера­тивністю, співвідношенням продуктивності механічного й логічного запам'ятовування.

Під час постановки мети викладачеві слід чітко визначити, що не­обхідно запам'ятати учням. Наприклад, у курсі електротехніки не треба запам'ятовувати фізичної сутності, конструкції, принципів дії, алгорит­мів, тоді як математичні вирази, формулювання, позначення елементів і пристроїв вимагають чіткого відтворення по пам'яті, і запам'ятовуванню необхідно приділити особливу увагу.

На третьому рівні формуються елементи творчого мислення шляхом аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, конкретизації. Сукупність цих розумових операцій в остаточному підсумку зумовлює формування творчо­го мислення та його образних, наочних практичних компонентів, що вкрай необхідно фахівцеві для розв'язання комплексу технічних задач.

Головна увага на цьому етапі приділяється саме вмінням розв'язувати задачі. Розумові дії за відповідних умов набувають творчого характеру й стають базою для формування на четвертому рівні науково-дослідної діяльності, що формує вміння самостійно одержати нову інформацію.

Для навчання робітників та службовців у системі професійної осві­ти характерним є формування перших трьох рівнів. При цьому викладач, проектуючи процес навчання, має чітко орієнтуватися на закономірнос­ті засвоєння. Вони полягають у тому, що пізнавальна діяльність набуває розумової форми, проходячи крізь низку окремих етапів. Таким чином, визначаючи мету, слід чітко окреслювати її у формі дій, характерних для кожного з етапів засвоєння.

Однак самого лише опису дій недостатньо, тому що самі дії, як уже підкреслювалося раніше, мають свої специфічні характеристики, ре­зультат і продукт.