Тест «Неіснуюча тварина»за а.Л.Венгером (модифікація о.П.Таран)

Мета: визначення потенціалу та труднощів особистісного розвитку, особливості особистості, зокрема, самооцінки, здатність до адаптації та пристосування до нових умов, особливості емоційної сфери (наявну тривожність, агресивність тощо), а також можливі патологічні відхилення.

Обладнання: аркуш паперу, олівці, гумка.

Хід проведення. Перед дитиною кладуть горизонтально аркуш паперу і зачитують інструкцію.

У ситуаціях, коли дитина відмовляється малювати (не вмію; не знаю, як це зробити; не можу нічого вигадати), необхідно її підбадьорити, зокрема, сказати, що для такого завдання нічого не потрібно знати й неважливо, якою ця тварина буде, оскільки вона насправді не існує. Якщо дитина тривалий час не починає малювати, довго думає – слід порекомендувати їй почати, а далі вигадувати по ходу малювання.

Після закінчення малювання дитині пропонують вигадати тварині назву. Якщо вигадування назви викликає великі труднощі, то цю частину завдання пропускають. При необхідності уточнюють, якій частині тіла (чи органи) відповідають ті чи інші деталі зображення. Бажано також спостерігати за процесом малювання (поведінкою дитини, включенням її в діяльність, фіксувати запитання, можливі репліки) – усе це допоможе краще виявити її індивідуально-психологічні особливості.

У випадках зображення замість неіснуючої тварини звичайної, відомої, про що свідчитиме її назва (заєць, тощо), необхідно запропонувати виконати завдання повторно. Інструкція повторюється. Якщо при повторному виконанні методики знову зображується реальна тварина, то проведення методики припиняють. Коли вигляд намальованого звичний (наприклад, зображений заєць), але названий незвичайно («чарівний заєць»), то завдання вважається виконаним. Для дітей дошкільного віку зображення реально існуючої тварини є нормою, але при достатньому рівні розвитку навіть дошкільник може дати своїй тварині незвичайну назву. Для більш старшого віку це є показником низького рівня розвитку уяви.

Після того як визначилися з назвою, психолог пропонує дитині розповісти про тварину: «Тепер розкажи про неї, про її спосіб життя. Як вона живе?»

Орієнтовний перелік запитань:

• Чим тварина харчується?

• Де вона живе?

• Чим зазвичай займається?

• Що любить робити більше всього?

• А що більше всього не любить?

• Вона живе сама чи з кимось?

• Чи є у неї друзі? Хто вони?

• А вороги в неї є? Хто вони? Чому вони її вороги?

• Чого вона боїться, або, навпаки, чого не боїться?

• Якого вона розміру?

Розповідь записується, по можливості, дослівно. Запропоновані запитання є орієнтовними. Бесіда про неіснуючу тварину може варіюватися психологом залежно від особливостей дитини та мети дослідження.

Потім дитині пропонують уявити, що ця тварина зустріла чарівника, який може виконати будь-які її три побажання й запитують, якими могли б бути ці бажання. Всі відповіді фіксуються в протоколі.

Інструкція для дитини: «Я хочу подивитися, наскільки у вас розвинена уява, фантазія (або: як ви вмієте фантазувати, уявляти). Вигадайте і намалюйте тварину, якої насправді немає, ніколи не було і до вас її ніхто не вигадував - ні в казках, ні в комп'ютерних іграх, ні в мультфільмах».

Особливості застосування у груповій формі: дітям роздають аркуші паперу форматом А4 та олівці; зачитують інструкцію та перевіряють її зрозумілість; слідкують за виконанням завдання, заохочують дітей які цього потребують до початку виконання завдання; діти по черзі (залежно від того хто швидше упорався) підходять до психолога з малюнком та відповідають на додаткові запитання; психолог фіксує відповіді у протоколі дослідження.

Оцінювання. Ця методика є проективною. Зображена тварина символізує дитину та її ставлення до власного «Я» та уявлення про своє становище у світі. Отже, обробка переважно є якісною. Для об'єктивності оцінювання та для забезпечення можливості порівняння результатів дослідження між дітьми групи досліджуваних та при повторному дослідженні через певний час, ми систематизували якісні показники, враховуючи вікові особливості дітей 5-7 років, та заклали можливість переведення їх у кількісні показники.

