121

МНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Імені МИХАЙЛА- ТУГАН – БАРАНОВСЬКОГО

Кафедра маркетингу і комерційної справи

Волокитіна Л.О.

КОМЕРЦІЙНА ЛОГІСТИКА

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів денної та заочної форми навчання напрям підготовки: 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємство»

спеціалізації: «Товарознавство непродовольчих товарів та комерційна діяльність»,

«Товарознавство продовольчих товарів та комерційна діяльність»

Затверджено:

Протокол засідання кафедри

маркетингу і комерційної справи

№ 19 від 15 травня 2012 р

Затверджено:

Протокол засідання методичної

ради університету

№_____ від ______ 2012 р

Донецьк 2012

ЗМІСТ|зміст|

Лекція № 1.Сутність і основні поняття логістики.-------------------------

Лекція № 2. Основні принципи ефективного використання комерційної логістики.---------------------------------------------------------------

Лекція № 3. Закупівельна логістика ---------------------------------------------------

Лекція № 4. Розподільча логістика -----------------------------------------

Лекція № 5. Логістика запасів--------------------------------------------------------

Лекція № 6. Транспортна логістика ------------------------------------------------

Список літератури -----------------------------------------------------------------------------------

Лекція 1. Сутність|єство| та основні поняття логістики.

1.1 Поняття логістики

1.2 Завдання|задачі| і функції логістики.

1.3 Фактори|фактори| і тенденції розвитку логістики.

Дидактичні завдання вивчення дисципліни:

- визначити місце («нішу») логістики в учбових дисциплінах внз;

-навчити слухачів інтегрованому, системному мисленню, що забезпечує правильний облік|урахування| і взаємодію різних суб'єктів ринкових стосунків при визначенні стратегій розвитку логістичних технологій, грунтуючись на принципі, що ніхто не володіє правом «абсолютної істини в останній інстанції»;

-прищепити слухачам навики|навички| критичного мислення для здійснення ефективного і варіантного вибору логістичних технологій;

-дати набір необхідних знань в області управління, організації структур, планування|планування| і забезпечення логістики і її оцінки за допомогою вартісних і натуральних критеріїв.

Завдання :Обгрунтувати переваги використання логістичних технологій в торгівлі з метою забезпечення її ефективності .Визначити проблеми, що вирішуються логістикою.

Поняття «логістика» виникло в сивій старовині грецької і візантійської цивілізацій стосовно постачання армії з уахуванням|з урахуванням| її кількості і розташування на місцевості.

Сучасне англійське слово «logistics|» –логістика| означає тил, матеріально-технічне забезпечення. Про|однак|те з час|згодом|ом це військо|воєнне|ве поняття перейшло в цивільн|громадянський|ий бізнес в більш розширеному трактуванні як логістичні технології стосовно процесів руху товарів|із| з відповідними управлінсько-| технічними, інформаційними та економічними об'єднуючими процесами

.Об'єктом вивчення дисципліни « Логістика» є|з'являються| матеріальні і пов'язані з ними інформаційні і фінансові потоки. Діяльність в області логістики багатогранна. Вона включає управління транспортом, складським господарством, запасами, кадрами,організацією| інформаційних систем, комерційну діяльність .Принципиальна новізн|новинка|а логістичного подходу–органічний| взаємний зв'язок, інтеграція перерахованих вище областей в єдину матеріалопросувну| систему. М|ціль|ета логістичного підходу –наскрізне управління матеріальними потоками

.Логістика визначає принципи управління організацією спільної діяльності всіх функціональних підрозділів підприємства по проходженню товарних потоків від постачальників сировини через виробниче підприємство до кінцевих|скінченних| споживачів .Це процес управління рухом і зберіганням сировини., компонентів і готової продукції в господарському обігу|оберті| з моменту|із моменту| сплати|виплати| грошей постачальникам до моменту отримання грошей за постачання кінцевій|скінченній| продукції споживачеві. Якщо розглянути|розглядувати| в сукупності проблеми, які зачіпає логістика, то спільними|загальними| для них будуть питання управління матеріальними і відповідними їм інформаційними потоками.

У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі можна зустріти ширше трактування поняття логістики, в якій об'єкт управління не обмежується матеріальним потоком. Сьогодні до логістики відносять управління людськими, енергетичними, фінансовими і іншими потоками в економічних системах. Появилися|появлялися| такі терміни, як «банківська логістика», «інформаційна| логістика» тощо..Термин «логістика» почина|зачинає|є використовуватися в ситуаціях, пов'язаних з чітким планування|плануванням|м погоджено|узгодженої|ї послідовності дій.

Для того, щоб дати правильне визначення цьому поняттю, необхідно, перш за все, встановити, що є головним об'єктом вивчення логістики, логістичних послуг .Очевидно, що головним логістичним об'єктом є товар (тобто продукт праці,вироблений для обмену- сировина, матеріали, комплектуючі, готова продукція тощо) з його вартісними, фізико- механічними і фізико - хімічними властивостями і з інформаційним супроводом, призначений для задоволення певного споживчого попиту. Задовольнити попит можна лише за рахунок переміщення цього товару Споживач залишиться задоволений лише тоді, коли товар і випереджаюча або така, що запізнюється інформація про нього будуть доставлені з максимальним збереженням, своєчасно і з мінімальною вартістю. Звідси витікає, що логістові, керівникові цим процесом, апріорі, мають бути задані три основних ринкових, юридично самостійних суб'єкта: товаровиробник (або товаровласник), споживач і транспорт з географічною прив'язкою, а також що переміщаються між ними матеріальні і інформаційні, а також грошові потоки.

Грунтуючись на цих міркуваннях, можна дати наступне нове визначення логістики .Логістика (логістичні технології) - це діяльність( з відповідним науковим супроводом) в конкурентному ринковому середовощі, яка направлена на ефективне управління, планування і забезпечення матеріальних і відповідних їм інформаційних і грошових потоків. У цьому полягає мета логістики (логістичних технологій).

Основними питаннями, якими займається логістика, є:

1.Управління постачанням підприємства сировиною і витратними матеріалами (сюди входить вирішення таких завдань|задач|, як вибір постачальника, розрахунок оптимального об'єму|обсягу|, структури і ритмічності постачання, оцінка ефективності роботи постачальника).

