- •1.Предмет теорії держави і права.
- •2.Методологія теорії держави і права. Методи досліджень державно-правових явищ.
- •3.Функції теорії держави і права.
- •4.Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права в ній.
- •5.Поняття суспільства, його елементи та структура.
- •6.Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •7.Походження держави. Причини виникнення держави. Особливості її виникнення у різних народів.
- •8.Історичні типи держави.
- •9.Поняття політичної системи суспільства, основні функції та елементи.
- •10.Політична та державна влада. Місце та роль держави в політичній системі суспільства.
- •11.Поняття правової держави. Ознаки правової держави.
- •12.Поняття та ознаки держави.
- •13.Сутність та соціальне призначення держави.
- •14.Поняття функцій держави. Класифікація функцій держави.
- •15.Внутрішні функції держави: поняття та зміст.
- •16.Зовнішні функції держави: поняття та зміст.
- •17.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •18.Поняття форми держави та її структура
- •20.Поняття та види форми державного устрою.
- •21.Поняття та види державно-правового режиму.
- •22.Механізм держави: поняття, структура, призначення.
- •23.Поняття органу держави. Класифікація органів держави.
- •24.Поняття державного апарату та його структура.
- •25.Основні теорії виникнення держави. Причини їх багатоманітності.
- •26.Теорія національної держави. Питання держав в концепції солідаризму.
- •27.Теорія держави загального благоденства. Шляхи розвитку сучасної держави в теорії конвергенції.
- •28.Роль держави в концепції плюралістичної демократії. Теорія елітарної демократії.
- •29.Теорія соціальної держави. Теорія етатизму.
- •30.Анархізм і держава. Теорія правової держави.
- •31.Поняття права, його сутність, цінність.
- •32.Право як нормативний регулятор суспільних відносин. Ознаки права.
- •33.Походження права. Історичні типи права.
- •34.Принципи права: поняття, види.
- •36.Основні теорії походження права.
- •37.Поняття, види основні ознаки соціальних норм.
- •38.Поняття, ознаки та класифікація норм права
- •39.Норма права та її структура.
- •40.Види диспозицій. Гіпотез і санкцій.
- •41.Поняття статті нормативно-правового акту, її зміст. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.
- •42.Правотворчість: поняття, види.
- •43.Принципи та стадії правотворчості.
- •44.Поняття форми (джерела) права, їх класифікація.
- •45.Нормативно-правовий акт: загальна характеристика. Види нормативно-правових актів.
- •46.Закон та його види.
- •47. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.
- •48.Поняття правової системи, її структура та характеристика основних елементів.
- •49.Поняття системи права та характеристика основні елементи системи права.
- •50.Критерії класифікації галузей права та їх характеристика.
- •51.Поняття і зміст системи законодавства. Система законодавства України.
- •52.Поняття та види систематизації нормативно-правових актів
- •53.Поняття реалізації права. Основні форми безпосередньої реалізації права.
- •54.Застосування норм права як особлива форма його реалізації.
- •55.Стадії застосування норм права. Вимоги правильного застосування правових норм.
- •56.Поняття та види актів застосування правових норм.
- •57.Прогалини в законодавстві та шляхи їх усунення.
- •58.Поняття, суть та необхідність тлумачення юридичних норм.
- •59.Види та способи тлумачення правових норм.
- •60.Офіційне та неофіційне тлумачення.
- •61.Поняття та основні ознаки правовідносин. Види правовідносин.
- •62.Зміст правовідносин.
- •63.Поняття та види суб’єктів права.
- •64.Поняття та види об’єктів права.
- •65.Юридичні факти та їх класифікація.
- •66.Поняття та ознаки правової поведінки.
- •67.Правова поведінка: склад і види.
- •68.Поняття, ознаки та види правомірної поведінки.
- •69.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •70.Склад правопорушень.
- •71.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •72.Принципи та види юридичної відповідальності.
- •73.Поняття, риси та принципи законності.
- •75.Правопорядок: поняття, зміст.
- •76.Співвідношення суспільного порядку і правопорядку, суспільного порядку і державної дисципліни.
- •77.Поняття та структура правосвідомості. Професійна правосвідомість.
- •78. Правова культура її сутність та основні ознаки.
- •79.Загальна характеристика правового регулювання.
- •80.Засоби, стадії та типи правового регулювання суспільних відносин.
- •81.Механізм правового регулювання та його елементи.
