3. Вирішення завдань|задач| розподільчої логістики

Складська мережа|сіть|, через яку здійснюється розподіл матеріального потоку, є значущим|значущим| елементом логістичної системи. Побудову|шикування| цієї мережі|сіті| надає|виявляє| істотний|суттєвий| вплив на витрати, що виникають в процесі доведення товарів до споживачів, а через них і на кінцеву|скінченну| вартість продукту, що реалізується.

Розглянемо|розглядуватимемо| модель системи розподілу матеріального потоку, представлену|уявляти| на (рис.6). Допустимо, що на певній території є|наявний| деяка кількість споживачів матеріального потоку. На рисунку представлено|уявляти| три варіанти організації розподілу: за допомогою одного, двох або шести складів (відповідно, рисунки а, б і в). Очевидно|вочевидь|, що в разі|у разі| прийняття|приймання| варіанту (а) транспортні витрати по доставці будуть найбільшими. Варіант (в) передбачає|припускає| наявність шести розподільчих центрів, максимально наближених до місць зосередження споживачів матеріального потоку. В цьому випадку транспортні витрати по товаропостачанню будуть мінімальними. Проте|однак| поява в системі розподілу п'яти додаткових складів збільшує експлуатаційні| витрати, витрат|затрати|и на доставку товарів на склади, на управління всієї розподільчої системи.

а) б) в)

Умовні позначення:

 - розподільчі центри (склади);

 - споживачі матеріального потоку;

- матеріальні потоки.

Рисунок. 6.- Варіанти організації розподілу матеріального потоку:

а) з|із| одним розподільчим центром;

б) з|із| двома розподільчими центрами;

в) з|із| шістьома розподільчими центрами.

Не виключено, що додаткові витрати|затрати| в цьому випадку можуть значно перевищити економічний виграш, отриманий|одержувати| від скорочення пробігу транспорту, що доставляє товари споживачам. Тому, можливо, що переважно опиниться варіант (б), згідно|згідно з| якому район обслуговується двома складами.

Як видно, при зміні кількості складів в системі розподілу частина|частка| витрат, пов'язаних з процесом доведення матеріального потоку до споживача, зростає, а частина|частка| знижується. Це дозволяє ставити і вирішувати завдання пошуку оптимальної кількості складів. Нижче розглядається|розглядує| графічний метод рішення даної задачі.

Виберемо як незалежну змінну величину N -кількість| складів, через які здійснюється постачання споживачів. Як залежні змінні розглядатимем|розглядуватимемо|о наступн|слідуючі|і види витрат:

- транспортні витрати;

- витрати на утримання|зміст| запасів;

- витрати, пов'язані з експлуатацією складського господарства;

витрати, пов'язані з управлінням складською системою.

Охарактеризуємо залежність витрат кожного виду від кількості складів.

1. Залежність величини витрат|затрат| на транспортування від кількості складів в системі розподілу.

Весь об'єм|обсяг| транспортної роботи по доставці товарів споживачам, і відповідно транспортних витрат, ділять на дві групи:

1) витрати, пов'язані з доставкою товарів на склади системи розподілу (назвемо|накликатимемо| цю категорію транспортних робіт далекими|дальніми| перевезеннями);

2) витрати по доставці товарів із складів споживачам (ближні|близькі| перевезення);

3) сумарні витрати|затрати|, пов'язані з транспортуванням товарів.

Залежність сукупних витрат|затрат| на функціонування системи розподілу від кількості вхідних в неї складів, отримана|одержувати| шляхом складання усіх графіків, приведених вище, відображує|відображає| на (рис. 7). Абсциса мінімуму|мінімум-ареалу| кривої сукупність витрат|затрат| дасть нам оптимальне значення кількості складів в системі розподілу (у нашому випадку – 4).

Витрати|затрати| на функціонування системи розподілу

Сукупні витрати|затрати| на функціонування сис­теми| розподілу

Витрати|затрати| на зберігання запасів

Витрати|затрати| експлуата­ційні|

Витрати|затрати| по доставці товарів на склад

Витрати|затрати| по управлін­ню| системи

Витрати|затрати| по доставці товарів споживачам

Кількість складів

Рисунок. 7 -. Залежність сукупних витрат|затрат| на функціонування системи

розподілу від кількості складів,які вона включає

Завдання|задача| оптимізації розташування розподільчого центру на території, яка обслуговується

У попередньому параграфі, вирішуючи задачу визначення оптимальної кількості складів в системі розподілу, як одну з головних|чільних| залежних змінних ми розглядали|розглядували| транспортні витрати по доставці товарів споживачам матеріального потоку із складів розподільчої системи. Зміна цієї величини вивчалася залежно від змін кількості складів в системі розподілу. Проте|однак| величина транспортних витрат може істотно|суттєвий| мінятися не лише|не те що| залежно від кількості складів, але також і залежно від місця розташування цих складів на території (у попередньому параграфі ми виходили з припущення, що склади на території розташовані|схильні| оптимально)., яка обслуговується.Тісну залежність транспортних витрат по товаропостачанню від розташування розподільчого центру ілюструє приклад|зразок|, наведений на (рис. 8). Представлена|уявляти| тут Модель системи розподілу,яка наведена на рисунку містить|утримує| один склад, який, очевидно|вочевидь|, доцільно розмістити в центрі району, а не на околиці.