2.Планування|планування|, контроль, управління транспортуванням і складуванням (на цьому етапі вирішуються|розв'язуються| завдання|задачі| вибору перевізника, форми власності складських приміщень|помешкань|, організації приймання товару і перевірки його якості).

3.Внутрі |всередині| заводська переробка сировини, матеріалів і напівфабрикатів.

4.Доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього (підтримка необхідного асортиментного переліку товарів своєчасна обробка замовлень покупців, пошук нових форм і методів збуту, аналіз комерційної діяльності).

5.Передача, зберігання і обробка відповідної інформації.

Наука координує такі функціональні сфери підприємства, як постачання, виробництво і збут.

Об'єкт дослідження логистики – все те, що може бути індивідуально описане і розглянуте фахівцем з логістики, наприклад: матеріальні потоки, потокові процеси, такі як виконання замовлень споживачів, просування продукції по ланцюгу постачань, або будь-яка комбінація з них.

Предмет дослідження логистики- це діяльність логістів по управлінню, плануванню, організації, контролю, регулюванню, обліку процесу просування продукції і послуг.

Управління матеріальним потоком, як і будь-яким іншим об'єктом, складається з|із| наступних|слідуючих| двох частин|часток|:

-ухвалення рішення;

-реалізація прийнятого рішення|вирішення|.

Велика група визначень трактує логістику як науку або науковий напрям:|направлення| логістика -міждисциплінарний науковий напрям|направлення|, який безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливосте|спроможностей|й підвищення ефективності матеріальних потоків.

Крім того, логістика ставить і вирішує|рішає| наступні|слідуючі| завдання|задачі|:

- прогнозування попиту і планування|планування| запасів на його основі;

- визначення необхідної потужності виробництва і транспорту;

- розробка наукових принципів розподілу готової продукції; побудова|шикування| різних варіантів математичних моделей функціонування логістичних систем.

Вироблені наукою знання дозволяють приймати обгрунтовані рішення у сфері управління матеріальними потоками. Для практичної реалізації прийнятих рішень потрібні конкретні дії, тому інша група визначень розглядає логістику таким чином: логістика - напрям господарської діяльності, який полягає в управлінні матеріальними потоками у сфері виробництва і обігу. В ході логістичної діяльності матеріальний потік доводиться до підприємства, потім організується його раціональне просування через ланцюг|цеп| складських і виробничих ділянок, після чого готова продукція доводиться до споживача відповідно до замовлень останнього.

Перераховані види діяльності по управлінню матеріальними потоками складають зміст логістики, яку однойменний термінологічний словник визначає таким чином: логістика – наука щодо планування, контролю і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, зберігання і обробки відповідної інформації.

Це|дане| визначення трактує логістику як науку.

Як господарська діяльність логістика представлена|уявляти| в наступному|слідуючому| визначенні: логістика - процес управління рухом і зберіганням сировини, компонентов| і готової продукції в господарському обігу з момент|із моменту|у сплат|виплати|и грошей за доставку готової продукції споживачеві (принцип сплат|виплати|и –одержання| грошей) .Таке трактування поняття логістики частіше зустрічається в зарубіжній літературі.

Ключовим|джерельним| поняттям логістики є поняття матеріального потоку. Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування|, складування і виконання інших матеріальних операцій |із|з сировиною, напівфабрикатами| і готовими виробами -| почина|зачинати|ючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінце|скінченним|вим споживачем. Матеріальні потоки зв'язують також різні підприємства.

Перш ніж формулювати визначення матеріального потоку, розберемо конкретний приклад|зразок|, що відбувається|походить| на|всередині| складі підприємства оптової торгівлі. Товар, що поступає|надходить| в робочий час, після|потім| вивантаження може бути направлений|спрямований| безпосередньо на зберігання, а може попасти на ділянку зберігання, заздалегідь пройшовши|минати| приймання. У вихідні дні прибулий вантаж|тягар| розміщують в приймальній експедиції, звідки в перший же робочий день передають на склад для розміщення на ділянці зберігання.

Шляхи руху з|із| зони зберігання на ділянку вантаження|навантажування| також можуть бути різними:

-ділянка зберігання – ділянка навантаження|;

-ділянка зберігання -| відправна експедиція-ділянка навантаженн|навантажування|я;

-ділянка зберігання -| ділянка комплектації -| експедиція відправлення- ділянка навантажен|навантажування|ня.

По шляху руху вантажу|тягаря| з|із| ним здійснюються різні|різноманітні| дії: розвантаження, укладання на піддони, переміщення, розпакування, укладання на зберігання і так далі Це так звані логістичні операції. Об'ємом|обсягом| робіт по окремій операції, розрахованим за певний проміжок часу (наприклад, за місяць, рік), є матеріальний потік відповідної операції.

Припустимо|припускатимемо|, що вартість виконання тієї або іншої операції на складі точно відома і спільні|загальні| складські витрати можна представити|уявляти| у вигляді суми витрат|затрат| на виконання складських операцій. Тоді, змінюючи|замінювати| маршрут руху матеріального потоку внутріі|всередині| складу, можна їх мінімізувати, що і є основним завданням|задачею| логістики.

Таким чином, матеріальний потік—це| вантаж|тягарі|і, деталі і товарно- матеріальні цінності, що розглядаютьс|розглядують|я в процесі застосування до них різних логістичних операцій ,які віднесені до певного інтервалу.

Виділення етапів операцій на шляху|колії| просування вантажів|тягарів|, деталей, товарно- матеріальних| цінностей через транспортні, виробничі, складські ланки дозволяє:

- побачити спільний|загальний| процес просування продукту, що змінюється, до кінцевого|скінченного| споживача;

- проектувати цей процес з врахуванням|з урахуванням| потреб ринку.Виділення матеріального потоку як основного об'єкту управління декілька спрощує бачення|видіння| економічних процесів.Проте|однак| таке спрощення дозволяє ставити і вирішувати|рішати| завдання|задачі| крізного моніторингу руху вантажів|тягарів|, починаючи|зачинати| від первинного| джерела сировини через всі проміжні процеси аж до вступ|надходження|у до кінцевог|скінченного|о споживача. Абстрагування від ряд|низки|у чинникі|факторів|в і виділення матеріального потоку як основного об'єкту дослідження і управління дозволяє проектувати крізні логістичні ланцюг|цепи|и, вивчати і прогнозувати їх поведінку, істотн|суттєвий|о скорочуючи при цьому розмірність завдан|задач|ь моделювання, а також відкрива|відчиняє|є нові можливост|спроможності|і формалізованого дослідження економічних процесів.

