- •1.Предмет теорії держави і права.
- •2.Методологія теорії держави і права. Методи досліджень державно-правових явищ.
- •3.Функції теорії держави і права.
- •4.Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права в ній.
- •5.Поняття суспільства, його елементи та структура.
- •6.Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •7.Походження держави. Причини виникнення держави. Особливості її виникнення у різних народів.
- •8.Історичні типи держави.
- •9.Поняття політичної системи суспільства, основні функції та елементи.
- •10.Політична та державна влада. Місце та роль держави в політичній системі суспільства.
- •11.Поняття правової держави. Ознаки правової держави.
- •12.Поняття та ознаки держави.
- •13.Сутність та соціальне призначення держави.
- •14.Поняття функцій держави. Класифікація функцій держави.
- •15.Внутрішні функції держави: поняття та зміст.
- •16.Зовнішні функції держави: поняття та зміст.
- •17.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •18.Поняття форми держави та її структура
- •20.Поняття та види форми державного устрою.
- •21.Поняття та види державно-правового режиму.
- •22.Механізм держави: поняття, структура, призначення.
- •23.Поняття органу держави. Класифікація органів держави.
- •24.Поняття державного апарату та його структура.
- •25.Основні теорії виникнення держави. Причини їх багатоманітності.
- •26.Теорія національної держави. Питання держав в концепції солідаризму.
- •27.Теорія держави загального благоденства. Шляхи розвитку сучасної держави в теорії конвергенції.
- •28.Роль держави в концепції плюралістичної демократії. Теорія елітарної демократії.
- •29.Теорія соціальної держави. Теорія етатизму.
- •30.Анархізм і держава. Теорія правової держави.
- •31.Поняття права, його сутність, цінність.
- •32.Право як нормативний регулятор суспільних відносин. Ознаки права.
- •33.Походження права. Історичні типи права.
- •34.Принципи права: поняття, види.
- •36.Основні теорії походження права.
- •37.Поняття, види основні ознаки соціальних норм.
- •38.Поняття, ознаки та класифікація норм права
- •39.Норма права та її структура.
- •40.Види диспозицій. Гіпотез і санкцій.
- •41.Поняття статті нормативно-правового акту, її зміст. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.
- •42.Правотворчість: поняття, види.
- •43.Принципи та стадії правотворчості.
- •44.Поняття форми (джерела) права, їх класифікація.
- •45.Нормативно-правовий акт: загальна характеристика. Види нормативно-правових актів.
- •46.Закон та його види.
- •47. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.
- •48.Поняття правової системи, її структура та характеристика основних елементів.
- •49.Поняття системи права та характеристика основні елементи системи права.
- •50.Критерії класифікації галузей права та їх характеристика.
- •51.Поняття і зміст системи законодавства. Система законодавства України.
- •52.Поняття та види систематизації нормативно-правових актів
- •53.Поняття реалізації права. Основні форми безпосередньої реалізації права.
- •54.Застосування норм права як особлива форма його реалізації.
- •55.Стадії застосування норм права. Вимоги правильного застосування правових норм.
- •56.Поняття та види актів застосування правових норм.
- •57.Прогалини в законодавстві та шляхи їх усунення.
- •58.Поняття, суть та необхідність тлумачення юридичних норм.
- •59.Види та способи тлумачення правових норм.
- •60.Офіційне та неофіційне тлумачення.
- •61.Поняття та основні ознаки правовідносин. Види правовідносин.
- •62.Зміст правовідносин.
- •63.Поняття та види суб’єктів права.
- •64.Поняття та види об’єктів права.
- •65.Юридичні факти та їх класифікація.
- •66.Поняття та ознаки правової поведінки.
- •67.Правова поведінка: склад і види.
- •68.Поняття, ознаки та види правомірної поведінки.
- •69.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •70.Склад правопорушень.
- •71.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •72.Принципи та види юридичної відповідальності.
- •73.Поняття, риси та принципи законності.
