- •21.Виробнича функція. Постійні та змінні ресурси. Масштаб виробництва.
- •22. Сукупний, середній, граничний продукт. Закон спадної продуктивності ресурсів. Виробничий вибір у короткостроковому періоді.
- •23.Виробничий вибір у довгостроковому періоді. Метод ізоквант. Гранична норма технологічного заміщення та її геометрична інтрерпритація. Віддача від масштабу.
- •24. Ізокоста. Оптимальна комбінація ресурсів.Принципи ефективного за витратами виробництва. Бухгалтерський та економічний пробуток. Нормальний прибуток.
21.Виробнича функція. Постійні та змінні ресурси. Масштаб виробництва.
Зміст процесц виробництва полягає у тому, що у процесі виробництва відбувається перетворення ресурсів в економічні блага виробничого і споживчого хорактеру.
Три осно фактори виробн..:праця, земля, капітал.
Технологія виробництва відображає форму стійкого взаємозв’язку факторів виробництва. Технологічна залежність між структурою витрат ресурсів і максимальним випуском продукції виражається за допомогою виробничої функції.
Частіше за все використовують виробничу функцію з двома ресурсами: К- капітал, L- праця
Виробнича функція – це залежність між комбінацією факторів виробн., що вводяться і обсягом виробн..
Q= f(K,L)-
Виробнича функція Кобба-Дугласа - Ф-я що характеризує технологію з повною взаємозалежністю факторів виробництва і х одиничною еластичністю випуску продукції.
Q= A x Ka x Lb
Q – обсяг випуску
K - капітал
L - праця
A,a,b – додатні константи
Виробн. Ф-я Леонтьева – це функція в технології з не взаємозалежними факторами та одиничною еластичністю випуску продукції
Q= APj x Fji j=1……m
APj – продуктивність житого фактору
x Fji - факор виробн.
Ізокванта- крива рівного продукту показує різні комінації витрат, які забезпечують однаковий обсяг випуску продукції
Властивості виробничої функці:
1.Зростання витрат одного з ресурсів при незмінних інших дозволяє збільшити випуск продукції.
2. Через будь-яку точку плщини можна провести ізокванту
3. Всі ізокванти мають негативний нахил
4. Ізокванта, що показує більший випуск знаходиться правіше і вище
5. Ізокванти відображають можливість заміщення одного фактору інщим і у кожній точці ізокванти кожен фактор має різну продуктивність.
Q- обсяг випуску
Дане рівняння показує, що обсяг випуску продукції залежить від кількості двох виробничих факторів: праці і капіталу. Виробнича функція відображає різноманітні засоби з'єднання виробничих факторів для вир-ва певного обсягу продукції. Виробнича функція застосовна тільки до певної технології, так як технологія стає усе більш прогрессивною, фірма може збільшити обсяг вир-ва продукції при фіксованому наборі виробничих факторів.
Термін “максимальний випуск продукції” є дуже важливим із погляду виробничої функції. Виробничі функції не припускають марнотратних або нерентабельних виробничих процесів - вони припускають економічну ефективність фірми, т.б. те, що фірми можуть використовувати кожне сполучення виробничих факторів із максимальною ефективністю. Так як виробничі функції пов'язані з досягненням максимального випуску продукції при визначеному сполученні виробничих факторів, ніколи не застосовуються такі комбінації, що знижують випуск продукції. Дане припущення про те, що вир-во завжди економічно ефективно, не завжди справедливо, але є всі підстави очікувати, що прагнучі до максимального прибутку фірми не будуть витрачати ресурси марно.
Виробнича функція в короткостроковому періоді (так звана однофакторна} відображає максимально можливий випуск продукції за різних обсягів використання одного з факторів вир-ва та незмінної кількості застосованих ін. виробничих факторів:
Q= f (Х)
Змінні витрати - це такі витрати, які змінюються прямо пропорційно обсягів виробленої продукції, наданих послуг, реалізованих товарів. Тобто це витрати, безпосередньо пов’язані з продукцією, товаром, послугою. Наприклад, змінними витратами будуть вважатися сировина та матеріали, що використовуються для виробництва продукції, відрядна зарплата працівників,% винагороди агентам з продажу, вартість придбання товарів для перепродажу і т.д. Основна ідея змінних витрат в тому, що вони є тоді, коли є і доходи. Звичайно, підприємець витрачає грошові кошти на те, щоб закупити сировину і матеріали, товари, але вони не зникають (гроші), а трансформуються в менш ліквідні активи. Адже товар, сировина, матеріали лежать на складі. Підприємець не розлучався з ними назавжди. Відсоток винагороди агентам виплачується теж тільки з вже отриманого доходу.
Постійні витрати – це витрати, які не залежать від обсягів виробництва продукції, продажу товарів або надання послуг, тобто, вони будуть однаковими завжди: продав підприємець товару на 10 000 гривень або на 100 000 гривень, вони завжди будуть однаковими в певний часовий період. До таких витрат належать: орендні платежі, зарплата, що виплачується у вигляді окладів, лізингові платежі, оплата різних послуг (реклама, зв’язок, тощо). Основний сенс постійних витрат в тому, що вони існують незалежно від того, отримав дохід підприємець чи ні.