На об'єкт логістики можна дивитися з різних точок зору з позиції маркетингу,фінансиста|, менеджера по плануванн|плануванню|ю і управлінню виробництвом, вченого. Цим пояснюєтьс|тлумачить|я різноманіття визначень логістики. Аналіз зарубіжної і вітчизняної літератури показав, що сьогодні під логістикою розуміється:

- новий напрям|направлення| в організації руху вантажів|тягарів|;

- теорія планування|планування| різних потоків в | системах, де є наявність взаємодії людина-машина;

- сукупність різних видів діяльності щодо одержання необхідної кількості вантажів|тягарів| в потрібному місці, в потрібний час з|із| мінімальними витратами|затратами|;

- нтеграція перевізного і виробничого процесу;

- процес планування|планування| витрат|затрат| по переміщенню і зберіганню вантажів|тягарів| від виробництва до споживання;

- форма управління фізичним розподілом продукту;

- ефективний рух готової продукції від місця виробництва до місця споживання;|споживання|

-новий науковий напрям|направлення|, пов'язаний з розробкою раціональних методів управління матеріальними і інформаційними потоками;

-наука про раціональну організацію виробництва і споживання;

На кожному підприємстві розробляється концепція логістики – система поглядів на підвищення ефективності функціонування підприємства. Вона спирається|обпирається| на довгострокові цілі підприємства і забезпечує узгодженість|погодженість| дій всіх підприємств. Співробітники функціональних підрозділів підприємства повинні брати активну участь в розробці концепції. Це не лише|не те що| підсилює|посилює| міру|ступінь| їх мотивації до погодженої|узгодженої| роботи, але також завдяки впровадженню нових ідей може поліпшити зміст|зміст| самої концепції Розробка такої концепції спирається|обпирається| на аналіз логістичних систем, створених на підприємстві.

Таким чином, логістика– це теорія і практика управління матеріальними потоками.

Тому зупинимося|зупинятимемося| на специфіці логістичного підходу до управління матеріальними потоками як на макро-, так і на мікрорівні.

На макрорівні ланцюг, через який послідовно проходить деякий матеріальний потік, складається з декількох самостійних підприємств. Традиційне управління кожним з них здійснюється власником відособлено. При цьому завдання управління крізним матеріальним потоком не стає і не вирішується. В результаті показники цього потоку, такі як собівартість, надійність постачання, якість та інші, на виході з ланцюга складаються достатньою мірою випадково і, як правило, далекі від оптимальних.

При логістичному підході об'єктом управління виступає|вирушає| крізний матеріальний потік. При цьому відособленість підприємств –ланок матеріалопросувного ланцюга|

–| в значній м|значною мірою|ірі долаєт|переборює|ься для погоджен|узгодженого|ого управління крізним матеріальним потоком. Потрібний ван|тягар|таж почи|зачинає|нає поступ|надходити|ати в потрібний час, в потрібне місце, в потрібній кількості, необхідної якості. .Просування матеріального потоку по всьому ланц|цепу|югу в цьому випадку почи|зачинає|нає здійснюватис|із|я з мінімальними витрат|затратами|ами.

На мікрорівні ланцюг, через який проходить послідовно якийсь матеріальний потік, найчастіше складається з різних служб одного підприємства. Показники матеріального потоку на виході з підприємства мають випадкове значення і далекі від оптимальних.

При логістичному підході на підприємстві виділяються і отримують істотні права служби,приоритетними завданням яких є управління крізним матеріальним потоком, тобто потоком, який поступає ззовні, проходить служби постачання, виробничого цеху, склади готової продукції і потім вирушає до споживача .В результаті показники матеріального потоку на виході з підприємства стають керованими.

Принципова відзнака|відмінність| логістичного підходу до управління матеріальними потоками від традиційного полягає у виділенні єдиній функції управління раніше розрізненими матерільними| потоками; у технічній, технологічній, економічній і методологічній інтеграції окремих ланок матеріалопросувного| ланцю|цепу|га в єдину, забезпечуючу ефективне управління крізними матеріальними потоками.

Логістика тісно пов'язана з багатьма іншими напрямами|направленнями| роботи підприємства.

Логістика і маркетинг. Найбільш істотний|суттєвий| взаємозв'язок в|біля| логістики з|із| маркетингом. Маркетинг є системою управління, що дозволяє пристосовувати виробництво до вимог ринку для забезпечення вигідного продажу товарів.

Маркетинг є вимогами|затребував| практики у зв'язку з виниклими труднощами із|із| збутом товарів історично в раніший період, ніж логістика. В середині ХХ ст|ст.| орієнтація виробництва на випуск потрібного на ринку товару і використання маркетингових методів щодо вивчення попиту і дії на попит виявилися вирішальним|ухвальним| чинником|фактором| підвищення конкурентоспроможності. Завдання|задача| утворення|створіння| систем, що забезпечують крізне управління матеріальними потоками, актуальності тоді не мали, по-перше, зважаючи на|внаслідок| відсутність технічних можливостей|спроможностей| побудови|шикування| таких систем в економіці, а по-друге, через те, що вживання|застосування| нових для того часу маркетингових прийомів дозволило підприємству «різко піти вперед» .В сьогоднішніх умовах «піти вперед» лише|тільки| на базі вживання|застосування| маркетингу вже не можна. Виявлений маркетингом попит повинен своєчасно задовольнятися за допомогою швидкого і точного постачання( «технологія швидкої відповіді»). Ця «швидка відповідь» на виниклий попит можлива лише при належній системі логістики.

Маркетинг відстежує і визначає виниклий попит,тобто відповідає на питання про те, який товар потрібний, де, коли і в якій кількості. Логістика забезпечує фізичне просування необхідної товарної маси до споживача. Логістична інтеграція дозволяє забезпечити постачання необхідного товару в потрібне місце, в потрібний час з мінімальними витратами.

