Тема 12 Судові виклики та повідомлення

Самостійна робота.

Питання семінарського заняття.

1. Поняття судових викликів і повідомлень та їх види. Зміст судової повістки та строки її вручення.

2. Способи та порядок вручення судових повісток та повідомлень.

Методичні рекомендації.

При вивченні теми необхідно з’ясувати, яким чином особи, які беруть участь у справі, а також інші учасники процесу, мають бути повідомлені судом про час і місце судового засідання, які наслідки неявки в судове засідання та які існують способи вручення судової повістки.

Питання для самостійної роботи.

1. Чи можна вважати належним повідомленням учасники процесу про дату судового засідання через електронну пошту?

2. Чи можна вважати належним повідомленням учасники процесу про дату судового засідання при допомозі факсу?

3. Чи можна повідомляти відповідача про виклик до суду через оголошення в пресі? Через які засоби інформації здійснюється таке повідомлення та яким актом регламентується ці питання.

4. У яких категоріях справ відповідачі та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються через оголошення у пресі?

5. Чи можна вважати належним повідомленням про розгляд справи судом касаційної інстанції, якщо судова повістка таким особам не направляється, а лише на сайті Верховного Суду України існує інформація про розгляд справ цим судом?

6. Чи належать витрати про повідомлення відповідача через засоби масової інформації до судових витрат? Чи може суд з власної ініціативи робити таке оголошення? Хто має оплачувати такі витрати та який порядок їх сплати?

7. Чи зобов'язаний суд зазначати у судовій повістці форму проведення судового засідання – закрите чи відкрите? Яке значення має ця інформація для сторін?

8. Як саме повідомляється та запрошується до участі у справі прокурор? Які наслідки настануть для прокурора у разі неявки у судове засідання без поважних причин?

9. Чи означає належне повідомлення відповідної особи про розгляд справи у суді, якщо повістка вручалась відповідній службовій особі?

Практичні завдання

1. У районному суді м. Суми розглядалася справа за позовом гр. Петрової про стягнення аліментів з Петрова Позивачка у заяві вказала своє місце проживання, але повістки повертались із зазначенням, що вона за вказаною у заяві адресою не проживає. Відповідач пред’явив позов про оспорювання батьківства. Суд залишив заяву Петрової без розгляду. Вона подала апеляційну скаргу на ухвалу суду та мотивувала її тим, що вона не повідомляла суд про зміну своєї адреси, оскільки у своїй позовній заяві просила слухати справу за її відсутності.

Визначте, правомірність дій Петрової та суду?

2. У районному суді м. Суми розглядалася справа за позовом Васильєвої про поновлення на роботі. Оскільки це трудовий спір, суд вирішив з метою його найшвидшого розгляду вручити судову повістку позивачці через кур’єра. Коли кур’єр прийшов за адресою проживання позивачки, то вона була відсутня, тому судова повістка була вручена під розписку її матері. Васильєва в судове засідання не з’явилася. Суд вважав, що він належним чином повідомив позивачку про розгляд справи, але вона зловживає своїми правами, тому залишив її заяву без розгляду.

Васильєва отримавши поштою ухвалу суду, подала апеляційну скаргу, у якій зазначила, що вона не була належним чином повідомлена. Про те, що повістку для неї отримала її матір вона вперше почула у суді. Кур’єр суду не повинен був вручати повістку матері, тому що вона похилого віку, їй 80 років і вона нічого не пам’ятає.

Чи мало місце порушення порядку вручення повістки?

3. Районним судом м. Суми у заочному розгляді було розглянуто справу за позовом Ваксюти до Іванова про встановлення батьківства. Рішенням суду позов був задоволений. Заочне рішення суд надіслав відповідачу. Після його отримання відповідач з’явився до суду для ознайомлення із матеріалами справи. Ним було встановлено, що у справі мала місце розписка, але на ній був не його підпис. Він подав заяву до суду про перегляд цього рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, оскільки заочне рішення ухвалювалося з урахуванням наявності розписки, де було підроблено його підпис. Суддя відмовив у задоволенні цієї заяви, оскільки вона була необгрунтованою.

Проаналізуйте ст. 224 ЦПК. Чи можна вважати, що Іванов був належним чином повідомлений про розгляд справи? Чи були у суду підстави ухвалювати заочне рішення?

Чи може Іванов відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 229 ЦПК звертатися до суду про перегляд заочного рішення, якщо йдеться не про поважність причин його неявки у судове засідання, а про підробку його підпису на розписці.

4. Гр. Шевченко отримав від суду повістку про розгляд справи. У повістці було зазначено, що він повторно викликається до суду як свідок, але не вказано, де слухатиметься справа. Тому він з’явився до суду, найменування та адреса якого були зазначені у повістці. Але після довгих пошуків, оскільки на дошці оголошень не було інформації про слухання справи, він встановив, що справа слухається на виїзному судовому засіданні.

Які наслідки настануть для Шевченка, якщо він повторно не з’явився до суду? Чи є поважною причиною те, що у повістці не було зазначено місце, де слухатиметься справа? Чи має така інформація зазначатися у судовій повістці?