- •Модуль 3. Методичні засади гармонізації особистості
- •Тема 5. Діагностика самосвідомості особистості План
- •Методики діагностики формованості складових я-концепції у старших дошкільників та молодших школярів
- •Методики безпосередньої діагностики самосвідомості Методика визначення стану сформованості активної я-концепції (о.П.Таран)
- •Методика дослідження дитячої самосвідомості та статевовікової ідентифікації (за н.Л. Бєлопольською (модифікація о.П.Таран)
- •Методика «Сходинка» за т.Д. Марцинковської (модифікаці о.П.Таран))
- •Методика «Профіль соціального розвитку дитини»
- •Тест «Неіснуюча тварина»за а.Л.Венгером (модифікація о.П.Таран)
- •Опосередкована діагностика самосвідомості Методика «Впізнай емоцію»
- •Методика «Бесіда»
- •Дослідження внутрішніх підструктур особистості
- •Зіставлення особливостей поведінкового реагування у ситуаціях
- •Тест Розенцвейга (дитяча форма)
- •Діагностика зовнішніх чинників Методика «Кінетичний малюнок сім’ї»
- •1. Сприятлива сімейна ситуація:
- •6.Складнощі спілкування:
- •Діагностика цілісних утворень самосвідомості Методика діагности рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Бажина е. Ф., Голинкіної с. А., Еткінда а. М.)
- •Тест для визначення трьох станів особистості (за е.Берном)
- •Стани я та модель особистості
- •Тема 6. Формування гармонійної я-концепції особистості План
- •1. Місце самосвідомості у структурі психологічної готовності до шкільного навчання
- •Нормативні критерії психологічної готовності дитини до шкільного навчання
- •Нормативні характеристики сформованості я-концепції
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •2. Формування гармонійної я-концепції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
- •Робота з батьками та педагогами Базові принципи гармонійної взаємодії батьків з дитиною (за р. Кашаповим)
- •Значення навіювання у батьківсько-дитячих стосунках
- •Побажання при навіюванні (в.Леві)
- •Методика встановлення обмежень для дитини
- •Правила про правила
- •Правила покарання дитини
- •Батьківська позиція у вихованні дітей Несприятливі стилі виховання
- •Типи батьківського ставлення (а.Я.Варга, в.В.Столін)
- •3. Формування гармонійної я-концепції у підлітковому та юнацькому віці.
- •Декларація самоцінності людини (за в.Сатір)
- •Моральні принципи особистості (і.Атватер)
- •Психологічні права людини.
- •Права людини, що захищають особистість
- •Корисні вислови
Робота з батьками та педагогами Базові принципи гармонійної взаємодії батьків з дитиною (за р. Кашаповим)
Принцип розуміння, що складається з трьох аспектів: розуміння своєї дитини (її природних здібностей, характеру, вікових особливостей, потреб та бажань); розуміння свого характеру; розуміння взаємостосунків між дитиною та вами.
Принцип пояснення – здатність пояснити собі вчинок, поведінку дитини.
Принцип безумовної любові – здатність батьків любити свою дитину просто тому, що вона є, без жодних умов.
Дані принципи реалізуються у наступних положеннях гармонійного ставлення батьків до дитини
Приймати дитину такою, якою вона є завжди та будь-де, за будь-яких обставин, незалежно ні від чого дитина має бути впевнена у вашій відвертості, безумовній любові до неї;
Розуміти, що у будь-яких негарних вчинках та властивостях характеру вашої дитини варто звинувачувати, перш за все себе, тобто десь ви пустилися помилки, яку варто виправити;
Завжди навіювати дитині, що вона зможе все, якщо буде вірити в себе та буде постійно над цим працювати; виховувати впевненість у собі;
Прагнути зрозуміти поведінку своєї дитини, її почуття та думки та ухвалювати рішення про покарання або інші форми впливу тільки усвідомлено;
Вміти пробачати будь-які помилки;
Розуміти, що суворості без ніжності та любові не буває, так само як любов та ніжність не бувають без суворості;
Щоб ухвалювати правильне рішення, частіше згадуйте почуття та емоції, які ви самі переживали в дитинстві;
Бути відвертим, говорити та розповідати дитині те що ви відчуваєте; дитина потребую відвертості ваших почуттів;
Пам’ятати, що немає готових рецептів у вихованні, тільки уважне ставлення до світу дитини, інтерпретації її поведінки, ваша інтуїція, внутрішній голос дадуть можливість правильно розуміти вашу дитину та виробити відповідні форми поведінки.
Значення навіювання у батьківсько-дитячих стосунках
Навіювання – процес впливу на психічну сферу людини, який пов’язаний з некритичним сприйняттям інформації. У процесі розвитку дитина одержує величезну кількість інформації без її критичного сприймання і повного розуміння. Тому батькам важливо враховувати фактор навіювання при спілкуванні з дітьми.
Побажання при навіюванні (в.Леві)
Давати час собі. Не поводитись, як автомат: спочатку орієнтація, а потім реакція.
Давати час дитині. Майже кожна дитина з тієї чи іншої причини не справляється з темпами, яких вимагають дорослі: «Швидше!», 2Сідай їсти негайно!» і т. ін. Можливі варіанти (до 7 років): «Ось цю башту добудуєш, а потім…»; (після 7 років): «Вітаю, сер, ваш час закінчився», «У тебе ще рівно 11 хвилин».
Не навіювати негативне. Не акцентувати увагу дитини на жахах, поганих звичках, хворобі, проблемі. «Ось зараз тебе собака з’їсть», «Машина задавить». Потім важко звільнити дитину від руйнівного впливу таких «турботливих» застережень.
Навіювати позитивне. Цього, не зважаючи на труднощі, чекає кожна дитина. Кожен день з дитиною починати радісно, закінчувати миром.
Не навіювати нереального. Треба показувати дитині світ таким, яким він є насправді.
Будьте впевнені. Приблизно 70 відсотків того, що говориться дитині, і 50 відсотків того, що робиться, може взагалі не говоритися і не робитися: наша тривожність породжує надмір у всьому. Дамо собі право на помилку.
Давати відпочинок від навіювання. Уявімо, що з нами станеться, якщо 37 разів на добу до нас будуть звертатися у наказовому тоні, 42 рази – в напутливому, 50 – у звинувачувальному? Ці цифри не вигадані. Вони типові для батьків, діти яких мають найбільші шанси стати неаротиками і психопатами.
Приклад – під знак питання. Дуже часте звертання до позитивного прикладу може викликати у дитини відразу. При нормальних стосунках вона автоматично візьме для наслідування краще з того, що бачила і чула.
Поважати таємницю. В будь-якому спілкуванні завжди бажано залишати резерв можливого зближення. Між членами сім’ї має бути певна дистанція.
Враховувати стан (свій і дитини), а також обставини ситуації.