Маркетинг досліджує ринок, рекламу, психологічні сприйняття покупця і так далі Логістика ж в першу чергу націлена на створення|створіння| техніко-технологічної| системи проведення товарів по товаропросувним ланцюгам|цепах|, а також системи контролю над їх проходженням. Пояснимо взаємодію цих двох напрямі|направлень|в на приклад|зразку|і.

Виділимо наступні|слідуючі| завдання|задачі|, що вирішуються|рішають| на підприємстві службою маркетингу:

-аналіз довкілля і ринкові дослідження;

-аналіз споживачів;

-планування|планування| товару, визначення асортиментної спеціалізації виробництва;

-планування|планування| послуг, оптимізація ринкової поведінки щодо прибуткового| збуту послуг.

Якщо перші два завдання|задачі| можуть вирішуватися|розв'язуватися| службою маркетингу без участі служби логістики, то третя і четверта повинна вирішуватися|розв'язуватися| спільно.

Допустимо, служба маркетингу обгрунтувала необхідність випуску нового виду продукції. Тоді завданням|задачею| служби логістики буде забезпечення виробництва сировиною, управління запасами, транспортування, причому все в розрізі нового виду продукції.

Вирішуючи|рішати| четверте завдання|задачу|, маркетинг визначає для фізичного розподілу строгі|суворі| рамки вимог логістичного сервісу. Виконуються ці вимоги системами логістики.

У спільному|загальному| випадку діяльність служб логістики і маркетингу тісно переплітаються|. Покажемо їх взаємозв'язок на приклад|зразку|і напоїв, розлитих в тетрапакети|. Оформлення пакетов-функція| маркетингу; забезпечення параметрів міцності пакетів – функція логістики|» |обсяг|об'єм пакета- і| маркетингу, і логістики. За геометричні параметри пакетів більшою мірою відповідає логістика. Нанесення штрихового коду, що дозволяє відстежувати рух кожної товарної одиниці, також за|задача|вдання логістики.|однак| Проте, враховуючи, що нанесення штрихового коду на упак|з'являється|овці є одним з чи|факторів|нників, спонукаючих до п|купівлі|окупки, його нанесення може бути рекомендоване і службою маркетингу.

Логістика і планування виробництва .Служба логістики на підприємстві тісно взаємодіє з плануванням виробництва. Це обумовлено тим, що виробництво залежить від своєчасного постачання сировини, матеріалів, комплектуючих частин в певній кількості і певної якості. Відповідно, служба логістики підприємства, що забезпечує проходження крізного матеріального потоку повинна брати участь в ухваленні рішення про запуск продукції у виробництво, оскільки забезпечувати виробництво ресурсами доведеться їй.

З іншого боку, логістика взаємодіє з|із| виробництвом в процесі організації збуту готових виробів.Керуючи матеріальними потоками в процесі реалізації і маючи вичерпну інформацію про ринок збуту, служба логістики, природньо, повинна брати участь у формуванні графіка випуску готової продукції.

Істотним|суттєвим| завданням|задачею| служби логістики є доставка сировини і комплектуючих в цехи безпосередньо до робочих місць і переміщення виготовленої продукції до місць зберігання. Слабкий|слабий| взаємозв'язок виробництва з|із| логістикою при реалізації цієї функції приводить|наводить| до збільшення запасів на різних ділянках, створенню|створінню| додаткового навантаження на виробництво.

Одним з основних показників, що характеризують постачальника і що впливають на організацію всього логістичного процесу, є|з'являється| якість продукції. Визначення оптимального рівня якості, а також контроль над його забезпеченням -| спільн|сумісне|е завданн|задача|я служб логістики і плануванн|планування|я виробництва.

Логістика і фінанси. Діяльність по управлінню матеріальними потоками на підприємстві, як правило, пов'язана з|із| великими витратами. Відповідно діяльність служби логістики тісно пов'язана з діяльністю служби фінансів. Наприклад, визначаючи оптимальні об'єми|обсяги| запасів, служба логістики виходитиме не лише|не те що| з економічних розрахунків, але| і |із|з реальних фінансових можливосте|спроможностей|й підприємства. Спільн|сумісні|і рішення служб логістики і фінансів приймаються також при закупівлях устаткуванн|обладнання|я для забезпечення логістичних процесів. Спільно здійснюються управління транспортними, а також складськими витратам|затратами|и і контроль.

Як і кожна інша наука, логістика має не лише|не тільки| предмет і об'єкт, але і метод. До основних методів, які вживаються для вирішення наукових і практичних завдань|задач| в області логістики, відносяться наступні|слідуючі|:

I.Экспертні методи цінування

1.Метод сценаріїв. Цей метод є засобом первинного впорядкування логістичної проблеми, здобуття і збору інформації про взаємозв'язки вирішуваної проблеми з іншими, про можливі і вірогідні напрями майбутнього розвитку.

Сценарій – переважно якісний опис можливих варіантів розвитку досліджуваного логістичного об'єкту при різних поєднаннях певних (заздалегідь виділених) умов. Сценарій в розгорненій формі показує можливі варіанти розвитку подій для їх подальшого аналізу і вибору найбільш реальних і сприятливих.

Група експертів по логістиці складає план сценарію, де намічаються функціональні області логістики, а також чинники|фактори| зовнішнього середовища |середовища|, що враховуються при постановці і вирішенні логістичної проблеми. Різні розділи сценарію пишуть зазвичай|звично| різні групи експертів.

Метод Дельфі. На відміну від методу сценаріїв цей метод передбачає попереднє ознайомлення експертів по логістиці з ситуацією за допомогою якої-небудь моделі.

Етапи методу Дельфі:

1). Декільком експертам пропонується одне і те ж питання;

2) кожен експерт виробляє свої оцінки незалежно від інших експертів;

3) відповіді збираються і статистично усереднюються;

4) експертам, відповіді яких сильно відхиляються від середніх значень, пропонується обгрунтувати свої оцінки після|потім| пред'явлення середніх значень;

5) експерти розробляють обгрунтування і виносять їх на розгляд;

6) середнє значення і відповідні обгрунтування пред'являються всім експертам для вироблення остаточного рішення|вирішення|.

