Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiyi_Trudove_pravo.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
1.36 Mб
Скачать

4.8. Оформлення звільнення, виплата вихідної допомоги. Трудові книжки працівників

Трудовим законодавством передбачено, що припинення дії трудового договору незалежно від підстав оформляється наказом або розпорядженням роботодавця, де обов'язково вказується підстава припинення дії трудового договору згідно з чинним законодавством та з посилан­ням на відповідну статтю чи пункт закону. Наприклад, «звільне­ний за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України». Якщо ж трудовий договір розривається з ініціативи працівника за наявності для цьо­го поважних причин, то сама причина також вказується у наказі. Часто в наказах або розпорядженнях про звільнення працівника дається вказівка для бухгалтерії підприємства провести з таким працівником розрахунок.

Днем звільнення вважається останній день роботи. Він обов'язково повинен бути зазначений у наказі або розпорядженні роботодавця. В окремих випадках законодавство дозволяє розірвання трудо­вого договору за ініціативою роботодавця лише після того, як пра­цівнику буде запропонована інша робота. Це стосується звільнен­ня на підставах скорочення чисельності або штату працівників, виявлення невідповідності працівника щодо займаної посади або виконуваної роботи, а також поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Трудове законодавство встановлює цілий ряд гарантій для пра­цівників при розірванні трудового договору. їх можна умовно под­ілити на загальні - ті, що стосуються всіх або більшості праців­ників, та спеціальні - ті, що застосовуються щодо окремих їх кате­горій.

Однією з загальних гарантій при звільненні працівників є не­обхідність отримання роботодавцем попередньої згоди профспілко­вого органу.

Важливою умовою при розірванні трудового договору є вимога, яка забороняє звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. Вказане правило не застосовується при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця при нез’явленні працівника на роботу протягом більше як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, ліквідації підприємства чи розірванні трудового договору з ініціативі працівника. Також закон забороняє звільняти працівника з ініціативи роботодавця в період перебування його у відпустці. Це правило не поширюється на звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Для деяких категорій працівників встановлені додаткові гарантії при розірванні трудового договору.

Зокрема, щодо вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років, а також жінок, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку без збереження заробітної пла­ти, одиноких матерів, що мають дитину віком до 4 років або дитину-інваліда, встановлено заборону їх звільнення з ініціативи ро­ботодавця. Їх звільнення допускається лише випадку ліквідації підприємства. При цьому роботодавець зобов'язаний працевлаштувати таких жінок.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівниками, що не досягли віку 18 років, допускається лише за згодою районної служби у справах неповнолітніх.

Додаткові гарантії при розірванні трудового договору з ініціати­ви роботодавця встановлені для виборних профспілкових праців­ників. Зокрема, звільнення роботодавцем осіб, обраних до складу профспілкових органів і не увільнених від виробничої роботи, до­пускається, крім дотримання загального порядку звільнення, лише за попередньою згодою профспілкового органу, членами якого вони є, а голів і членів профспілкових органів - тільки за згодою відпові­дного об'єднання профспілок. Звільнення профспілкових організа­торів профгрупоргів з ініціативи роботодавця можливе лише за на­явності згоди органу відповідного профспілкового об'єднання. Ті працівники, які обирались до складу профспілкових органів, не можуть бути звільнені з ініціативи роботодавця протягом двох років після закінчення виборних повноважень, крім випадків ліквідації підприємства, а також у разі звільнення їх за вчинення дисциплінарного проступку.

Додаткові гарантії передбачені трудовим законодавством також для членів рад підприємств та членів рад трудових колективів. Члени ради підприємства, обрані до її складу від трудового ко­лективу, не можуть бути звільнені з ініціативи роботодавця без зго­ди загальних зборів (конференцій) трудового колективу, які їх об­рали. Звільнення членів ради трудового колективу з ініціативи ро­ботодавця, крім дотримання загального порядку звільнення, до­пускається лише за згодою ради трудового колективу.

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у ці строки, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. понад п'ять днів. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.

До трудової книжки заносяться:

  • відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;

  • відомості про прийняття на роботу із зазначенням дати прий­няття і посади чи виду роботи, переведення на іншу постійну робо­ту, звільнення із зазначенням підстави і дати звільнення;

  • відомості про нагородження державними нагородами та відзна­ками України, а також: про заохочення, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами та положеннями про дисципліну;

  • відомості про відкриття, на які видані дипломи, про викорис­тані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

До трудової книжки не заносяться дисциплінарні стягнення, які мо­жуть бути накладені на працівника, відомості про тимчасові переведен­ня, а також премії, передбачені системою заробітної плати або виплата яких має регулярний характер. Усі записи у трудовій книжці вносяться роботодавцем після видання відповідного наказу не пізніше тижневого строку, а про звільнення - у день звільнення і повинні точно відповіда­ти тексту наказу і нормі закону. Записи про звільнення, а також відо­мості про нагородження та заохочення завіряються печаткою.

Обов'язок щодо забезпечення ведення на підприємстві трудових кни­жок покладається на роботодавця. Він зобов'язаний постійно мати у наявності необхідну кількість бланків трудових книжок. Суму вар­тості трудової книжки роботодавець має право стягнути з працівни­ка. Трудова книжка зберігається у відділі кадрів підприємства протягом всього часу дії трудового договору і видається працівнику належно оформленою у день його звільнення.

Крім трудової книжки, на кожного працівника за­водиться страхове свідоцтво. За чинним законодавством Украї­ни про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, підста­вою для здійснення виплат по соціальному забезпеченню є не трудо­вий стаж, а страховий стаж, тобто період, протягом якого особа підля­гала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та сплачувала, або за неї сплачувались, страхові внески. Страхове свідоцтво є єдиним для всіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на отримання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соц­іальним страхуванням. Свідоцтво видається кожній особі, яка підлягає будь-якому виду загальнообов'язкового державного соціального страхування, на підставі анкети застрахованої особи після обов'язкової реєстрації цієї особи в органах Пенсійного фонду. Страхове свідоцтво зберігається у застрахованої особи. Воно пред'являється у разі отримання послуг та матеріального забезпе­чення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуван­ням, укладення трудового договору (контракту), договору цивіль­но-правового характеру, предметом якого є виконання робіт та надання послуг, під час прийому на навчання, а також в інших ви­падках, передбачених законодавством.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]