2.3 Принципи формування ефективної логістичної сис­теми|

Методологічною основою крізного управління матеріальним потоком є системний підхід, принцип реалізації якого в концепції логістики поставлений на перше місце.

Системний підхід-це| напря|направлення|м методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем, що дозволяє досліджувати важко спостережувані властивості і стосунки в об'єктах.

Системний підхід дозволяє побачити об'єкт, що вивчається, як комплекс взаємозв'язаних підсистем, об'єднаних|з'єднаних| спільною|загальною| метою|ціллю|, розкрити його інтеграційні властивості, внутрішні і зовнішні зв'язки.

Принципи формування ефективної логістичної сис­теми|:

1) узгодженість|погодженість| інформаційних, ресурсних, техні­чних| і інших характеристик логістичної системи (на­приклад|, будь-яка інформація має бути уніфікована для всіх підсистем логістичної системи);

2) системний підхід — елементи логістичної систе­ми| розглядаютьс|розглядують|я як взаємозв'язані і взаимодіючі| для досягнення єдиної мети;

3) загальносистемна оптимізація — узгодження локаль­ных| цілей функціональних елементів логістичної сис­теми| для досягнення глобальних цілей системи;

4) принцип стійкості і адаптивності — логістична| система повинна стійко працювати при допустимих відхиленнях| параметрів і чинник|факторів|ів внутрішнього і зовнішнього сере|середовища|довища.

Виводи|висновки|

1. Принцип — основне, вихідне|початкове| положення|становище| якої-небудь теорії, учення|вчення|, науки. Знання принципів експер­тами| по логістиці дозволяє легко відшкодовувати невизначеність| деяких чинник|факторів|ів зовнішнього сере|середовища|довища.

Основні принципи логістики: принцип раціо­нальності|, принцип цілісності, принцип системнос­ті|, принцип ієрархії, принцип інтеграції, принцип формалізації.

2. При традиційному варіанті організації руху матеріального потоку відбуваєтьс|походить|я самовивезення, при логістичному — централізована доставка.

Ефективне функціонування логістичних сис­тем| грунтується на тому, що вимі|вимірювання|р і підвищення продуктивності систем можливі стосовно декількох ключови|джерельних|х елементів витра|затрат|т ресурсів (жи­вої| праці ,матеріалів, трудових процесів).

Лекція № 3. Закупівельна логістика

1. Суть|єство|, завдання|задачі| і функції закупівельної логістики.

2. Механізм функціонування закупівельної логістики.

3. Вирішення завдань|задач| закупівельної логістики.

4. Показники оцінки виконання договірних зобов'язань по постачаннях.

1. Суть|єство|, завдання|задачі| і функції закупівельної логістики

У країнах з|із| ринковою економікою основною метою|ціллю| закупівельної логістики є задоволення потреб виробництва в матеріалах з|із| максимально можливою економічною ефективністю. Проте|однак| її досягнення залежить від вирішення цілого ряду|низки| завдань|задач|. У узагальненому вигляді|виді| ці завдання|задачі| можна згрупувати таким чином.

1. Витримка|витяг| обґрунтованих термінів закупівлі сировини і комплектуючих виробів (матеріали, куплені раніше наміченого терміну, лягають додатковим навантаженням на оборотні фонди|фундації| підприємств, а запізнення в закупівлях може зірвати виробничу програму або привести до її зміни).

2. Забезпечення точної відповідності між кількістю постачань і потребами в них (надлишок або недостатня кількість товарно-матеріальних ресурсів, що поставляються, також негативно впливає на баланс оборотних фондів|фундацій| і стійкість випуску продукції і, крім того, може викликати|спричиняти| додаткові витрати при відновленні балансового оптимуму).

3. Дотримання вимог виробництва за якістю сировини і комплектуючих виробів.

Основу економічної ефективності закупівельної логістики складають пошук і закупівля необхідних матеріалів задовольняючої якості за мінімальними цінами.

В умовах конкуренції (особливо на ринках промислово розвинених країн заходу) функції служб закупівель ускладнюються, оскільки|тому що| необхідною умовою є наявність обширної|величезної| інформації про ринки [3].

Рисунок 1.1-Структура інформаційного забезпечення при дослідженнях ринку закупівель.

Мета|ціль| проведення досліджень ринку закупівель сировини і матеріалів визначає одночасно і тип ринків, які мають бути досліджені. Це:

- безпосередні ринки (потреби, що забезпечують в даний час|нині|, в сировині і матеріалах);

- опосередковані ринки (ринки, використовувані постачальниками);

- ринки замінників (повністю або частково замінюваних продуктів);

- нові ринки.

Отримана|одержувати| інформація повинна відображати|відбивати| такі ринкові категорії, як пропозицію|речення|, попит і ринковий баланс. Інформація часто подається в трьох аспектах:

а) сучасний аналіз ринку («моментальний знімок»);

б) динаміка зміни кон'юнктури ринку;

в) прогнози зміни ринку.

Вивчивши ринок і зупинившись|зупинятися| на яких-небудь конкретних постачальниках, відділ закупівель зобов'язаний визначити потреби підприємства в конкретних постачаннях. Визначення потреби ґрунтується на стратегії управління запасами.

Визначення потреби означає виявлення продуктів і послуг за якістю, кількості двома методами:

1. Визначення потреб на основі замовлень, наприклад в машинобудуванні, відбувається|походить| шляхом розкладання специфікацій на окремі комплектуючі з врахуванням|з урахуванням| вже наявних складських запасів.

2. Метод визначення потреби на основі витрат або минулого досвіду|досліду|. Прогнозована потреба в цьому випадку визначається за допомогою простих розрахункових методів, інтуїції.

Важливою|поважною| функцією служб постачання різних фірм|фірма-виготовлювачів| є вибір постачальника для компанії. Такий вибір здійснюється в даний час|нині| в основному двома методами:

Перший - аналіз можливих варіантів і пропозицій здійснює торгівельний агент фірми, що відповідає за закупівлі. Він вибирає постачальника, виходячи, перш за все, з найбільш низьких закупівельних цін, робить замовлення, стежить за його виконанням і прагне вирішити виникаючі проблеми. Всі питання зазвичай вирішуються за допомогою сучасних засобів зв'язку, обмін офіційною документацією зведений до мінімуму.

Другий метод полягає в колегіальному обговоренні можливостей і потреб в постачаннях. Аналіз проводиться як на рівні відділу закупівель компанії, так і на рівні взаємодії вищеназваною відділу з виробничим і відділом контролю якості продукції.

Існує і третя дорога|колія|: відділ закупівель або торгівельний|торговий| агент найчастіше звертається|обертається| у фірму|фірма-виготовлювач| або бюро, що виконує посередницькі функції. Як правило, посередницька компанія має досить|достатньо| обширну|величезну| інформацію про можливості|спроможності| потенційних постачальників з точки зору|з погляду| програми випуску їх продукції, її якості, прудкості|швидкості| реалізації отриманих|одержувати| замовлень.