Метод дерева цілей .Експертам по логістиці пропонується оцінити структуру логістичної моделі в цілому і дати пропозиції про включення в неї неврахованих зв'язків. Деревом цілей є зв'язковий граф, вершини якого інтерпретуються як цілі логістичної системи, а ребра або дуги–як зв'язки між ними. Це основний інструмент ув'язки цілей верхнього рівня логістичній організації з конкретними засобами їх досягнення на нижньому операційному рівні.

У програмно-цільовому плануванні|плануванні| (коли цілі плану ув'язуються з|із| ресурсами за допомогою програм) дерево цілей виступає|вирушає| як схема, що показує розділення|поділ| спільних|загальних| цілей логістичного плану на підцілі| різних рівнів.

Представлення цілей починається з верхнього рівня логістичної організації, далі вони послідовно розукрупнюються. Основним правилом розукрупнення цілей є повнота: кожна мета|ціль| верхнього рівня має бути представлена|уявляти| у вигляді підцілей| наступног|такого|о рівня вичерпним чином, тобто так, щоб об'єднання підцілей| повніс|цілком|тю визначало вихід|початкову|ну ме|ціль|ту.

II .Методи, що використовують спеціальні комп'ютерні програми.

Вживання|застосування| комп'ютерних методів, що допомагають фахівцям|спеціалістам| приймати рішення, дозволяє:

• приймати швидкі і якісні рішення в області управління матеріальними потоками;

• готувати дослідних|досвідчених| фахівців|спеціалістів| відносно у короткий проміжок часу;

• зберігати ноу-хау компанії, оскільки|тому що| персона, що користується даною схемою, не може винести за межі компанії досвід|дослід| і знання, що містяться|утримуються| в даних програмах;

• використовувати досвід|дослід| і знання висококваліфікованих фахівців|спеціалістів| на непрестижних, небезпечних, і інших місцях.

До недоліків|нестач| комп'ютерних систем слід віднести обмежену можливість|спроможність| використання «здорового глузду». Логістичні процеси включають безліч операцій зі|із| всілякими|різноманітними| вантажами|тягарями|. Врахувати всі їх особливості в комп'ютерній програмі неможливо. Тому для того, щоб при складуванні не поставити коробку масою 100 кг на коробку масою 5 кг, «здоровим глуздом» повинен володіти користувач даної програми.

III. Аналіз повної|цілковитої| вартості в логістиці

Ефективним методом управління матеріальними потоками є аналіз повної вартості, який часто називають концепцією повної вартості. Цей метод лежить в основі теорії і практики логістики.

Аналіз повної|цілковитої| вартості означає врахування всіх економічних явищ, що виникають при змінах в логістичній системі.

Вживання|застосування| аналізу повної|цілковитої| вартості означає ідентифікацію всіх витрат|затрат| в логістичній системі і таке їх перегрупування, яке дозволить зменшити сумарні витрати|затрати|. Аналіз повної|цілковитої| вартості спочатку використовувався на транспорті для порівняння різних варіантів транспортування. Згодом цей метод почали|стали| використовувати в професійній діяльності менеджерів по логістиці усюди |всюди|, де| необхідно зробити вибір |із|з двох і більш за альтернативи.

Такий аналіз передбачає|припускає| також можливість|спроможність| варіювати ціною при пошуку рішень|вирішень|, тобто можливість|спроможність| підвищити витрати|затрати| в одній області, якщо в цілому|загалом| по системі це приведе до економії.

Основні труднощі вживання|застосування| методу, які часто|часто| не дозволяють побачити і прочитати «приховану» вартість рішення|вирішення|, полягають в наступному|слідуючому|:

• необхідність в спеціальних знаннях;

• необхідність обліку|урахування| чинників|факторів|, пов'язаних з непрямими витратами|затратами|.

Слід зазначити, що рішення|вирішення|, прийняте без врахування «підводної частини|частки| айсберга», швидше за все|скоріш за все| буде помилковим.

1.2.Завдання|задачі| і функції логістики

Мета|ціль| логістики – створення|створіння| можливості|спроможності| для поліпшення|покращання| діяльності співробітників підрозділів підприємства, спрямованої | на зниження рівня спільни|загальних|х витра|затрат|т і здобутт|отримання|я максимального прибутку. Мет|ціль|а вважаєтьс|лічить|я досягнутою, якщо потрібний продукт необхідної якості доставлений |із|з необхідним рівнем витра|затрат|т потрібному споживачеві у необхідній кількості, в потрібний час і потрібне місце (шість правил логістики).

Метод досягнення мети полягає у виключенні|винятку| операцій організаційного і функціонального характеру, що не створюють додаткову цінність для споживача. Іншими словами, все те, що не приносить користь споживачеві і, відповідно, доходу підприємству, є зайвим|надмірним|.

В процесі управління матеріальними потоками в економіці вирішується|розв'язується| безліч різних|різноманітних| завдань|задач|, а саме: прогнозування попиту і виробництва, отже, і об'єму|обсягу| перевезень; визначення оптимальних об'ємів|обсягів| і напрямів|направлень| матеріальних потоків; організація складування, упаковки, транспортування і так далі. Розглянемо|розглядуватимемо|, ким| вирішуютьс|розв'язуються|я ці завданн|задачі|я.

Матеріальні потоки утворюються в результаті|внаслідок| діяльності різних підприємств або організацій,які виробляють|виробляють| або споживають ту або іншу продукцію, які надають чи користуються тими або іншими послугами. При цьому ключьову|джерельну| роль в процесі управління матеріальними потоками відіграють наступні|слідуючі| організації:

• транспортні підприємства спільного|загального| користування, різні експедиційні фірми|фірма-виготовлювачі|;

• підприємства оптової торгівлі, що здійснюють комплекс логістичних операцій з|із| товаром;

• комерційно-посередницькі організації, що не працюють з|із| товаром, але|та| надають|виявляти| послуги з організації оптового товарообігу|оберту|;

• підприємства – виготівники, чиї склади сировини і готової продукції виконують різні|різноманітні| логістичні операції.

Силами цих підприємств і організацій формуються матеріальні потоки, безпосередньо здійснюється і контролюється процес руху товару.

Кожен з перерахованих учасників спеціалізується на виконанні якої-небудь групи логістичних функцій. При цьому під терміном « функція» надалі розумітимемо сукупність дій, однорідних з точки зору мети цих дій, що мають також певну мету Логістична функція-, - це укрупнена група логістичних операцій, направлених на реалізацію цілей логістичної системи.