Завдання|задача| розміщення розподільного центру набуває|придбаває| актуальності за наявності розвиненої транспортної мережі|сіті|, оскільки|тому що| інакше рішення|вирішення|, швидше за все|скоріш за все|, буде очевидним. Наприклад, якщо на території району є лише|тільки| дві пересічні магістралі, уздовж|вздовж| яких розташовані|схильні| всі споживачі, то, очевидно|вочевидь|, розподільний центр доцільно розмістити на пересіченні|перетині| магістралей.

Завдання|задача| розміщення розподільних центрів може формулюватися як пошук оптимального рішення|вирішення|, або ж як пошук субоптимального (близько|поблизу| до оптимального) рішення|вирішення|. Наукою і практикою вироблені різні|різноманітні| методи вирішення завдань|задач| обох видів. Коротко охарактеризуємо деякі з них.

а) б)

Рисунок. 8.- Варіанти розміщення розподільчого центру на території:,яка обслуговується

а) раціональний;

б) нераціональний (пробіг транспорту збільшений в 1,75 разу).

Умовні позначення:

| - розподільчі центри (склади);

? - споживачі матеріального потоку;

> - матеріальні потоки.

Метод повного перебору. Завдання вибору оптимального місця, розташування вирішується повним перебором і оцінкою всіх можливих варіантів розміщення розподільчих центрів і виконується на ЕОМ методами математичного програмування.

Евристичні методи. Набагато менш трудомісткі субоптимальні, або так звані евристичні методи визначення місця розміщення розподільчих центрів. Назва «евристичні» означає, що в основі методів лежить людський досвід і інтуїція (на відміну від формальної процедури,яка лежитьї в основі методу повного перебору).

Метод визначення центру тяжіння (використовується для визначення місця розташування одного розподільчого центру). Метод аналогічний визначенню центру тяжіння фізичного тіла.

Вживання|застосування| описаного методу має одне обмеження. На моделі відстань від пункту споживання|споживання| матеріального потоку до місця розміщення розподільчого центру враховується по прямій. У зв'язку з цим модельований район повинен мати розвинену мережу|сіть| доріг, оскільки|тому що| інакше буде порушений основний принцип моделювання - принцип подібності|подоби| моделі і модельованого об'єкту.

Методом визначення центру ваги можна оптимізувати, наприклад, розміщення оптової бази, що забезпечує магазини району продовольчими товарами. Зрівноважити|урівноважити| в цьому випадку необхідно вантажообіги магазинів, які обслуговуються. Якщо зона обслуговування оптової бази включає декілька населених пунктів, що забезпечуються певною групою товарів лише|тільки| з цієї бази, то на моделі розподільчої системи вантажі|тягарі| мають бути пропорційні|пропорціональні| чисельності населення, пунктів,які обслуговуються.

На закінчення перерахуємо і охарактеризуємо чинники|фактори|, які необхідно враховувати при виборі ділянки під розподільчий центр вже після того, як рішення про географічне місцерозташування центру прийняте.

Рисунок 9.- Метод побудови|шикування| фізичної моделі матеріального потоку

(метод визначення центру ваги).

1. Розмір і конфігурація ділянки. Велика кількість транспортних засобів,які обслуговують вхідні і вихідні матеріальні потоки, вимагає достатнього майдану|площі| для парковки, маневрування і проїзду. Відсутність таких майданів|площ| приведе до заторів, втрати часу клієнтів (можливо, і самих, клієнтів). Необхідно взяти до уваги вимоги, що пред'являються службами пожежної охорони: до складів, на випадок пожежі, має бути забезпечений вільний проїзд пожежної техніки.

Будь-який розподільчий центр, будучи елементом деякої логістичної системи, у свою чергу|в свою чергу| сам розвертається|розгортає| в складну систему. Складські приміщення|помешкання| розподільчого центру - лише|тільки| один з|із| елементів цієї системи. Для ефективного функціонування розподільчого центру на відведеній для нього ділянці не обходжений|обминати| організувати функціонування всіх останніх елементів, оскільки|тому що| недооцінка будь-якого з них може негативно|заперечний| позначитися на роботі всього центру. Зокрема, на території, що відводиться, необхідно розмістити:

- адміністративно-побутові приміщення|помешкання|, що включають центральний офіс

їдальню, санітарно-побутові приміщення|помешкання| для робітників|робітник-трелювальників|;

- пост|піст| охорони;

- пристрої|устрої| для збору|збирання| і обробки відходів.

