4. Методи нематеріальної мотивації трудової діяльності

Реакцією на зміни в структурі мотивів та їх ієрархії стало виникнення численних сучасних концепцій, які об’єднують нові принципові положення, незважаючи на певну різницю між ними. Ці концепції під назвами теорій "якості трудового життя", "збагачення змісту праці", "гуманізації праці", "співучасті трудящих" декларують необхідність нових підходів до підвищення соціальної та виробничої активності працівників.

Ці підходи, зокрема, передбачають розроблення та впровад­ження в господарську практику:

а) програм гуманізації праці;

б) програм професійно-кваліфікаційного розвитку робочої сили;

в) нетрадиційних методів матеріального стимулювання (індивідуалізація заробітної плати, участь працівників у прибутках, плани групового стимулювання, право працівників на придбання акцій на пільгових засадах тощо);

г) програм широкого залучення трудящих до управління виробництвом.

Практичні заходи щодо задіяння нових резервів підвищення трудової активності найманих працівників безпосередньо пов’я­зані з гуманізацією праці, яка нині є основною ланкою нематеріальної мотивації праці.

Гуманізація праці на практиці покликана забезпечити:

а) високу змістовність праці трудящих, яка відповідає їхній кваліфікації, структурі та ієрархії потреб і мотивів;

б) краще пристосування матеріально-технічної бази виробництва до людини;

в) створення сприятливих умов праці;

г) широку та активну участь працівників у вирішенні виробничих завдань.

Класична програма гуманізації праці містить такі складники:

• збагачення змісту праці (суміщення функцій робітників основного й допоміжного виробництва, основних функцій і функції контролю за якістю продукції; групування різнорідних операцій тощо);

• розвиток колективних форм організації праці;

• створення досконаліших умов праці;

• розвиток виробничої демократії;

• раціоналізація режимів праці та відпочинку, впровадження гнучких графіків роботи;

• підвищення рівня інформованості колективу, «прозорості» внутрішньоорганізаційної діяльності.

На базі запровадження як традиційних, так і нетрадиційних методів мотивації та програм гуманізації праці ставиться завдання створення нової, "синтетичної" моделі організації та стимулювання праці, яка дає максимальні можливості для зростання ефективності виробництва.

На трудову поведінку персоналу значний вплив справляють планування кар’єри, надання додаткового вільного часу, перерозподіл робочого часу, підвищення рівня інформованості колективу, регулярні зустрічі представників профспілок з керівництвом.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Викласти сутність понять "мотивація" та "стимулювання", співвідношення й відмінності між ними.

2. Дати розгорнуте визначення матеріальної мотивації персоналу.

3. Окреслити основні чинники підвищення (зниження) матеріальної мотивації трудової діяльності.

4. Пояснити, у чому виявляється вплив диференціації доходів працівників на мотивацію трудової діяльності.

5. Розкрити вплив структури доходів працівників на мотивацію трудової діяльності.

6. Викласти зміст вимог до розробки системи преміювання персоналу підприємства.

7. Пояснити сутність гуманізації праці та її роль у мотивації персоналу.

8. Дати характеристику складових класичної програми гуманізації праці.

9. Пояснити взаємозв’язок між інформованістю колективу та мотиваційними настановами персоналу.

Література: [2], с. 628-687; [4], с. 179-181; [7], с. 289-339; [9], с. 167-188.