Образне уявлення про логістичні операції можна сформувати на прикладі|зразку| виробництва і доведення до кінцевого|скінченного| споживача будь-якого виробу народного споживання. Розглянемо|розглядуватимемо| такий виріб як письмовий стіл, зібраний|повизбирувати| з|із| пиломатеріалів і дерево-| стружкових плит. Початковою сировиною для виробництва даного виробу служить дерево, яке необхідно спочатку виростити, спиляти, перемістити| до місць обробки, перетворити на кінцев|скінченний|ий вироб і доставити покупцеві. Вся сукупність операцій може бути розділена на дві групи:

1) технологічні операції по виробництву матеріальних благ, тобто операції, в ході яких відбувається|походить| якісне перетворення предметів праці: вирубування|рубка| лісу (для здобуття|отримання| деревини), подовжнє розпилювання колод, пресування стружки, виготовлення деталей меблів, їх обробка і кінцева|скінченна| зборка|збирання| письмового столу;

2) логістичні операції, до яких слід віднести всі останні операції, що забезпечують наявність потрібного предмету або продукту праці у необхідній кількості, потрібної якості, в потрібному місці, потрібний час. Наприклад: вивіз і сплав колод з місць лісозаготівель, їх доставка на підприємства деревопереробної промисловості, вантаження, розвантаження, укладання на зберігання, подача у виробничі цехи, вивіз готових напівфабрикатів і кінцевих виробів, зберігання і доставка кінцевому споживачеві.

Таким чином, логістичні операции- -це будь-які операції, що здійснюються з речовими предметами і продуктами праці в сферах виробництва і обігу, за винятком технологічних операцій по виробництву матеріальних благ. До них відносяться також операції по обробці, зберіганню і передачі відповідної інформації.

Відповідно вітчизняному термінологічному словнику по логістиці логістичні операции—це сукупність операцій, спрямованих на перетворення матеріального і (або) інформаційного потоку.

До логістичних операцій з матеріальним потоком можна віднести вантаження, транспортування, розвантаження, комплектацію, складування, упаковку та інші. Логістичні операції з інформаційним потоком- це, як наголошувалося, збір, обробка і передача інформації, відповідної матеріальному потоку.

Розглянемо основні логістичні функції і їх зразковий розподіл між учасниками логістичного процесу:

1) функція формування господарських зв'язків з постачання товарів або надання послуг, їх розвитку, коректування і раціоналізації—покладено на транспорт спільного користування, підприємства оптової торгівлі і комерційно - посередницькі організації;

2) функція визначення об'ємів і напрямів матеріальних потоков— є завданням підприємств оптової торгівлі і комерційно-посередницьких організацій;

3) функція складання прогнозних оцінок потреби в перевезеннях -виконується транспортом спільного користування, підприємствами оптової торгівлі і посередницькими щодо опту організаціями;

4) функція визначення послідовності просування товарів через місця складування, оптимального коефіцієнта складських ланок при організації товароруху - реалізується – комерційно - посередницькими організаціями;

5) функція розвитку і розміщення складского господарства виконується підприємствами оптової торгівлі комерційно-посередницькими організаціями;

6) функція управління запасами у сфері обігу - покладається на підприємства оптової торгівлі і комерційно-посередницькі організації;

7) функція здійснення перевезень, а також всіх необхідних операцій в дорозі дотримання вантажів до пунктів назначения – здійснюється транспортом спільного користування;

8) функція виконання операцій, безпосередньо попередніх і завершуючих перевезення товарів ( маються на увазі упаковка, маркіровка, підготовка до вантаження, навантажувально-розвантажувальні роботи і ряд інших операцій) - є завданням підприємств оптової торгівлі, складів сировини і готової продукції підприємств - виготівників;

9) функція управління складськими операціями (вони включають здачу і приймання вантажів по кількості і якості, зберігання, підсортування і підготовку необхідного покупцеві асортименту, організацію доставки дрібними партіями та інші) – виконуються підприємствами оптової і роздрібної торгівлі, складами сировини і складами готової продукції підприємств – виробників.Кожна з цих функцій є досить|достатньо| однорідною( з точки зору|з погляду| мети|цілі|) сукупністю дій .Например, кінцевою метою всіх заходів щодо формування господарських зв'язків є встановлення стосунків ділового партнерства між різними учасниками логістичного процесу, тобто формування зв'язків між учасниками макрологістичних систем.

Відзначимо характерні особливості приведеного комплексу логістичних функцій:

• всі перераховані функції взаємопов'язаи і направлені на управління матеріальним потоком, тобто весь комплекс логістичних функцій в сукупності також підпорядкований єдиній меті;

• носіями перерахованих функцій виступають|вирушають| суб'єкти, що беруть участь в логістичному процесі.

Принципова відзнака|відмінність| логістичних функций від аналогічних, таких, що реалізуються при традиційній організації господарської діяльності, полягає перш за все|передусім| в їх глибокому системному взаємозв'язку між собою. Оптимізація матеріальних потоків при традиційній моделі господарювання відбувається|походить|, як правило, в межах однієї функції без врахування наслідків в суміжних областях. Наприклад, оптимізація запасів в постачанні без врахування наслідків в транспорті, виробництві і збуті. Говорити при цьому про управління запасами як про логістичну функцію не можна. Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є ступень |ступінь| досягнення кінцевої мети логістичної діяльності ,яка визначена шістьома правилами логістики.

Управління матеріальним потоком на окремих ділянках має свою специфіку. Відповідно до неї виділяють п'ять функціональних областей логістики: закупівельна |, виробнича, розподільча, транспортна і інформаційна. Розглянем|розглядуватимемо|о їх особливості і коло завдан|задач|ь, які ними вирішуються.

1.При забезпеченні підприємства сировиною і матеріалами вирішуються|розв'язуються| завдання|задачі| закупівельної логістики. На цьому етапі вивчаються і вибираються постачальники, укладаються договори і контролюється їх виконання, приймаються заходи в разі|у разі| зміни умов постачання.