2. Транспортна доступність місцевості. Значимою|значущою| складовою витрат функціонування будь-якого розподільного центру є транспортні витрати. Тому при виборі ділянки необхідно оцінити що ведуть до нього дороги, ознайомитися з|із| планами місцевої адміністрації по розширенню мережі|сіті| доріг. Перевагу|преференцію| необхідно віддавати ділянкам, розташованим|схильним| на головних|чільних| (магістральних) трасах. Крім того, вимагає вивчення оснащеність території іншими видами транспорту, у тому числі і суспільного|громадського|, від якого суттєво | залежить доступність розподільчого центру, як для власного персоналу, так і для клієнтів.

3. Плани місцевих властей. Вибираючи ділянку, необхідно ознайомитися з|із| планами місцевої адміністрації по використанню прилеглих територій і переконатися у відсутності чинників|факторів|, які згодом могли б зробити стримуючий вплив розвитку розподільного центру.

Окрім|крім| перерахованих чинників|факторів| при виборі конкретної ділянки під розподільний центр, необхідно ознайомитися з|із| особливостями місцевого законодавства, проаналізувати витрати щодо облагороджування території, оцінити будови|споруди| (якщо вони є), що вже є|наявний| на ділянці, врахувати можливість|спроможність| залучення місцевих інвестицій, ознайомитися з|із| ситуацією на місцевому ринку робочої сили.

Як приклад|зразок| обліку|урахування| різних чинників|факторів| рішення задачі визначення місця розташування розподільчого центру на обслуговуваній території, розглянемо|розглядуватимемо| завдання|задачу| розміщення оптового продовольчого ринку на території обслуговуваного населеного пункту. Розміщення оптових ринків вимагає обліку|урахування| великого числа чинників|факторів|. При цьому основними з|із| них є:

- розмір зони обслуговування, у межах якої знаходиться|перебуває| достатня кількість потенційних користувачів послугами оптового ринку;

- наявність транспортної інфраструктури: автошляхів|автошляхи|, залізниці, аеропорту, водних магістралей;

- можливість|спроможність| розширення ділянки землі у зв'язку із зростанням|зростом| торгівельної|торгової| активності ринку.

Наприклад, при розміщенні тольятинського| оптового ринку було оцінено декілька можливих варіантів. Один з них передбача|припускав|в розміщення оптового ринку на вільному від забудов майданчику, розташування| якого дозволяло б потенційним покупцям добиратися в прийнятн|допустимий|ий час. Про|однак|те економічні розрахунки показали, що витра|затрати|ти на проводку основних комунікацій і проклад|прокладення|ку дороги, що сполуч|з'єднує|ає ринок|із| з міською транспортною системою, не окупаються очікувани|сподіваними|ми прибутками від орендної плати. Перева|преференція|га була віддана варіанту розміщення оптового продовольчого ринку на майданчику|із| з вже наявними комунікаціями і будівлями. Ринок був розміщений в центральній части|частці|ні міста на території колишньої овочевої бази,|із| з одночасним прийомом на роботу части|частки|ни її персоналу. Вибір варіанту був обумовлений його економічними перевагами, зручним для відвідувач|візитерів|ів місцем розташування ринку, а також умінням персоналу працювати|із| з продовольчою групою товарів.

Ухвалення рішення щодо побудови|шикуванню| системи поширення|розповсюдження|.

Відповідно до методу системного підходу, при формуванні системи розподілу застосовується наступна|слідуюча| послідовність дій:

1. Вивчається кон'юнктура ринку і визначаються стратегічні цілі системи розподілу;

2. Розробляється прогноз величини матеріального потоку, що проходить через систему розподілу;

3. Складається прогноз необхідної величини запасів по всій системі, а також на окремих ділянках матеріалопросувного| ланцюг|цепу|а;

4. Вивчається транспортна мережа|сіть| регіону обслуговування, складається схема матеріальних потоків в межах системи розподілу;

5. Розробляються різні варіанти побудови|шикування| систем розподілу: з|із| одним або декількома розподільними центрами, які розташовані|схильними| на тих або інших ділянках обслуговуваної території і так далі Оцінюються транспортні і інші витрати для кожного з варіантів;

6. Вибір для реалізації одного з розроблених варіантів - найбільш складний етап побудови|шикування| системи, розподілу.

Для того, щоб з|із| безлічі варіантів вибрати один, необхідно встановити критерій вибору, а потім оцінити по ньому кожен з варіантів. Таким критерієм, як правило, є|з'являється| критерій мінімуму|мінімум-ареалу| приведених витрат|затрат|, тобто|цебто| витрат|затрат|, приведених до єдиного річного виміру|вимірювання|.

Величину приведених витрат|затрат| визначають по наступній|слідуючій| формулі:

Зп = Се + Ст + К/т

де Зп - приведені витрати|затрати| по варіанту;

Се - річні експлуатаційні витрати:

Ст - річні транспортні витрати;

До - капітальні вкладення в будівництво розподільчих центрів;

Т - термін окупності варіанту.

Для реалізації приймається той варіант системи розподілу, який забезпечує мінімальне значення приведених (річних) витрат|затрат|.