
- •Модуль 3. Методичні засади гармонізації особистості
- •Тема 5. Діагностика самосвідомості особистості План
- •Методики діагностики формованості складових я-концепції у старших дошкільників та молодших школярів
- •Методики безпосередньої діагностики самосвідомості Методика визначення стану сформованості активної я-концепції (о.П.Таран)
- •Методика дослідження дитячої самосвідомості та статевовікової ідентифікації (за н.Л. Бєлопольською (модифікація о.П.Таран)
- •Методика «Сходинка» за т.Д. Марцинковської (модифікаці о.П.Таран))
- •Методика «Профіль соціального розвитку дитини»
- •Тест «Неіснуюча тварина»за а.Л.Венгером (модифікація о.П.Таран)
- •Опосередкована діагностика самосвідомості Методика «Впізнай емоцію»
- •Методика «Бесіда»
- •Дослідження внутрішніх підструктур особистості
- •Зіставлення особливостей поведінкового реагування у ситуаціях
- •Тест Розенцвейга (дитяча форма)
- •Діагностика зовнішніх чинників Методика «Кінетичний малюнок сім’ї»
- •1. Сприятлива сімейна ситуація:
- •6.Складнощі спілкування:
- •Діагностика цілісних утворень самосвідомості Методика діагности рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Бажина е. Ф., Голинкіної с. А., Еткінда а. М.)
- •Тест для визначення трьох станів особистості (за е.Берном)
- •Стани я та модель особистості
- •Тема 6. Формування гармонійної я-концепції особистості План
- •1. Місце самосвідомості у структурі психологічної готовності до шкільного навчання
- •Нормативні критерії психологічної готовності дитини до шкільного навчання
- •Нормативні характеристики сформованості я-концепції
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •2. Формування гармонійної я-концепції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
- •Робота з батьками та педагогами Базові принципи гармонійної взаємодії батьків з дитиною (за р. Кашаповим)
- •Значення навіювання у батьківсько-дитячих стосунках
- •Побажання при навіюванні (в.Леві)
- •Методика встановлення обмежень для дитини
- •Правила про правила
- •Правила покарання дитини
- •Батьківська позиція у вихованні дітей Несприятливі стилі виховання
- •Типи батьківського ставлення (а.Я.Варга, в.В.Столін)
- •3. Формування гармонійної я-концепції у підлітковому та юнацькому віці.
- •Декларація самоцінності людини (за в.Сатір)
- •Моральні принципи особистості (і.Атватер)
- •Психологічні права людини.
- •Права людини, що захищають особистість
- •Корисні вислови
Тест Розенцвейга (дитяча форма)
(модифікація методики С. Розенцвейга,
розроблена Н. В. Тарабриною в науково-дослідному інституті м. В. М. Бехтерева)
Спрямованість:. дослідження особливостей реагування (тип, спрямованість, стиль) у фруструючих ситуаціях
Зміст методики. Методика складається з 24 малюнків, на яких зображено дітей, що перебувають у фрустраційній ситуації.
Хід проведення: Експериментатор показує малюнок, де дитині необхідно відповісти на фразу одного з персонажів. Відповіді дитини фіксуються у протоколі. Малюнки з ситуаціями демонструються дитині по черзі.
Інструкція для дитини: «Подивись уважно на малюнок, що відповість хлопчик/дівчинка на таку фразу…» Експериментатор зачитує фразу кожного малюнку, при необхідності пояснює ситуацію. Однак, не допомагає у відповіді дитини.