2. Для управління матеріальним потоком усередині підприємства, що створює матеріальні блага або що надає матеріальні послуги, в основному вирішуються завдання виробничої логістики. Специфіка цього етапу полягає в тому, що основний об'єм робіт по проведенню потоку виконується в межах території одного підприємства. Учасники логістичного процесу при цьому, як правило, не вступають у товарно-грошові відносини. Матеріальний потік йде не в результаті укладених договорів, а унаслідок рішень, що приймаються системою управління підприємством.

3. Управління матеріальними потоками в процесі реалізації готової продукції є завданням розподільчої логістики. Це коло завдань, вирішенням яких займаються як виробничі підприємства, так і підприємства, що здійснюють торгівельно-посередницьку діяльність Принципова відмінність розподільчої логістики від традиційного розуміння збуту полягає насамперед у системному взаємозв'язку процесу розподілу з процесами виробництва і закупівель під час управління матеріальними потоками, а також системному взаємозв'язку всіх функцій всередині самого розподілу. Матеріальний потік у сфері розподілу має форму готової продукції. Сфера розподілу і сфера закупівель значною мірою накладаються одна на одну.

4. При управлінні матеріальними потоками на транспортних ділянках вирішуються специфічні завдання транспортної логістики. Сукупний об'єм транспортної роботи, що виконується в процесі доведення матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, можна розділити на дві великі групи(приблизно рівні):

• робота, що виконується транспортом, який належить спеціальним транспортним організаціям;

• робота, що виконується власним транспортом усіх останніх підприємств.

Так само як і інші функціональні області логістики, транспортна логістика не має чітко обкреслених кордонів|меж|. Методи транспортної логістики застосовують при організації будь-яких перевезень. Проте|однак| пріоритетним об'єктом вивчення і управління в цьому розділі є матеріальний потік, що має місце в процесі перевезень транспортом спеціалізованих підприємств.

5. Результати руху материалных потоків знаходяться в прямому зв'язку з раціональністю організації руху інформаційних потоків. У останні десятиліття саме можливість ефективного управліния потужними інформаційними потоками дозволила ставити і вирішувати завдання щодо управління потоками матеріальними. Висока значущість інформаційної складової в логістичних процесах стала причиною виділення спеціального розділа - інформаційної логістики. Об'єктами її дослідження є інформаційні системи, що забезпечують управління матеріальними потоками, мікропроцесорна техніка, яка використовувться, інформаційні технології і інші питання, пов'язані з організацією інформаційних потоків(пов'язаних з матеріальними). Інформаційна логістика тісно пов'язана з останніми областями логістики. Цей розділ логістики розглядає організацію інформаційних потоків усередині підприємства, а також обмін інформацією між різними учасниками логістичних процесів, що знаходяться на значних відстанях один від одного( наприклад, за допомогою засобів супутникового зв'язку).

1.3 Фактори і тенденції розвитку логістики.

Розглянемо|розглядуватимемо|, чим викликана|спричиняти| необхідність і обумовлена можливість|спроможність| широкого вживання|застосування| логістики в сучасній економіці.

Необхідність вживання логістики пояснюється безліччю причин, серед яких виділимо дві основні.

Перша причина – розвиток конкуренції, викликаний переходом від ринку продавця до ринку покупця. До початку 1960-х рр. в країнах з розвиненою ринковою економікою виробники і споживачі продукції не надавали серйозного значення створенню спеціальних систем, що дозволяють оптимізувати управління матеріальними потоками. Системи розподілу, як правило, не планувалися. Виробництво, оптова і роздрібна торгівля працювали без тісної ув'язки один з одним. Випущені товари так чи інакше потрапляли в кінцевий вжиток. Система управління процесами виробництва була слабкою. Реальних зв'язків між різними взаємозв'язаними функціями логістики не було. Така неувага до сфери управління матеріальними потоками пояснювалася тим, що основний потенціал конкурентоспроможності створювався в цей період за рахунок розширення вдосконалення виробництва.

Проте|однак| на початок 1960-х рр. резерви підвищення цього потенціалу безпосередньо у виробництві були істотно|суттєвий| вичерпані. Це викликало|спричиняло| необхідність пошуку нетрадиційних шляхів|колій| створення|створіння| конкурентних переваг. Підприємці почали|стали| приділяти|наділяти| все більше уваги не самому товару, а якості його постачання.

Поліпшення|покращання| роботи у сфері розподілу, не вимагаючи таких додаткових капітальних вкладень, як, наприклад, освоєння випуску нового товару, проте|тим не менше| опинилося в змозі|спроможний| забезпечити високу конкурентоспроможність постачальника за рахунок зниження собівартості і одночасно підвищення надійності постачань. Грошові кошти, вкладені в сферу розподілу, почали|стали| впливати на положення|становище| постачальника на ринку набагато сильніше, ніж ті ж кошти|кошти|, які вкладені в сферу виробництва. У логістично організованих матеріалопросувних| ланцюга|цепах|х собівартість товару, що доставляється кінцевом|скінченному|у споживачеві, виявилася нижчою за собівартість того ж товару, що пройшо|минав|в по традиційному шляху товароруху. Різниця, що з'являєтьс|появляється|я, забезпечує учасникам конкурентні переваги, залежні не від величини капітальних вкладень, а від уміння правильно організувати логістичний процес.

Крім того, постачальники, які використовують логістику можуть гарантувати постачання точно в строк потрібної кількості товару необхідної якості і забезпечують для споживача набагато більшу цінність, чим постачальники, які подібних гарантій надійності не забезпечують.

Таким чином, конкурентоспроможність суб'єктів, що застосовують логістику, забезпечується за рахунок:

• різкого зниження собівартості товару;

• підвищення надійності і якості постачань (гарантовані терміни, відсутність браку|шлюбу|, можливість|спроможність| постачання дрібними|мілкими| партіями і так далі).

Друга причина, що пояснює|тлумачить| необхідність вживання|застосування| логістики в економіці, - енергетична криза 1970-х

Підвищення вартості енергоносіїв змусило|вимусило| підприємців шукати методи підвищення економічності перевезень. Причому ефективно вирішити це завдання|задачу| лише за рахунок раціоналізації роботи транспорту неможливо. Тут необхідні погоджені|узгоджені| дії усіх учасників сукупного логістичного процесу.

