- •Модуль 3. Методичні засади гармонізації особистості
- •Тема 5. Діагностика самосвідомості особистості План
- •Методики діагностики формованості складових я-концепції у старших дошкільників та молодших школярів
- •Методики безпосередньої діагностики самосвідомості Методика визначення стану сформованості активної я-концепції (о.П.Таран)
- •Методика дослідження дитячої самосвідомості та статевовікової ідентифікації (за н.Л. Бєлопольською (модифікація о.П.Таран)
- •Методика «Сходинка» за т.Д. Марцинковської (модифікаці о.П.Таран))
- •Методика «Профіль соціального розвитку дитини»
- •Тест «Неіснуюча тварина»за а.Л.Венгером (модифікація о.П.Таран)
- •Опосередкована діагностика самосвідомості Методика «Впізнай емоцію»
- •Методика «Бесіда»
- •Дослідження внутрішніх підструктур особистості
- •Зіставлення особливостей поведінкового реагування у ситуаціях
- •Тест Розенцвейга (дитяча форма)
- •Діагностика зовнішніх чинників Методика «Кінетичний малюнок сім’ї»
- •1. Сприятлива сімейна ситуація:
- •6.Складнощі спілкування:
- •Діагностика цілісних утворень самосвідомості Методика діагности рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Бажина е. Ф., Голинкіної с. А., Еткінда а. М.)
- •Тест для визначення трьох станів особистості (за е.Берном)
- •Стани я та модель особистості
- •Тема 6. Формування гармонійної я-концепції особистості План
- •1. Місце самосвідомості у структурі психологічної готовності до шкільного навчання
- •Нормативні критерії психологічної готовності дитини до шкільного навчання
- •Нормативні характеристики сформованості я-концепції
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •2. Формування гармонійної я-концепції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
- •Робота з батьками та педагогами Базові принципи гармонійної взаємодії батьків з дитиною (за р. Кашаповим)
- •Значення навіювання у батьківсько-дитячих стосунках
- •Побажання при навіюванні (в.Леві)
- •Методика встановлення обмежень для дитини
- •Правила про правила
- •Правила покарання дитини
- •Батьківська позиція у вихованні дітей Несприятливі стилі виховання
- •Типи батьківського ставлення (а.Я.Варга, в.В.Столін)
- •3. Формування гармонійної я-концепції у підлітковому та юнацькому віці.
- •Декларація самоцінності людини (за в.Сатір)
- •Моральні принципи особистості (і.Атватер)
- •Психологічні права людини.
- •Права людини, що захищають особистість
- •Корисні вислови
Батьківська позиція у вихованні дітей Несприятливі стилі виховання
Гиперопіка – надлишковий контроль та надлишкова турбота за дитину.
Гіпоопіка – поступливе виховання, коли дитині дається занадто багато свободи (вседозволеність) при відсутності контролю з боку батьків.
Суперечливе виховання – коли члени родини застосовують до дитини суперечливі стилі виховання, та відкрито конфліктують між собою.
Типи батьківського ставлення (а.Я.Варга, в.В.Столін)
Прийняття – дорослому подобається дитина такою, якою вона є. Дорослий поважає індивідуальність дитини, симпатизирует їй. Дорослий прагне проводити багато часу з дитиною, схвалює її інтереси та прагнення.
Відторгнення – дорослий сприймає дитину поганою, непристосованою, невдачливою. Йому здається, що дитина не зможе досягти успіхів через низькі здібності, погані схильності. Дорослий відчуває до дитини злість, образу, розчарування, він не довіряє дитині та не поважає її.
Кооперація – соціально бажаний образ батьківського ставлення. Дорослий зацікавлений в справах та планах дитини, намагається допомогти їй, співчуває їй. Дорослий високо оцінює інтелектуальні та творчі здібності дитини, відчуває почуття гордості за неї. Він заохочує ініціативу та самостійність, намагається бути з дитиною на рівні.
«Симбіоз» – дорослий прагне до симбіотичних стосунків з дитиною, тобто дорослий відчуває себе одним цілим з дитиною. Дорослий постійно відчуває тривогу за дитину, яка сприймається маленьким та беззахисним. Даний тип ставлення може гальмувати розвиток дитини, а дорослий починає жити життям дитини, забуваючи про власне життя.
Авторитаризм – надлишковий контроль дорослого за поведінкою дитини. Дорослий вимагає від дитини суворої дисципліни, намагається нав’язати дитині свою волю. За неслухняність дитина карається. Дорослий слідкує за досягненнями дитини, звичками, інтересами, думками, почуттями.
«Маленький невдаха» – відображає особливе сприймання та розуміння дорослим дитини, при якому спостерігається прагнення дорослого до інфантилізації дитини, приписування особистості дитини особистісну, фізичну та соціальну неповноцінність, тобто відбувається інвалідизація дитини. Дорослий бачить дитину маленькою в порівнянні з дорослим, її інтереси, думки, почуття, захоплення оцінюються дорослим як несерйозні. Дорослий намагається оберегти дитину від труднощів життя та пильно контролює її дії.
Гармонійна сім’я – це сім’я, члени якої взаємопов’язані між собою емоційно теплими стосунками, де члени родини поважають та люблять один одного, їх ролі не конкурують, а доповнюють одна одну, ніхто з членів сім’ї не бере на себе функції іншого та не ігнорую свої обов’язки. В гармонійній сім’ї відсутні стійкі підгрупи (наприклад, об’єднання матері з сином проти батька тощо). Вибіркові контакти членів сім’ї з іншими людьми не принижують інших членів сім’ї. Гармонійна сім’я сприяє формуванню так званого «психологічного імунітету» до несприятливих впливів середовища. Гармонійна сім’я є справді гармонійною, коли вона має також гармонійні стосунки з оточуючим соціумом.