6.Складнощі спілкування:

• Включення членів сім’ї, що відсутні або не існують;

• Включення домашніх тварин;

• Включення чужих людей;

• Включення іграшок;

• Роздрібненість членів сім’ї (велика відстань);

• Виділення в сім’ї окремих груп (батьки – діти; тато, син – мама, дочка);

• Велика кількість предметів;

• Дуже тісне розташування фігур;

• Інші можливі ознаки.

ІІ. Процедура оцінювання

• За кожну виявлену ознаку нараховується 1 бал, далі підраховується сума балів за кожним симптомокомплексом і визначається провідна тенденція сімейних взаємостосунків.

• Симптомокомплекси 2 – 6 можна об’єднати під загальною назвою – «Несприятлива сімейна ситуація». Значення цього параметру отримується шляхом сумування балів за всіма означеними симптомокомплесками.

• За проявом симптомокомплексів визначається їх рівень.

Шкала оцінювання
Визначення сприятливості та загальної несприятливості сімейної ситуації	Визначення прояву 2 – 6 симптомокомплексів
Бал		Рівень
11 – 15	3 та більше	Високий
10 – 5	2	Середній
4 – 0	1	Низький

Діагностика цілісних утворень самосвідомості Методика діагности рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Бажина е. Ф., Голинкіної с. А., Еткінда а. М.)

У основу визначення УСК особистості покладено 2 предумови:

1. Люди розрізняються між собою за тим, як і де вони локалізують контроль над значними для себе подіями. Можливі два полярних типу такої локалізації: екстернальний і інтернальний. У першому випадку людина вважає, що події, що відбуваються з нею є результатом дії зовнішніх сил - випадку, інших людей і т.д. У другому випадку людина інтерпретує значущі події як результат своєї власною діяльності. Будь-якій людині властива визначена позиція на континуумі, що тягнеться від екстернального до інтернального типу.

2. Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний відносно до будь-яких типів подій і ситуаций, з якими йому доводиться стикатися. Один і

той же тип контролю характеризує поведінку даної особистості у разі невдач і у сфері досягнень, причому це в рівній мірі стосується різних галузей соціального життя.

Опитувальник містить 44 твердження та вимагає досліджуваного оцінити міру своєї згоди або незгоди за 6-бальною шкалою (повна не згода -3-2-1 123 повна згода).

Обробка результатів тесту включає три етапи.

1. Підрахунок сирих (попередніх) балів за 7-ми шкалам за допомогою ключа.

2. Переведення сырых балів в стіни (стандартні оценки). Стіни представлені в 10-ти балльной шкалі і дають можливість порівнювати результати (таблиця).

3. Побудова профилю УСК за 7-ми шкалам. Відкладаються 7 результатів (стенів) на 7-ми десятибальних шкалах (норма - 5,5 стенів). Відхилення у право (більше 5,5 стенів) свідчить про інтернальний тип контролю (УСК) у відповідних ситуаціях. Відхилення ліворуч від норми (менше 5,5 стенів) свідчить про екстернальний тип УСК

Показники (шкали):

1. -шкала загальної інтернальності;

2. - шкала інтернальності у галузі досягнень;

3. - шкала інтернальності у галузі невдач;

4. - шкала інтернальності в сімейних стосунках;

5. - шкала інтернальності у виробничих відносинах;

6. - шкала інтернальності у межособистісних відносинах;

7. - шкала інтернальності стосовно здоров'я і хвороби.

Опис оцінених шкал:

1. Шкала загальної інтернальності. Високий показник за цією шкалою відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якими значущими ситуаціямі. Такі люди вважають, що більшість важливих подій в їх житті є результатом їх власних дій, що вони можуть ними управляти, і, таким чином відчувають свою власну відповідальність за ці події і за те, як складається їх життя в цілому. Низький показник за шкалою відповідає низькому рівню суб'єктивного контролю. Такі люди не бачать зв’язку між своїми діями і значущими для них подіями життя, не рахують себе здатними контролювати цей зв'язок і вважають, що більшість подій і вчинків є результатом випадку або дій інших людей.

2. Шкала інтернальності у галузі досягнень. Високі показники за цією шкалою відповідають високому рівню суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями. Такі люди вважають, що вони самі досягли всього того хорошого, що було і є в їх житті, і, що вони здатні з успіхом досягати свої цілі в майбутньому. Низькі показники за шкалою свідчать про те, що людина приписує свої успіхи, досягнення і радощі зовнішнім обставинам, щасливій долі або допомозі інших людей.

3. Шкала інтернальності у галузі невдач. Високі показники за цією шкалою говорять про суб'єктивного контролю стосовно негативних подій і ситуацій, що виявляється у схильності звинувачувати самого себе в різноманітних неприємностях і стражданнях. Низькі показники свідчать про те, що людина схильна приписувати відповідальність подібні події іншим людям або рахувати ці події результатом невезіння.

4. Шкала інтернальності в сімейних стосунках. Високі показники УСК означають, що людина вважає себе відповідальним за події, що відбуваються в його сімейному життя. Низький указує на те, що суб'єкт вважає не себе, а своїх партнерів причиною значущих ситуацій, що виникають в його сім’ї.

5. Шкала інтернальності в виробничих відносинах. Високий - свідчить про те, що людина рахує свої дії важливим чинником організації власної виробничої діяльності, в тих, що складаються відносинах в колективі, в своєму просуванні і т.д. Низький - указує на те, що людина схильна пріписувати важливіше значення зовнішнім обставинам, керівництву, товаришам по роботі, везінню - невезінню.

6. Шкала інтернальності у міжособистісних стосунках. Високий показник - людина вважає себе здатною контролюватисвои формальні і неформальні відносини з іншими людьми, викликати до себе пошану і симпатію. Низький - навпроти, вказує на те, що людина не може активно формувати своє коло спілкування і схильна вважати свої міжособові відносини результатом активності партнерів.

7. Шкала інтернальності стосовно здоров'я і хвороби. Високі показники свідчать про те, що людина вважає себе багато в чому відповідальним за своє здоров’я: якщо він хворий, то звинувачує в цьому самого себе і вважає, що одужання багато в чому залежить від його дій. Людини з низьким УСК вважає здоров'я і хвороба результатом випадку і сподівається на те, що одужання прийде в результаті дій інших людей, перш за все лікарів.

Дослідження самооцінок людей з різними типами суб'ективного контролю показало, що люди з низьким УСК характеризуют себе як егоїстичних, залежних, нерішучих, несправедливих, метушливих, ворожих, невпевнених, невідвертих, несамостійних, дратівливих. Люди з високим УСК вважають себе добрими, незалежними, рішучими, справедливими, здатними, доброзичливими, честними, самостійними. Таким чином, УСК пов'язаний з відчуттям людиною своєї сили, достоїнства, відповідальності за те, що відбувається, з самоповагою, соціальною зрілістю і самостійністю особистості.