- •Модуль 3. Методичні засади гармонізації особистості
- •Тема 5. Діагностика самосвідомості особистості План
- •Методики діагностики формованості складових я-концепції у старших дошкільників та молодших школярів
- •Методики безпосередньої діагностики самосвідомості Методика визначення стану сформованості активної я-концепції (о.П.Таран)
- •Методика дослідження дитячої самосвідомості та статевовікової ідентифікації (за н.Л. Бєлопольською (модифікація о.П.Таран)
- •Методика «Сходинка» за т.Д. Марцинковської (модифікаці о.П.Таран))
- •Методика «Профіль соціального розвитку дитини»
- •Тест «Неіснуюча тварина»за а.Л.Венгером (модифікація о.П.Таран)
- •Опосередкована діагностика самосвідомості Методика «Впізнай емоцію»
- •Методика «Бесіда»
- •Дослідження внутрішніх підструктур особистості
- •Зіставлення особливостей поведінкового реагування у ситуаціях
- •Тест Розенцвейга (дитяча форма)
- •Діагностика зовнішніх чинників Методика «Кінетичний малюнок сім’ї»
- •1. Сприятлива сімейна ситуація:
- •6.Складнощі спілкування:
- •Діагностика цілісних утворень самосвідомості Методика діагности рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Бажина е. Ф., Голинкіної с. А., Еткінда а. М.)
- •Тест для визначення трьох станів особистості (за е.Берном)
- •Стани я та модель особистості
- •Тема 6. Формування гармонійної я-концепції особистості План
- •1. Місце самосвідомості у структурі психологічної готовності до шкільного навчання
- •Нормативні критерії психологічної готовності дитини до шкільного навчання
- •Нормативні характеристики сформованості я-концепції
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •2. Формування гармонійної я-концепції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
- •Робота з батьками та педагогами Базові принципи гармонійної взаємодії батьків з дитиною (за р. Кашаповим)
- •Значення навіювання у батьківсько-дитячих стосунках
- •Побажання при навіюванні (в.Леві)
- •Методика встановлення обмежень для дитини
- •Правила про правила
- •Правила покарання дитини
- •Батьківська позиція у вихованні дітей Несприятливі стилі виховання
- •Типи батьківського ставлення (а.Я.Варга, в.В.Столін)
- •3. Формування гармонійної я-концепції у підлітковому та юнацькому віці.
- •Декларація самоцінності людини (за в.Сатір)
- •Моральні принципи особистості (і.Атватер)
- •Психологічні права людини.
- •Права людини, що захищають особистість
- •Корисні вислови
Методика дослідження дитячої самосвідомості та статевовікової ідентифікації (за н.Л. Бєлопольською (модифікація о.П.Таран)
Мета. визначення рівня здатності до статевої та вікової ідентифікації.
Зміст методики. Методика містить набір з 12 карток, де зображені люди чоловічої та жіночої статі різного віку (немовля, дошкільник, школяр, юнак, дорослий, старий), по 6 карток для кожної статі, та набір запитань, на які дитина повинна відповісти за допомогою маніпулювання даними картками.
Хід проведення. Перед дитиною розкладається весь набір карток у випадковому порядку, та експериментатор дає інструкцію, що складається з 5 завдань, де п`яте завдання є додатковим для перевірки ідентифікації дитини за віком та статтю, у випадку, коли на перше питання дитина дала неправильну відповідь. Після кожного запитання дається час на виконання завдання, і лише після цього дається наступне запитання. Результати відповідей заносяться до протоколу.
Інструкція для дитини
Завдання |
Інструкція |
1. |
Подивись на картки, що лежать перед тобою. Тут зображені різні люди. Як ти гадаєш, на кого із цих людей ти схожий зараз найбільше? Вибери картку та поклади її біля себе. |
2. |
А тепер знайди, яким ти був раніше? Вибери картку та поклади біля себе, попереду першої. |
3. |
А тепер знайди, яким ти будиш потім? Вибери картки та розклади їх за віком. |
4. |
А тепер розклади картки, що лишилися за віком для протилежної статі. |
5. |
Тепер знову подивись на всі картки, що лежать перед тобою. Покажи, на кого и більше всього схожий зараз? |
Типи допомоги:
Тип І. Заохочення-натяк – стимуляція відповіді дитини, непряме звернення її уваги на помилку (А далі яку картку треба поставити? Подивись, чи правильно ти виконав завдання, може щось необхідно змінити?);
Тип ІІ. Пряма підказка – конкретна вказівка на помилку. (А що зображено на цій карточці й куди її необхідно покласти? А ця карточка підходить чи ні?).
Оцінювання:
Кількісна оцінка результатів: Бали визначаються за рівнем виконання дитиною завдання. Бали визначаються окремо для 1-4 питань. Якщо у 5 завданні дитина виправила свою помилку якої припустилася у першому, то нараховується додатково 0,5 бали. Одержані бали складаються, та визначається рівень усвідомлення дитиною своєї статі та віку за шкалою оцінювання.
Процедура оцінювання
Рівень виконання завдання |
Бал |
Дитина самостійно та правильно виконує завдання. |
3 |
Дитина виконує завдання, але потребує допомоги у виконанні завдання першого типу – заохочення-натяку. Навіть коли дитина робить помилку, вона при звертанні на неї уваги експериментатора самостійно виправляє помилку |
2 |
Дитина потребує значної допомоги у виконанні завдання. На цьому рівні застосовується допомога другого типу. |
1 |
Дитина має труднощі у виконанні завдання навіть з допомогою експериментатора. |
0 |
Шкала оцінювання
Бали |
Рівень |
12 – 10 |
Високий рівень |
9 – 6 |
Середній рівень |
5 – 2 |
Низький рівень |
1 - 0 |
Дуже низький рівень |
Якісна оцінка результатів: При виконанні завдання варто відмічати характер помилок які робить дитина в ході діагностики. Там важливо відмічати, які картки дитина плутає місцями або неадекватно вибирає. Під час якісної оцінки визначається: адекватність статевої та вікової ідентифікації, здатність адекватно ідентифікувати себе з минулим та майбутнім, здатність встановлювати вірну та повну вікову послідовність стосовно своєї та протилежної статі.