- •75.Правопорядок: поняття, зміст.
- •76.Співвідношення суспільного порядку і правопорядку, суспільного порядку і державної дисципліни.
- •77.Поняття та структура правосвідомості. Професійна правосвідомість.
- •78. Правова культура її сутність та основні ознаки.
- •79.Загальна характеристика правового регулювання.
- •80.Засоби, стадії та типи правового регулювання суспільних відносин.
- •81.Механізм правового регулювання та його елементи.
- •82.Поняття юридичного процесу, природа і система процесуального права.
- •83.Матеріальне і процесуальне право. Об’єктивне і суб’єктивне право.
- •84.Публічне та приватне право. Регулятивне і охоронне право.
- •85.Романо-германська правова система та її особливості.
- •86.Структура і джерела англосаксонського права.
- •87.Мусульманське право. Сім’я традиційного і звичаєвого права
- •88.Теорія природного права, школи її виникнення.
- •89.Концепція юридичного позитивізму. Нормативіська концепція.
- •90.Соціологічна концепція.
20.Поняття та види форми державного устрою.
Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами. За державним устроєм всі держави поділяють на прості і складні. Проста унітарна держава — це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин. Наприклад, республіки Бєларусь, Польща, Болгарія. Є прості унітарні держави, які мають автономні утворення. До таких держав відносяться. України, Іспанія, Італія, Португалія. Складні держави — це такі держави, які об'єднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передали вищим центральним органам союзної держави. Це, по суті, постійний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерація, конфедерація і імперія. Федерація — це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам. Федерація відрізняється від інших державних утворень тим, що вона має єдину спільну територію, спільну конституцію і систему законодавства, єдиний уряд, спільні збройні сили, подвійне громадянство, єдину грошово-фінансову систему Федерація є суб'єктом міжнародних відносин, а складові частини федерації позбавлені таких прав. Федерації можуть бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані.
21.Поняття та види державно-правового режиму.
Державно – правовий режим – це сукупність форм і методів здійснення державної влади та рівень участі громадян в управлінні справами держави і суспільства.
Це поняття відповідає на поняття здійснення державної діяльності і досягнення цілей, що стоять перед державою, а також настільки реально громадяни впливають на стан державних і суспільних справ. Поняття державно – правового режиму не слід ототожнювати з поняттям “державно-правовий режим”, хоча за значенням вони і близькі одне до одного. Останнє поняття має ширше значення і характеризує не тільки методи діяльності державних органів, що визначається поняттям “державно-правовий режим”, а й можливості та форми діяльності всіх елементів політичної системи – політичних партій, рухів, інших об’єднань громадян. Розрізняють демократичний і недемократичний режими. Отже, демократичний правовий режим - це здійснення державної влади на засадах чинного права з використанням демократичних форм народного представництва, виконавчо-розпорядчої діяльності, правосуддя, контролю і нагляду, рівноправність населення, а також гарантування їхніх прав, свобод, законних інтересів, виконання кожним своїх обов'язків.
Недемократичні режими поділяють на тоталітарні та авторитарні.
Тоталітарний режим - це сукупність таких засобів і способів реалізації державної влади, за яких уся життєдіяльність суспільства і кожного окремого громадянина (особи) абсолютно регламентована: влада на всіх рівнях формується закрито однією особою чи кількома людьми з правлячої верхівки, не контролюється населенням; відсутня будь-яка можливість для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення; найменші вільності негайно придушуються всіма засобами, аж до прямого насильства; існує однопартійна система, звичним є грубе втручання в особисте життя людини і громадянина.
Авторитарний режим - така сукупність засобів і способів реалізації державної влади, за яких вона концентрується в руках правлячої верхівки; допускаються деяке розмежування політичних сил, легальні можливості через представницькі органи чи громадські об'єднання обстоювати інтереси певних верств населення. Але якщо така поляризація політичних сил стає антагоністичною, включається механізм дії реакційного закону чи пряме насильство.