Можливість|спроможність| вживання|застосування| логістики в економіці обумовлена сучасними досягненнями науково-технічного прогрессу (НТП). В результаті НТП створюються і починають|зачинають| широко застосовуватися різні|різноманітні| засоби|кошти| праці для роботи з|із| матеріальними і інформаційними потоками. З'являється|появляється| можливість|спроможність| використовувати устаткування|обладнання|, відповідне конкретним умовам логістичних процесів. При цьому ключове|джерельне| значення для розвитку логістики має комп'ютеризація управління логістичними процесами.

Створення|створіння| і масове використання засобів|коштів| обчислювальної техніки, поява стандартів для передачі інформації забезпечила потужний|могутній| розвиток інформаційних систем як на рівні окремих підприємств, так і на рівні економіки галузей, що охоплюють великі території. Стало можливим здійснення моніторингу всіх фаз руху продукта–| від первинного джерела сировини через всі проміжні виробничі, складські і транспортні процеси аж до кінцевог|скінченного|о споживача.

Головні|чільні| причини, з яких, починаючи|зачинати| з|із| середини 1960-х рр. в економічно розвинених країнах спостерігається різке зростання інтересу до логістичної ідеї, полягають в наступному|слідуючому|:

• перетворення ринку продавця на ринок покупця;

• забезпечення конкурентних переваг логістично організованих матеріалопросувних| систем за рахунок зниження собівартості продукції і поліпшенн|покращання|я якості постачань;

• енергетична криза;

• НТП і в першу чергу комп'ютеризація управління.

Необхідною умовою для реалізації вітчизняної логістики є ліквідація економічних передумов для відтворення монополістичних тенденцій і НТП у сфері виробництва і обігу.

Перший этап– 1960-і рр. характеризуються використанням логістичного підходу для управління матеріальними потоками у сфері обігу:

1) існуючи ,як би окремо ,потоки матеріалів у виробництві, зберіганні і транспортуванні можуть бути взаємопов'язані єдиною системою управління;

2) інтеграція окремих функцій фізичного розподілу матеріалів може дати істотний|суттєвий| економічний ефект.

Оптимізація фізичного розподілу матеріалів проводилася і раніше. Наприклад: управління частотою і розмірами партій, які постачалися системою розміщення товарів і функціонування складів; плануванн|планування|я транспортних маршрутів, графіків і тому подібн|тощо|е традиційно ці завданн|задачі|я вирішувалис|розв'язувалися|я відособлено, що в принципі не могло забезпечити системного ефекту. Специфіка логістичного підходу полягає в спільном|сумісному|у вирішенні завдан|задач|ь по управлінню матеріальними потоками, наприклад спільн|сумісне|е вирішення завдан|задач|ь організації роботи складського господарства і пов'язаного з ним транспорту.

На першому етапі розвитку логістики транспорт і склад, раніше зв'язані лише операцією вантаження|навантажування| або розвантаження, набувають|придбавають| тісних взаємних зв'язків. Вони починають|зачинають| працювати на один економічний результат по єдиному графіку і єдиній погодженій|узгодженій| технології. Тара, в якій відвантажується вантаж|тягар|, вибирається з врахуванням|з урахуванням| транспорту, який буде використано; у свою чергу|в свою чергу| характеристики вантажу|тягаря|, який перевозиться, визначають вибір транспорту. Спільно вирішуються|розв'язуються| і інші завдання|задачі| по організації транспортно-| складського процесу.

Слід зазначити, що спільне|сумісне| вирішення окремих завдань|задач| по управлінню матеріальними потоками набагато складніше за їх відособлене рішення|вирішення|. Тут дуже часто |часто| потрібні методи, а також інша підготовка фахівців|спеціалістів|.

Другий етап в розвитку логістики доводиться на 1980-і рр. У цей період інтеграційна основа логістики розширилася і почала охоплювати виробничий процес.

З точки зору|з погляду| розвитку логістики 1980-і рр. характеризуються наступним|слідуючим|:

• швидке зростання|зріст| вартості фізичного розподілу;

• зростання|зріст| професіоналізму менеджерів, що здійснюють управління логістичними процесами;

•централізація фізичного розподілу;

• різке скорочення запасів в матеріалопросувних| ланцюга|цепах|х;

•чітке визначення дійсних витрат розподілу;

• визначення і здійснення заходів по зменшенню вартості просування матеріального потоку до кінцевого|скінченного| споживача.

Тут до взаємодії складування і транспортування починає|зачинає| підключатися планерування|планування| виробництва. Це дозволило скоротити запаси, підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання замовлень, поліпшити використання обладнання.

Третій етап відноситься до теперішнього часу і характеризується наступним:

• з'являються|появляються| фундаментальні зміни в організації і управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці;

• сучасні комунікаційні технології, що забезпечують швидке проходження матеріальних і інформаційних потоків, дозволяють здійснювати моніторинг усіх фаз руху продукції–| від первинного джерела сировини аж до кінцевог|скінченного|о споживача;

• розвиваються галузі, які надають|заклопотані| |виявленням| послуги у сфері логістики;

• концепція логістики, ключовим| положення|становищем|м якої є необхідність інтеграції, почина|зачинає|є визнаватися більшістю учасників ланцюгі|цепів|в постачання, виробництва і розподілу;

• сукупності материалопросувних| суб'єктів набува|придбаває|є цілісний характер.

Виводи|висновки|

1.Логістика – наука щодо планування|планування|, контролю і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, що здійснюються|скоюють| в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської|внутрішньозаводської| переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог| останнього, а також передачі, зберігання і обробки відповідної інформації.

2. Мета|ціль| логістики – створення|створіння| можливості|спроможності| для поліпшення|покращання| діяльності співробітників підрозділів підприємства, спрямованих|спрямованої| на зниження рівня спільних|загальних| витрат|затрат| і здобуття|отримання| максимального прибутку.

3.Необхідність застосування логістики пояснюється|тлумачить| наступними|слідуючими| причинами:

•розвиток конкуренції, який обумовлено переходом від ринку продавця до ринку покупця;

енергетична криза 1970 -х рр.

Логістичний підхід дозволяє істотно|суттєвий| скоротити часовий інтервал між придбанням|надбанням| сировини і напівфабрикатів і постачанням готовій продукції споживачеві, сприяє різкому скороченню матеріальних запасів. Застосування логістики прискорює процес здобуття|отримання| інформації, підвищує рівень сервісу.