У

Способи опису цілей

сучасній педагогічній літературі існують різні способи опису цілей. Традиційні способи опису цілей навчання можуть бути представлені таким чином:

• через досліджуваний зміст (вивчити теорему, вивчити явище, способи, методи тощо);

• через діяльність викладача (ознайомити з..., продемонструвати..., показати...);

• через внутрішні процеси учня (формування вмінь аналізувати, розвиток самостійності, формування інтересу);

• через навчальну діяльність учня (розв'язати задачу, виконати ла­бораторну роботу, дослідити режими).

Зазначені способи мають певні недоліки, а саме:

• нечітке уявлення про результат навчання;

• неможливість за описом мети уявити зміст навчання (у випадках 2, 3, 4);

• неможливість визначення ступеня досягнення мети;

• неможливість перевірки виконання мети.

Найчастіше мету навчання визначають через категорії «знати» та «вміти».

Традиційна схема - передати знання та сформулювати уміння й навички.

При діяльнісному підході - сформувати такі види діяльності, які від початку містять у собі задану систему знань і забезпечують їхнє за­стосування у заздалегідь заданих процесах.

Цілі навчання включають формування досвіду особистості, пред­ставленого у вигляді переліку професійних завдань, які повинен уміти виконувати фахівець у визначеній сфері діяльності.

навчання формуються через результати навчання, які реалізу­ються в деяких учнів, причому таких, які викладач або будь-який інший експерт може вільно розпізнати.

Н

Вимоги, які пред'являються до постановки цілей навчання

а підставі сказаного вище можна сформулювати основні вимоги до поста­новки цілей навчання:

• відповідність спеціаліста основним вимогам, закладеним у документах освіти;

• чітке висвітлення предмета навчаль­ної діяльності або змісту навчального матеріалу, засвоюваного учнями;

• відображення елементів навчальної діяльності учнів у процесі досягнення мети;

• відображення елементів процесу досягнення мети під час форму­вання досвіду особистості та професійно важливих якостей особистості;

• представлення точного опису формованої особистісної якості таким чином, щоб її можна було безпомилково диференціювати серед будь-яких інших якостей особистості;

• наявність способу «інструменту» для однозначного виявлення діагностичних якостей особистості в процесі об'єктивного контролю його сформованості;

• наявність шкали оцінки якості.

Мету розуміємо як передбачуваний результат (спосіб) спрямованої на предмет діяльності (дії), за допомогою якої суб'єкт має намір задо­вольнити свою потребу.

Із поняттям мети тісно пов'язані такі характеристики суб'єкта, як потреби й мотиви, що спонукають до діяльності.

Потреба - це психічне явище відображення потреби організму або особистості в необхідних умовах, що забезпечують їхню життєдіяль­ність і розвиток.

Мотив – сукупність психічних явищ, що стали імпульсами у виконанні тієї або іншої дії чи вчинку. Для появи мотивів необхідне чітке уявлення про результати діяльності. Через потреби та мотиви відбувається перехід від зовнішніх цілей до внутрішніх.

За джерелом і способом творення цілі можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. Зовнішні цілі задаються ззовні й виражають суспільну потребу. Внутрішні цілі формуються суб'єктом діяльності самостійно.

Процес переходу зовнішніх цілей у внутрішні відбуватиметься пра­вильним шляхом, якщо дотримуватися таких умов: чітке й виразне уявлен­ня мети, усвідомлене її розуміння; формування ставлення до заданої мети.

Формулюючи мету, викладач повинен чітко уявляти, що є пред­метом його діяльності. У даному разі предмет діяльності викладача -особистість, що змінюється в процесі навчання. Відповідно до цього основні характеристики особистості повинні бути чітко сформульовані й описані в процесі постановки мети.

Продукт діяльності - це те, що повинно бути отримане унаслідок реалізації дій над предметом діяльності.

Продукт і предмет діяльності повинні стосуватися того самого об'єкту. Іншими словами, стосовно діяльності щодо постановки мети навчання і предметом, і продуктом цієї діяльності є особистість учня. Тільки для предмета діяльності особистість розглядається з позицій умов навчання або тих необхідних особистісних характеристик, які по­винні бути вже сформованими в учня до початку процесу навчання.

Будь-яка система діяльності має велику кількість різноманітних ці­лей, що передбачає певне їх групування. Відповідно до цього існують різні рівні визначення цілей.