- •Модуль 3. Методичні засади гармонізації особистості
- •Тема 5. Діагностика самосвідомості особистості План
- •Методики діагностики формованості складових я-концепції у старших дошкільників та молодших школярів
- •Методики безпосередньої діагностики самосвідомості Методика визначення стану сформованості активної я-концепції (о.П.Таран)
- •Методика дослідження дитячої самосвідомості та статевовікової ідентифікації (за н.Л. Бєлопольською (модифікація о.П.Таран)
- •Методика «Сходинка» за т.Д. Марцинковської (модифікаці о.П.Таран))
- •Методика «Профіль соціального розвитку дитини»
- •Тест «Неіснуюча тварина»за а.Л.Венгером (модифікація о.П.Таран)
- •Опосередкована діагностика самосвідомості Методика «Впізнай емоцію»
- •Методика «Бесіда»
- •Дослідження внутрішніх підструктур особистості
- •Зіставлення особливостей поведінкового реагування у ситуаціях
- •Тест Розенцвейга (дитяча форма)
- •Діагностика зовнішніх чинників Методика «Кінетичний малюнок сім’ї»
- •1. Сприятлива сімейна ситуація:
- •6.Складнощі спілкування:
- •Діагностика цілісних утворень самосвідомості Методика діагности рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Бажина е. Ф., Голинкіної с. А., Еткінда а. М.)
- •Тест для визначення трьох станів особистості (за е.Берном)
- •Стани я та модель особистості
- •Тема 6. Формування гармонійної я-концепції особистості План
- •1. Місце самосвідомості у структурі психологічної готовності до шкільного навчання
- •Нормативні критерії психологічної готовності дитини до шкільного навчання
- •Нормативні характеристики сформованості я-концепції
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •2. Формування гармонійної я-концепції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
- •Робота з батьками та педагогами Базові принципи гармонійної взаємодії батьків з дитиною (за р. Кашаповим)
- •Значення навіювання у батьківсько-дитячих стосунках
- •Побажання при навіюванні (в.Леві)
- •Методика встановлення обмежень для дитини
- •Правила про правила
- •Правила покарання дитини
- •Батьківська позиція у вихованні дітей Несприятливі стилі виховання
- •Типи батьківського ставлення (а.Я.Варга, в.В.Столін)
- •3. Формування гармонійної я-концепції у підлітковому та юнацькому віці.
- •Декларація самоцінності людини (за в.Сатір)
- •Моральні принципи особистості (і.Атватер)
- •Психологічні права людини.
- •Права людини, що захищають особистість
- •Корисні вислови
Тест для визначення трьох станів особистості (за е.Берном)
Інструкція: Прочитайте уважно висловлювання та визначте міру згоди з ними в балах от 0 до 10. Мені часом не вистачає витримки.
Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх стримувати.
Батьки як зріліші люди повинні влаштовувати сімейне життя своїх дітей.
Я часом перебільшую свою роль у деяких подіях.
Мене ошукати (обдурити) нелегко.
Мені б сподобалось бути вихователем.
Буває, мені хочеться подуріти, як маленькому.
Думаю, що я правильно розумію всі події, що відбуваються.
Кожен повинен виконувати свій обов'язок.
Нерідко я чиню не так, як треба, а так, як хочеться.
Ухвалюючи рішення, я прагну продумати його наслідки.
Молодше покоління повинне вчитися у старших, як йому слід жити.
Я, як і багато людей, часом ображаюсь.
Мені вдається побачити в людях більше, аніж вони говорять про себе.
Діти повинні обов’язково дотримуватися вказівок батьків.
Я – людина, що легко захоплюється.
Мій основний критерій оцінки людини – об'єктивність.
Мої погляди непохитні.
Буває, що я не поступаюся у суперечці лише тому, що не хочу поступатися.
Правила доцільні лише до тих пір, поки вони корисні.
Люди повинні дотримуватися всіх правил, незалежно від обставин.
Обробка результатів: підрахуйте суму балів за рядками:
Дитячій стан Я – 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19;
Дорослий стан Я – 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20;
Батьківський стан Я – 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21.
Стани я та модель особистості
Е.Берн виділяє у своїй теорії особистості три стани Я:
Батьківський стан Я відображає вплив як власне батьків, так і тих, хто їх замінював. Це відображення всього важливого, що батьки або вихователі зробили в житті людини. Багато наших переконань, цінностей, ставлень насправді були колись запозиченими нами із зовнішнього середовища. Цей стан Я дає можливість людині ефективно грати роль батька (матері) для своїх дітей.
Ролі батька:
Дбайливий Батько – захищає, підтримує, схвалює.
Критичний або Контролюючий Батько – його критика може бути як конструктивною (стимулювати розвиток дитини), так і деструктивною (спричиняти формуванню невпевненості, низької самооцінки, почуття меншовартості).
Дорослий стан Я характеризується об'єктивністю, організованістю і розсудливістю. Його функціонування якоюсь мірою подібно діям комп'ютера: оцінка реальності, планів, перевірка наявності можливостей та ухвалення раціональних рішень, тобто має справу з фактами.
Дитячий стан Я включає відчуття, форми поведінки і думки, які були властиві людині в дитинстві.
Ролі дитини:
Вільна дитина – спонтанна, імпульсна, незалежна, зосереджена на собі, творча, тобто діє відповідно до реальних обставин.
Адаптивна дитина – обмежена рамками батьківських правил і заборон. Має дві свої іпостасі: поступливість, з якою пов'язані відчуття страху, сорому і провини; непокірність, що виявляється в агресивності, обуренні та діях наперекір Батьку. В обох своїх іпостасях Адаптивна Дитина підлаштовує свої відчуття і дії до реакцій Батька.
На підставі цієї класифікації Е.Берн виділяє три моделі особистості людини, в основі яких є переважання одного зі станів Я:
Перша модель – переважання батьківського компоненту, яке виявляється у повчанні та критиці інших, намаганні приховати власні недоліки, некритичності до себе.
Друга модель – переважання дитячого стану Я, що характеризується неслухняністю, хаотичністю та неконтрольованістю поведінки.
Третя модель – переважання дорослого стану Я може реалізуватись у поводженні людини як комп’ютера, тобто позбавленні себе багатьох радощів життя, емоцій.
Таким чином:
Батько володіє великим досвідом і знаннями, які дозволяють йому виховувати і підтримувати Дитину, але він може спрямувати Дитину помилковим шляхом або завдати йому шкоди своїми повчаннями.
Дитина може бути не тільки веселою і енергійною, але й схильною до смутку та страху.
Дорослий може обмірковувати складні ідеї, але при цьому неефективно використовувати нову інформацію.
Отже, знання переваг і недоліків кожного стану Я, здатність достатньо легко входити у будь-який стан Я, можливість його вибору, що відповідатиме потребам і бажанням людини, сприятиме гармонійному функціонуванню особистості у соціальній взаємодії.
Визначте ієрархію станів особистості від найбільшого прояву до найменшого.