Аспекти оцінювання:

І. Особистісний потенціал – охоплює сприятливі показники розвиту дитини, що характеризують адекватну для дитини 5-7 років самооцінку, здатності до адаптації в нових умовах та творчий потенціал.

ІІ. Труднощі особистості – охоплює характеристики особистості, що утруднюють розвиток дитини, а саме, низька та нестійка самооцінка, тривожність, агресивність, труднощі адаптації.

ІІІ. Патології особистості – охоплює характеристики, що можуть свідчити про патологічні відхилення в розвитку дитини.

Критерії оцінювання

Потенціал особистості

Адекватна самооцінка

• Малюнок розташований ближче до верхнього краю аркуша (висока самооцінка).

• Положення «анфас», тобто голова спрямована на того, хто малював (егоцентризм).

• Хвіст піднятий уверх (задоволення життям, упевненість).

• Адекватний аркушу розмір малюнка по центру аркуша (впевненість).

• Промальовування вій (демонстративність).

• Прикрашаючи деталі (бантики, узори тощо) (демонстративність).

• Розповідь про тварину в якої є друзі, а друзі добрі істоти.

• Зображення тварин, які є нейтральними (не погрожують та нікого не бояться).

• Інші ознаки.

Адаптаційні можливості

• Напіввідкритий рот у поєднанні з язиком велика мовленнєва активність, товариськість (балакучість).

• Яскрава поза із широко розведеними кінцівками.

• Наявності у вигаданої тварини різноманітних органів (ноги, руки, щупальця, крила, хвости, голови), направлених у різні напрямки (екстравертованість).

• Голова повернута вправо, що свідчить про стійку тенденцію до діяльності, дієвості, реалізації своїх задумів.

• Зображення великої кількості функціональних деталей (крила, щупальці тощо), те що допомагає тварині пристосовуватись в різних умовах.

• Розповідь про тварину яка може жити в різних умовах.

• Інші ознаки.

Творчість

• Фігура побудована з окремих елементів (чим більше елементів тим більш оригінальніша).

• Неіснуючі тварини, побудовані за оригінальною моделлю, яка не відповідає ні тварині, ні людині, ні технічним конструкціям.

• Різноманітність форми та положення ніг.

• Зображення тварин з крилами.

• Інші ознаки.

Труднощі особистості

Низька або не стійка самооцінка

• Розташування малюнка в нижній частині аркуша.

• Зображення дуже маленьких фігур відносно аркуша.

• Хвіст опущений униз (незадоволення життям, невпевненість)

• Зображено декілька тварин різного розміру та в різних частинах аркушу (конфліктність особистості).

• Зображення маленької фігури у верхній частині аркуша.

• Дуже слабкі контури фігури.

• У розповіді дитина зазначає, що тварина не подобається іншим та (або) сама собі.

• Інші ознаки.

Тривожність

• Довге налаштовування на малювання.

• Наявність стирань та виправлень.

• Відхід від інструкції завдання (зображення малюнку на іншу тему).

• Зображена тварина якій погрожують.

• Лінії із сильним натиском.

• Велика кількість ліній.

• Специфічна штрихова лінія, розірвані контури фігури.

• Штриховка малюнку для збільшення його розміру.

• Великі замальовані або із затемненою радужкою очі (страхи).

• Вуха великі або підкреслені, добре промальовані (тривожність, настороженість).

• Промальовування контуру верхньої частини фігури (захист від старших за віком людей: батьків, учителів, керівників)

• Нижній контур фігури (захист від насмішок, невизнання, страх осудження).

• Бокові контури фігури (не ідентифікована боязкість і готовність до самозахисту будь-якого характеру, у будь-яких ситуаціях).

• Заштриховане, або прикрите тіло тварини (захист внутрішніх почуттів, переживань).

• Розташування ближче до правої сторони характеризує захист у процесі діяльності, а зліва – захист власних думок, переконань, смаків.

• Розповідь свідчить про самотність, відсутність друзів, сім`ї у тварини.

• Проживання тварини у віддалених місцях: «в печері», «під землею», «на Місяці», «на іншій планеті», «в космосі» тощо.

• Вказівка на те, що оточуючі бояться цієї тварини (проекція власних страхів).