|
Стимульний матеріал |
|||
|
||||
Оцінювання результатів |
||||
1. Кожна відповідь оцінюється з погляду категорій двох критеріїв:
|
||||
Критерій спрямованості реакції: |
||||
Назва |
Характеристика |
Позна-чення |
||
Экстрапунітивні реакції |
Реакція спрямована на живе або неживе оточення у формі підкреслення міри фруструючої ситуації, у формі осуду зовнішньої причини фрустрації або ставиться в обов'язок іншій особі розв’язання даної ситуації. |
Е |
||
Інтропунітивні реакції
|
Реакція спрямована суб'єктом на самого себе, досліджуваний приймає фруструючу ситуацію як сприятливу для себе, приймає провину на себе або бере на себе відповідальність за виправлення даної ситуації. |
I |
||
Імпунітивні реакції |
Фруструюча ситуація розглядається як незначима, як відсутність провини або може бути виправлена сама собою, варто тільки почекати й подумати |
M |
||
Критерій типів реакції |
||||
Назва |
Характеристика |
Позна-чення |
||
Тип реакції «з фіксацією на перешкоди» |
У відповіді досліджуваного перешкода, що викликала фрустрацію, усіляко підкреслюється або інтерпретується як свого роду благо, а не перешкода, або описується як така, що не має серйозного значення. |
OD |
||
Тип реакції «з фіксацією на самозахисті» |
Головну роль у відповіді досліджуваного відіграє захист себе, свого «Я», і суб'єкт або звинувачує когось, або визнає свою провину, або ж відзначає, що відповідальність за фрустрацію нікому не може бути приписана. |
ED |
||
Тип реакції «з фіксацією на задоволенні потреби» |
Відповідь спрямована на вирішення проблеми; реакція приймає форму вимагання допомоги від інших осіб або вирішення ситуації. Суб'єкт сам береться за розв’язання ситуації або ж вважає, що час і хід подій приведуть до її виправлення. |
NP |
|
Комбінація цих двох критеріїв утворює дев’ять факторів. |
|||||
|
OD Фіксація на перешкоду |
ED Фіксація на захисті свого „Я” |
NP Фіксація на задоволення потреб |
Сума |
% |
|
Е. Реакція спрямована на живе або неживе оточення |
E’. Досліджуваним підкреслюється наявність перешкоди, що викликала фруструючу ситуацію. |
E. Досліджуваний осуджує зовнішню причину фрустрації, як правило звинувачує когось або не визнає свою провину. |
e. Досліджуваним ставиться в обов'язок іншій особі розв’язання даної ситуації. Реакція приймає форму вимагання допомоги або вирішення проблеми від інших осіб. |
|
|
|
І. Реакція спрямована суб'єктом на самого себе |
І’. Досліджуваний приймає фруструючу ситуацію як сприятливу для себе, усіляко підкреслює або інтерпретує її як свого роду благо, а не перешкоду |
І. Досліджуваний визнає свою провину або намагається виправдатись
|
і. Досліджуваний бере на себе відповідальність за розв’язання даної ситуації |
|
|
|
М. Реакція не має конкретного обєкту спрямування |
M’. Фруструюча ситуація розглядається як така, що не має серйозного значення |
М. Фруструюча ситуація розглядається як відсутність провини, відповідальність за фрустрацію нікому не може бути приписана |
м. Фруструюча ситуація розглядається як така, що може бути виправлена сама собою, що час і хід подій сприятимуть її вирішенню, варто тільки почекати, й подумати |
|
|
|
Сума |
|
|
|
|
|
|
% |
|
|
|
|
|
|
2. Вираховується відсоток кожного типу відповіді у досліджуваного та виявляються провідні тенденції. |
||||||||
Таблиця перерахунку кількості відповідей у відсотки |
|||||||||
Оцінка |
% |
Оцінка |
% |
Оцінка |
% |
Оцінка |
% |
||
0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 5,5 6,0 |
2,1 4,2 6,2 8,3 10,4 12,5 14,5 16,6 18,7 20,8 22,9 25,0 |
6,5 7,0 7,5 8,0 8,5 9,0 9,5 10,0 10,5 11,0 11,5 12,0 |
27,0 29,1 31,2 33,3 35,4 37,5 39,6 41,6 43,7 45,8 47,9 50,0 |
12,5 13,0 13,5 14,0 14,5 15,0 15,5 16,0 16,5 17,0 17,5 18,0 |
52,1 54,1 56,2 58,3 60,4 62,5 64,5 66,6 68,7 70,8 72,9 75,0 |
18,5 19,0 19,5 20,0 20,5 21,0 21,5 22,0 22,5 23,0 23,5 24,0 |
77,1 79,1 81,2 83,3 85,4 87,5 86,9 91,6 93,7 95,8 97,9 100 |
||
|
|
||||||||
Відсотки |
Рівень |
||||||||
100–75 |
Високий |
||||||||
74 – 25 |
Середній |
||||||||
24 – 0 |
Низький |
||||||||
|