89.Концепція юридичного позитивізму. Нормативіська концепція.

Нормативістська концепція права, яка розроблена Г.Кельзеном, ототожнює право з позитивним законом, нормативно-примусовим порядком, відмовляючись від використання ідей та підходів інших наук. Система права – це піраміда формалізованих норма в чіткій ієрархії, на вершині якої знаходиться «Основна норма». Формальна визначеність права є засобом забезпечення його загальнообов'язковості, засобом чіткого окреслення правового статусу особи і громадянина, визначення міри державного примусу у випадках порушення норм права, засобом суттєвого полегшення можливості керуватися правовими вимогами на практиці; державно-владний характер права посилює його регулятивний потенціал.

90.Соціологічна концепція.

Соціологічний напрямок у теорії права методологі­чно виходив з того, що існування і розвиток права і держави визначаються суспільними чинниками. Тому представники цього напрямку надавали важливого значення вивченню суспільних інтересів і відносин, дослідженню психічних і моральних основ держави і права. Чимало прихильників концепції права як захи­щеного інтересу, за Ієрінгом, було й у Росії.Професор цивільного права Московського університету Сергій Муромцев (1850—1910) головного значення надавав правовим відносинам.С. Муромцев вважав, що в основі права лежать інтереси ін­дивідів, суспільних груп, союзів і т.д., на базі яких у суспільстві і виникають різні відносини, регульовані за допомогою санкцій: юридичних, моральних, релігійних та ін. До правових належать ті відносини, що складаються з типових для даного суспільства інтересів окремих осіб чи їх об´єднань. Ці відносини й інтереси одержують «неорганізований захист» з боку суспільства і соціаль­них груп. Але його недостатність змушує при зіткненні різних інтересів звертатись до державних органів, тобто до «організо­ваного захисту». Він доручається суддям, посадовим особам чи суспільній владі, дії яких набувають точних форм, визначеної процедури прийняття рішень, компетенції тощо. Таку організо­вану форму захисту вчений називав юридичною. Вона необхід­на тільки тим відносинам, що вимагають додаткових гарантій від держави. Юридичною санкцією, вважав Муромцев, забезпе­чується та частина відносин, яка визнана найбільш важливою для інтересів особистості і держави і не може бути забезпечена інакше, як силою державного примусу.Соціально-психологічне тлумачення права і державної влади да­вав професор Микола Коркунов (1853—1904).Право, за визначенням Коркунова, є не просто захист інте­ресів, але їх розмежування, інструмент забезпечення певного порядку в процесі виникнення і врегулювання конфлікту інте­ресів. Юридичні норми розмежовують інтереси різних суб´єктів на відміну від норм технічних, що вказують засоби досягнення визначеної мети, і правових правил, що дають порівняльну оці­нку різних інтересів однієї й тієї ж особи. «Отже, норми розме­жування інтересів визначають межі між правом і неправом і є суть юридичні норми. Щоб визначити межі здійснення інтере­сів, що стикаються, право встановлює права й обов´язки су­б´єктів суспільних відносин і тим самим створює важливий по­рядок суспільних відносин».