- •82.Поняття юридичного процесу, природа і система процесуального права.
- •83.Матеріальне і процесуальне право. Об’єктивне і суб’єктивне право.
- •84.Публічне та приватне право. Регулятивне і охоронне право.
- •85.Романо-германська правова система та її особливості.
- •86.Структура і джерела англосаксонського права.
- •87.Мусульманське право. Сім’я традиційного і звичаєвого права
- •88.Теорія природного права, школи її виникнення.
- •89.Концепція юридичного позитивізму. Нормативіська концепція.
- •90.Соціологічна концепція.
83.Матеріальне і процесуальне право. Об’єктивне і суб’єктивне право.
Матеріальне право-це частина норм правових норм ,за допомогою яких держава здійснює вплив на сусп. відносини шляхом прямого безпосереднього реагування.Процесуальне право-це частина норм правової си-ми ,які виникають в процесі розслідування злочинів ,розгляду та вирішенні крим. справ.Об'єктивне право — це система загальнообов'язкових норм, що мають формальний вираз, встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних відносин.Об'єктивність права визначається тим, що воно:— не залежить від волі та свідомості суб'єкта права;— не належить йому.Формою виразу об'єктивного права є законодавство; правові звичаї; юридичні прецеденти; нормативні договори певної держави.Суб'єктивне право — це міра юридично можливої поведінки, що задовольняє інтереси певної особи.Суб'єктивний характер права виявляється у тому, що воно:— залежить від волі суб'єкта;— реалізується залежно від його бажання та належить йому.Формою виразу суб'єктивного права є право, що визначає міру свободи певного суб'єкта шляхом конкретизації його можливої поведінки. Категоріїоб'єктивного та суб'єктивного права характеризуються:— спільними рисами;— відмінностями;— взаємодією.Спільні риси:1. Об'єктивне та суб'єктивне право маютьюридичний характер.2. Вони є засобамирегулюваннясуспільних відносин.3. Вонивстановлюються державою.4. Маютьдокументальну форму закріплення.5. Охороняються державою.6. Маютьвизначенийзміст та нормативний характер.7. Маютьюридичну силу, тобтопороджуютьправовінаслідки.Однак, не зважаючи на наявністьпевнихспільнихознак, категоріїоб'єктивного та суб'єктивного права маютьсамостійнийхарактер.Взаємодіяоб'єктивного та суб'єктивного права виявляється через два напрями:— об'єктивне право є міроюреалізаціїможливостей, наданих правом суб'єктам;— суб'єктивне право — цезасіб (спосіб) реалізаціїоб'єктивного права шляхом йогоконкретизації.
84.Публічне та приватне право. Регулятивне і охоронне право.
Реглятивне право-це си-мапрвових норм ,що регулюють поведінку суб’єктів права шляхом розподілу між ними юридичних прав і обов’язків ,а також розраховані на правомірність їхніх дій .
Охоронне право-це сукупність норм права ,що становлять особливу частину си-ми права ,призначені охороняти ,врегульовані правом,сусп.. відносини від різного роду посягань та поновлювати порядок функціонування,шляхом застосування засобів держ. –владного характеру
Публічне право-крим.,адмін..
Приватне право-сімейне.
85.Романо-германська правова система та її особливості.
Загальновизнаним центром розвитку романо-германськоїправовоїсім'ївважається континентальна Європа, тому їїназиваютьщеконтинентальною.Романо-германськаправовасім'я — цесукупністьнаціональнихправових систем держав, якімаютьзагальніриси, щовиявляються в єдностізакономірностей і тенденційрозвитку на основідавньоримського права та йогопристосування до новихнаціональних умов. Характерними рисами є:• домінування нормативно-правового акта як форми (джерела) права;• поділсистеми права на публічне та приватне право;• диференціаціята кодифікаціягалузей права; • нормативність права, розгляд норм права як загального правила поведінки, встановленогозаконодавцем;• включення у поняття права норм-роз'яснень (тлумачень), яківиходять, насамперед, відзаконодавця та суддів.Романо-германськасім'я — у правовому життісуспільстваголовним є об'єктивне право, тобтозаконодавство (країниконтинентальноїЄвропи — Італія, Франція, Німеччина та ін.). У нійвиділяютьдвіправовігрупи:• романська — Франція, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Італія, Іспанія та ін., де головною є національнаправова система Франції;• німецька — ФРН, Австрія, Швейцарія та ін., де головною є національнаправова система Німеччини.