• Підкреслювання незвичності тварини, її несхожості на інших і, особливо, бажання стати звичайною.

• Перебільшення кількості органів чуття.

• Наявність «захисних предметів» (шоломом з додатковими виступами тощо).

• Наявні захисні елементи: панцир, луска, броня, особливо товста шкіра (її може не бути на малюнку, але її описують у розповіді).

• Розповідь, у якій описується тварина гігантських розмірів (зображена може бути як маленька, так і велика) (страх перед агресією).

• Інші ознаки.

Агресивність

• Зображено тварину яка погрожує іншим.

• Великий рот із зубами (вербальна агресія).

• Посилене промальовування контуру фігури або її затемнення.

• Наявність гострих виступів і виростів, незалежно від того, що вони зображають (роги, вуха, щупальця, кігті, дзьоби, клешні).

• Підкреслене промальовування мускулатури, кулаки й особливо широкі плечі.

• Наявність у тварини зброї (ножі, палиці тощо).

• Друзі агресивні, злі істоти.

• Тварина характеризується як зла, здатна проявляти агресію.

• Тварина їсть м`ясо, внутрішні органи, тварин, людей.

• Інші ознаки.

Труднощі адаптації

• Неіснуючі тварини у вигляді механічних конструкцій або ті які мають окремі механічні частини (низьким рівнем соціалізованості, труднощі в сфері спілкування).

• Повна відсутність органів чуття і спілкування (схильність до аутизації).

• Голова повернута вліво (страх перед активною діяльністю та нерішучість).

• Людиноподібні тварини (інфантильність та емоційна незрілість).

• Відсутність кінцівок, або їх кінцівки повернуті в напрямку тіла, руки можуть «зливатися» з тілом, фігура бути звуженою (труднощі спілкування).

• Пусті очі, різко зменшені кисті рук (труднощі спілкування).

• Відсутність ніг, недостатня їх кількість або слабкість (низька побутова орієнтація, пасивність та низька компетентність у соціальних стосунках.

• Місце проживання емоційно неприємне (болото, бруд).

• Харчування неїстівними речами (каміння,скло, метал) або особливо великими (будинки, дерева тощо).

• Зображення тварини, що потребує специфічних умов існування (тільки у воді).

• Розповідь про особливі умови існування тварини не залежно від малюнка.

• Інші ознаки.

Можливі патологічні відхилення особистості

• Логічні протиріччя при описі способу життя тварини (когнітивні порушеннях, гострий невротичний чи психотичний стан).

• Викривлення форми голови, а також її відсутність.

• Очі, що розташовані поза обличчям, викривлення їхньої форми при загальному дотриманні схеми тварини.

• Відсутність очей при збереженні загальної схеми тварини (психічні захворювання).

• Зображення внутрішніх органів (неврози) та детальне їх промальовування, особливо зображення мозку (психічне захворювання).

• Рани, шрами (невротичні стани, іноді психічні захворювання).

• Харчування неприємною їжею (слиз, черви тощо).

• У розповіді спостерігається застрягання на темі вбивства та пожирання жертв, насамперед людей. Особливо підозрілі при розходженні між грубо агресивною тематикою розповіді та відсутністю вираженої агресивної символіки в малюнку.

• Протиріччя між малюнком та розповіддю (на малюнку зображено декілька очей, а в розповіді повідомляється, що тварина сліпа).

• Інші ознаки.

Процедура оцінювання: за кожну виявлену ознаку нараховується від 1 (виражена) до 2 (яскраво виражена) балів, далі підраховується сума балів за кожним симптомокомплексом і визначається провідна особистісна тенденція. Потенціал особистості визначається загальний, без поділу на аспекти. Труднощі особистості визначаються в загальному плані та окремо за аспектами, щоб виділити галузь труднощів особистості. Патологічні відхилення визначаються в загальному плані. При наявності середнього та високого рівня варто додаткове психологічне обстеження та консультації щодо розвитку дитини інших спеціалістів (медиків, дефектологів).

Шкала оцінювання

Потенціал особистості	Труднощі особистості	За кожний аспект труднощів особистості	Патологічні відхилення	Рівень
Бали
12 та більше	12 та більше	6 та більше	6 та більше	Високий
5-11	5-11	3-5	3-5	Середній
0-4	0-4	0-2	0-2	Низький