- •Принципи трудового права
- •Функції трудового права
- •Джерела трудового права
- •1.5. Трудові правовідносини
- •Суб’єкти трудових правовідносин
- •Лекція 2. Колективний договір план
- •2.2. Сторони колективного договору та сфера його укладення
- •2.3. Зміст і структура колективного договору
- •2.4. Чинність колективного договору в часі і просторі
- •2.5. Порядок укладення і підписання колективного договору
- •2.6. Контроль за виконанням колективного договору та відповідальність за його порушення і невиконання
- •Лекція 3. Трудовий договір план
- •Поняття і сторони трудового договору
- •Види трудового договору
- •Контракт як особлива форма трудового договору
- •3.4. Порядок укладення трудового договору
- •Випробування при прийнятті на роботу
- •3.6. Переведення працівників. Зміна істотних умов праці. Переміщення
- •Лекція 4. Припинення трудового договору план
- •Правові підстави припинення трудового договору (ст.36 кЗпП України)
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.38, 39 кЗпП України)
- •4.3. Участь профспілок у розірванні трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.40 кЗпП України)
- •4.6. Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працюючих за певних умов (ст.41 кЗпП України)
- •4.7. Правове регулювання процесу відсторонення працівника від роботи
- •4.8. Оформлення звільнення, виплата вихідної допомоги. Трудові книжки працівників
- •Лекція 5. Правове регулювання робочого часу та часу відпочинку план
- •5.1. Робочий час та його види
- •5.2. Режим робочого часу
- •5.3. Порядок встановлення та обмеження щодо нічних та надурочних робіт
- •5.4. Поняття і види часу відпочинку: перерви, вихідні, святкові та неробочі дні
- •5.5. Поняття, види та тривалість відпусток
- •4) Соціальні відпустки:
- •5.6. Порядок надання та оплати відпусток
- •6.1. Правове регулювання оплати праці
- •Види регулювання оплати праці.
- •6.3. Юридична відповідальність за трудовим правом України: загальна характеристика та підстави
- •6.4. Трудова дисципліна, порядок застосування заохочень і стягнень
- •Матеріальна відповідальність працівників: види і порядок застосування
- •7.1. Охорона праці та її правове забезпечення
- •Загальні гарантії прав працівників на охорону праці
- •7.3. Особливості правового регулювання праці жінок
- •Особливості правового регулювання праці молоді
- •Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням
- •7.5. Організація охорони праці на підприємствах, в установах, організаціях
- •Лекція 8. Трудові конфлікти та порядок їх вирішення план
- •8.1. Поняття, класифікація трудових спорів та органи, що їх розглядають
- •8.2. Розгляд трудових спорів у комісіях з трудових спорів (ктс)
- •8.3. Розгляд трудових спорів у місцевих судах
- •8.4. Поновлення на роботі та оплата за вимушений прогул
- •8.5. Порядок вирішення колективних трудових спорів
- •8.6. Правове регулювання проведення страйків
- •Лекція 9. Правова організація працевлаштування план
- •9.1. Правове регулювання забезпечення залучення громадян України у сферу трудової діяльності та система гарантій права на працю
- •9.2. Інститут працевлаштування та забезпечення зайнятості
- •Застраховані особи.
- •Незастраховані особи:
- •9.3. Права безробітного
- •9.4. Обов’язки осіб, які шукають роботу, та безробітних
- •9.5. Порядок виплати допомоги з безробіття
- •Список нормативно-правових актів та використаної літератури
- •Для нотаток навчально-методичне видання
- •0305 Економіка і підприємництво,
- •0306 Менеджмент і адміністрування
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
5.2. Режим робочого часу
Під режимом робочого часу розуміють встановлений локальним правовим актом (графіком, розпорядком і т.п.) і обов'язковий для даного колективу працівників порядок розподілу норми тривалості робочого часу протягом доби, тижня та інших календарних періодів. Залежно від сфери застосування та кола осіб, режими робочого часу можна поділити на загальні і спеціальні.
Під загальними режимами робочого часу слід розуміти такий розподіл норми робочого часу, при якому її виконання досягається за тижневий або інший обліковий період.
До загальних режимів робочого часу належать:
п'ятиденний робочий тиждень;
шестиденний робочий тиждень;
режим, що базується на підсумованому обліку робочого часу.
Найпоширенішим є п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності Виходячи із загальної норми тривалості робочого тижня - 40 годин, робочий день може тривати по 8 годин щоденно або ж по 8 годин 15 хвилин щоденно зі скороченням тривалості робочого часу на одну годину напередодні вихідного дня.
На тих підприємствах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при нормі 40 годин і відповідно 6 годин при нормі 36 годин та 4 години при тижневій нормі 24 години. Право вибору того чи іншого режиму робочого часу належить самому підприємству. Однак встановлення того чи іншого режиму потребує дотримання досить ускладненої процедури. Законом передбачено, що п'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з органами місцевого самоврядування.
Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників, яким законом передбачена скорочена тривалість робочого часу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Режим з підсумованим обліком робочого часу встановлюється на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. Суть такого режиму полягає в тому, що обирається найоптимальніший період (місячний, квартальний, річний), протягом якого здійснюється сумування робочого часу з умовою, що в розрахунку на тиждень норма на кожного працівника не повинна перевищувати 40 годин.
Спеціальні режими робочого часу застосовуються лише у виняткових випадках і стосовно певного кола осіб. Найпоширенішими спеціальними режимами робочого часу є:
ненормований робочий день;
поділ робочого дня на частини.
Ненормований робочий день - це особливий режим праці, що встановлений законом для певної категорії працівників, який полягає в тому, що вони в окремі дні у випадку виробничої необхідності повинні виконувати на пропозицію роботодавця чи з своєї власної ініціативи роботу в позаурочний час, який не визнається надурочною роботою. На працівників з ненормованим робочим днем поширюються правила, що визначають час початку і закінчення роботи, перерв протягом робочого дня, порядок обліку робочого часу. Ці особи на загальних підставах звільняються від роботи в дні щоденного відпочинку і святкові дні. Переліки посад працівників з ненормованим робочим часом, згідно з чинним законодавством, визначаються колективним договором. Як компенсація, працівникам з ненормованим робочим часом надається додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів.
На роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої тривалості робочого дня. За загальним правилом, норма годин щоденної роботи розподіляється таким чином, щоб вона була відпрацьована працівником протягом робочого дня при одній перерві тривалістю не більше двох годин.