РЕФЕРАТ
На тему:
Ознаки зовнішності людини
Систему ознак людини утворюють :
Антропологічні;
Анатомічні;
Функціональні;
Особливі;
Супутні ознаки.
Ефективність розшуку осіб залежить від того, наскільки правильно, повно і точно сформульовані дані про зовнішність розшукуваного.
При оформленні розшукових матеріалів національність розшукуваного вказується на основі документальних даних. При їх відсутності вказують належність до можливого типу зовнішності. При заповненні впізнавальної карти особи яка пропала безвісти або впізнавальної карти трупа також вказують антропологічні ознаки зовнішності, як необхідні для визначення його расової або національної належності.
Далі ознаки зовнішності людини рекомендується описувати по методу словесного портрета. При описуванні анатомічних ознак особи або трупа перш за все дають загальну характеристику зовнішності: стать, вік, ріст, статура. Потім по принципу від загального до часткового описують частини тіла, відмічаючи їх особливості.
Після описування анатомічних ознак вказують функціональні ознаки, особливі прикмети та супутні ознаки.
Малюнки з ознаками зовнішності взяті із практичного посібника“ Книга криминалиста” авторів А.Ф.Рощина, П.Д.Біленчука, Г.О.Омельченко; довідника “Признаки внешности человека и их использование в розыскной деятельности” авторів Бурика В.І. та Пилипчука В.Ф; довідника”Розыск.Признаки внешности человека» автор Слинько С.В.
1. Антропологічні ознаки.
Населення дуже різне по своєму антропологічному складу. Кожна людина в залежності від своєї расової або національної належності може відноситись до таких антропологічних типів:
Європейський;
Монгольський;
Кавказький;
Негроїдний тип.
На території України проживають представники різних народів та національностей, які відносяться до різних типів.
А Б В Г
А. Європейський тип представника населення центральної частини Східної Європи;
Б. Європейський тип представника населення Балтії.
В. Монгольський тип представника населення Центрального Сибіру;
Г. Монгольський тип представника населення Північно-Східної Азії.
Д Е Ж З
Д.Монгольський тип представника населення Центральної та Середньої Азії;
Е.Тип обличчя представника населення Уралу та Волги;
Ж.Європейський південний (кавказький) тип обличчя;
З.Європейський тип обличчя представника населення Середньої Азії.
Росіянин Українець Єврей
Білорус Литовець Вірменин
Латиш Естонець Молдаванин
Татарин Циган Киргиз
Грузин Казах Узбек
Азербайджанець Таджик Туркмен
Таким чином, якщо зовнішність людини можна характеризувати одним із комплексів вказанних ознак,він може бути орієнтовно віднесений до одного із описаних антропологічних типів.
2. Анатомічні ознаки.
Можливість встановлення особи за прикметами зовнішності зумовлена відносною незмінністю та індивідуальністю зовнішнього вигляду кожної людини. Індивідуальність зовнішності будь-якої особи виявляється перш за все в неповторній сукупності особливостей будови обличчя та тіла, тобто в сукупності анатомічних ознак.
Анатомічними називаються ознаки будови тіла людини в цілому, голови, обличчя та їх частин. Вони виявляються як під час руху, так і в стані спокою та описуються за методом словесного портрета з урахуванням їх основних характеристик – розміру, форми, контура, положення, кольору та особливостей.
Під розміром розуміють кількісні характеристики тіла в цілому та його окремих частин. Розмір визначають точно чи на “око”, в абсолютних цифрах або у відносних поняттях. Найчастіше застосовують тричленний поділ –великий, середній та малий; широкий, середній, вузький; високий, середній та низький, тощо.
Форма – загальний рельєф поверхні (випукла, плоска, ввігнута),мікрорельєф поверхні (гладка, шороховата, нерівна), характер ліній та площин, якими обмежені ті чи інші частини тіла. Визначається, як правило, шляхом порівняння з найпростішими геометричними фігурами, з виглядом загальновідомих предметів (яйцеподібний, грушоподібний, тощо).
Контур-зовнішнє окреслення, конфігурація краєвої лінії взятої для вивчення деталі зовнішності; може виразитися у порівнянні з відомими геометричними категоріями –овальний, трикутний, ромбоподібний, тощо.
Положення-розміщення деталей зовнішності відносно інших елементів зовнішності: обличчя (наприклад, бородавка на щоці справа від носа),сторін тіла (попереду, ззаду, зверху, знизу, тощо) або яких-небудь відомих умовних ліній, площин чи інших орієнтирів.
Колір – визначається звичайно за загальними уявленнями про колір, еталонами у порівнянні з кольором відомих рослин чи предметів (наприклад, землистий, цегляний, тощо).
Особливості – прикмети, які відносно рідко зустрічаються, а також додатково характеризують яку-небудь рису обличчя чи частину тіла людини. Наприклад, до числа особливостей відносять біологічну асиметричність, яка визначає ступінь відповідності парних частин тіла людини або половин деяких непарних елементів.