37.Поняття, види основні ознаки соціальних норм.

Соціальні норми - це правила поведінки, що регулюють взаємини людей і їхніх об'єднань. 

Основні види соціальних норм:

1. Норми права - це загальнообов'язкові, визначені-формально- певні правила поведінки, які встановлені або санкціоновані, а також охороняються державою. 2. Норми моралі (моральності) - правила поведінки, які зложившись у суспільстві, виражають подання людей про добро й зло, справедливості й несправедливості, боргу, честі, достоїнстві. Дія цих норм забезпечується внутрішнім переконанням, суспільною думкою, заходами суспільного впливу. 3. Норми звичаїв - це правила поведінки, які, зложившись у суспільстві в результаті їхнього багаторазового повторення, виконуються в чинність звички. 4. Норми громадських організацій (корпоративні норми) - це правила поведінки, які самостійно встановлені громадськими організаціями, закріплені в їхніх уставах (положеннях і т.п.), діють у їхніх межах і ними ж охороняються від порушень за допомогою певних заходів суспільного впливу.

Крім зазначених, серед соціальних норм розрізняють: - релігійні норми; - політичні норми; - эстетические норми; - організаційні норми; - норми культури й ін.

Ознаки соціальних норм: 1.  Правила (масштаби, зразки, моделі) поведінки регулятивного характеру — соціально-вольові норми, що історично склалися або цілеспрямовано встановлені. Вони спрямовують поведінку людей відповідно до закладеної в нормі ідеальної моделі суспільних відносин, вносять однаковість у регулювання суспільних відносин і формують безупинно діючий механізм типових масштабів поведінки; 2. Правила поведінки загального характеру, тобто такі, що не мають конкретного адресата. Вони розраховані на те, щоб спрямовувати поведінку людей у рамках відносин даного виду; вступають у дію щораз, коли виникають відповідні суспільні відносини; 3.  Правила поведінки наказового характеру — загальнообов'язкові. Вони встановлюють заборони, дають еталони поведінки; 4.  Правила поведінки, які забезпечуються певними засобами впливу на поведінку людей (звичкою, внутрішнім переконанням, суспільним впливом, державним примусом).

38.Поняття, ознаки та класифікація норм права

Норми права – обов’язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що в установленому

порядку приймається, змінюються, відмінюється та забезпечується відповідними держ. органами в межах їх компетенції. Види норми права поділяються: 1. За функціональною спрямованістю: - Регулятивні (встановлюють права та обов’язки суб’єктів). - Правоохоронні (регламентують засоби юрид. Відповідності за порушення прав і невиконання обов’язків).

2. За предметом правового регулювання: - Матеріальні (встановлюють бажане правило поведінки, права та обов’язки

суб’єктів). - Процесуальні (регламентують порядок, форми й методи реалізації прав і обов’язків, встановлених в нормах права). 3. За функціональним призначенням: А) Відправні (мають загальний характер): - Норми-начала (закріплюють основні підвалини суспільного та держ. устрою). - Норми-принципи (закріплюють вихідні принципи права). - Визначально-установчі норми (містять положення, що визначають цілі, завдання окремих галузей права). - Норми-дефініції (містять повні або неповні визначення певних правових категорій і понять). Б) Норми – правила поведінки (регулюють поведінку людей, суспільні відносини). 4. З точки зору характеру приписів: - зобов’язуючі (закріплюють обов’язки певних суб’єктів ); -забороняючи (містять у собі заборону стосовно здійснення тих або інших діянь); - уповноважуючи (наділяють суб’єктів певними правами); - заохочувальні (надають суб’єктам певні пільги у випадках вчинення ними певних діянь);

5. За формою закріплення бажаної поведінки суб’єктів : - категоричні (імперативні) (приписують чітко визначені дії,

закріплюють перелік і зміст прав і обов’язків суб’єктів); - диспозитивні (встановлюють певні права і обов’язки суб’єктів ); - рекомендаційні (встановлюють варіанти бажаної поведінки); - заохочувальні (встановлюють засоби заохочування на здійснення бажаних або корисних для держави і суспільства діянь).