Змістовий модуль 3 результативність менеджменту

Тема 8 прийняття управлінських рішень

1. Управлінські рішення та вимоги, пропоновані до їх ухвалень.

2. Класифікація управлінських рішень .

3. Процес прийняття рішень.

4. Методи прийняття управлінських рішень .

1. Управлінські рішення і вимоги, пропоновані до їх ухвалення.

Менеджером можна назвати людину тільки тоді, коли вона приймає організаційні рішення чи реалізує їх через інших людей. Прийняття рішень, як і обмін інформацією, – складова частина будь-якої управлінської функції. Необхідність прийняття рішень пронизує усе, що робить керівник, формуючи мету і домагаючись її досягнення. Жодна людина, зростаючи, не може не пізнати на практиці процесу прийняття рішень. Здатність приймати рішення – це уміння, яке розвивається з досвідом. Кожний з нас протягом дня приймає сотні, а протягом життя – тисячі рішень. Менеджер вибирає напрямок дій не тільки для себе, але і для організації, і для інших працівників. Люди на верхньому рівні влади приймають рішення, пов'язані з мільйонами доларів. Що ще важливіше – управлінські рішення можуть сильно впливати на життя багатьох людей. Відповідальність за прийняття важливих організаційних рішень – важкий моральний тягар, що особливо яскраво виявляється на вищих рівнях управління.

Прийняття рішень відображається на всіх аспектах управління. Ухвалення рішення – частина щоденної роботи керівника.

Управлінські рішення приймаються на всіх рівнях керівництва відповідно до функцій, обов'язками і правами керівників. Розуміння природи і суті прийняття рішень надзвичайно важливо для будь-якого керівника і фахівця, якщо вони хочуть домогтися успіхів в області керування. Здатність приймати правильні рішення – показник ефективної роботи керівника.

Рішення – це вибір альтернативи. Управлінське рішення – це вибір, що повинен зробити керівник підприємства, спрямований на виконання функцій управління. У основі будь-якого рішення лежить проблемна ситуація, що може бути виявлена в результаті діагностики системи управління. У процесі прийняття і реалізації управлінського рішення визначається стратегія підприємства, при цьому перед колективом ставляться певні задачі і забезпечується прийняття і реалізація найбільш ефективних рішень.

Управлінське рішення – це результат конкретної управлінської діяльності суб'єкта керування, що визначає програму заходів щодо рішення виниклої проблеми на основі аналізу об'єктивних законів функціонування об'єкта й аналізу сформованої в ньому проблемної ситуації.

Таким чином, основою прийняття будь-якого управлінського рішення є наявність чи проблеми проблемної ситуації.

Проблема – це різниця між бажаним і дійсним станом об'єкта керування, що перешкоджає нормальному його функціонуванню.

Проблемна ситуація виникає в наступних випадках:

- функціонування об'єкта і суб'єкта керування не забезпечує досягнення поставлених цілей;

- функціонування об'єкта і суб'єкта керування в майбутньому не забезпечить досягнення поставлених цілей;

- потрібно зміна цілей діяльності системи керування.

Причинами виникнення управлінських проблем є:

1. невірні цілі, правила, умови діяльності підприємства (нереальні плани, що у принципі неможливо виконати);

2. помилкові вимоги до роботи і її результатів. Якщо вони завищені, люди будуть шукати проблему там, де її в дійсності ні, а якщо занижені, навпаки, недооцінять її небезпеку;

3. випадкові (а часом і навмисні) порушення в діяльності чи підприємства окремого працівника;

4. непередбачені обставини (стихійні лиха).

Найважливішими ознаками управлінських рішень є їх організуючий, стимулюючий і координуючий характер.

Організуючий характер рішення пов'язаний з тим, що воно визначає стратегію управління і дає можливість, орієнтуючись на перспективу, ставити перед колективом конкретні задачі.

Стимулюючий характер випливає з директивності більшості рішень у підприємствах і передбаченого в них порядку заохочень і відповідальності за їх виконання.

Координуючий характер рішень забезпечується застосуванням системного підходу до вирішення проблем, при цьому визначають місце кожного підрозділу у виконанні конкретної задачі, їх взаємозв'язок в часі і просторі.

Вимоги, пропоновані до управлінських рішень:

1. Цільова спрямованість, тобто рішення повинне переслідувати досягнення визначеної мети.

2. Обґрунтованість, тобто рішення повинне відбивати об'єктивні закономірності розвитку об'єкта і системи керування їм.

3. Своєчасність рішення означає, що воно повинно бути прийнято саме в той момент, що коли необхідно керує вплив на об'єкт керування.

4. Ефективність – забезпечення досягнення намічених цілей з найменшими витратами.

5. Компромісність . Необхідність цієї вимоги виходить з того, що управлінські рішення майже завжди мають негативні наслідки, тобто неможливо прийняти рішення, що цілком задовольняє організацію, керівника і всіх працівників. З цього погляду важливо мати на увазі перспективну ефективність прийнятого рішення.

6. Реальність – забезпечується наявністю можливостей для реалізації рішення.

7. Адресність – передбачає спрямованість на конкретний об'єкт керування.

8. Несуперечність, тобто погодженість з раніше прийнятими рішеннями.

9. Економічність – результат повинний перевищувати витрати на розробку і реалізацію рішення.

10. Правомочність, тобто рішення повинне бути погодженим з чинним законодавством.