
- •Модуль 3. Методичні засади гармонізації особистості
- •Тема 5. Діагностика самосвідомості особистості План
- •Методики діагностики формованості складових я-концепції у старших дошкільників та молодших школярів
- •Методики безпосередньої діагностики самосвідомості Методика визначення стану сформованості активної я-концепції (о.П.Таран)
- •Методика дослідження дитячої самосвідомості та статевовікової ідентифікації (за н.Л. Бєлопольською (модифікація о.П.Таран)
- •Методика «Сходинка» за т.Д. Марцинковської (модифікаці о.П.Таран))
- •Методика «Профіль соціального розвитку дитини»
- •Тест «Неіснуюча тварина»за а.Л.Венгером (модифікація о.П.Таран)
- •Опосередкована діагностика самосвідомості Методика «Впізнай емоцію»
- •Методика «Бесіда»
- •Дослідження внутрішніх підструктур особистості
- •Зіставлення особливостей поведінкового реагування у ситуаціях
- •Тест Розенцвейга (дитяча форма)
- •Діагностика зовнішніх чинників Методика «Кінетичний малюнок сім’ї»
- •1. Сприятлива сімейна ситуація:
- •6.Складнощі спілкування:
- •Діагностика цілісних утворень самосвідомості Методика діагности рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Бажина е. Ф., Голинкіної с. А., Еткінда а. М.)
- •Тест для визначення трьох станів особистості (за е.Берном)
- •Стани я та модель особистості
- •Тема 6. Формування гармонійної я-концепції особистості План
- •1. Місце самосвідомості у структурі психологічної готовності до шкільного навчання
- •Нормативні критерії психологічної готовності дитини до шкільного навчання
- •Нормативні характеристики сформованості я-концепції
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •2. Формування гармонійної я-концепції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
- •Робота з батьками та педагогами Базові принципи гармонійної взаємодії батьків з дитиною (за р. Кашаповим)
- •Значення навіювання у батьківсько-дитячих стосунках
- •Побажання при навіюванні (в.Леві)
- •Методика встановлення обмежень для дитини
- •Правила про правила
- •Правила покарання дитини
- •Батьківська позиція у вихованні дітей Несприятливі стилі виховання
- •Типи батьківського ставлення (а.Я.Варга, в.В.Столін)
- •3. Формування гармонійної я-концепції у підлітковому та юнацькому віці.
- •Декларація самоцінності людини (за в.Сатір)
- •Моральні принципи особистості (і.Атватер)
- •Психологічні права людини.
- •Права людини, що захищають особистість
- •Корисні вислови
Опосередкована діагностика самосвідомості Методика «Впізнай емоцію»
Спрямованість методики: визначити сформованість здатності усвідомлювати емоційний стан людини за виразом її обличчя, діагностика образних уявлень.
Стимульний матеріал: малюнки із зображенням обличчя дітей у різних емоційних станах: 1) радість; 2) сум; 3) страх; 4) злість; 5) сором; 6) зацікавлення.
Хід проведення. Дитині пропонують малюнки із зображенням обличчя дітей у різних емоційних станах і запитують, які емоції переживають діти та як дитина про це дізналася.
Інструкція для дитини. Експериментатор звертається до дитини: «Подивись уважно на зображення дитини. Яке почуття переживає дитина? Як ти про це дізнався/лася?». Таку інструкція подають для кожного малюнку.
Оцінювання результатів
Критерії оцінювання: 1) визначення емоції словами; 2) виділення експресивних ознак (вираз очей, вигляд губ, малюнок брів); 3) рівень диференціації та узагальнення ознак в розпізнаванні почуття. Ці критерії – основа для виділення типів сприймання дітьми емоцій. Даним типам відповідає певна бальна оцінка. Тип та бал визначають окремо для кожного з шести малюнків. Далі бали складають та визначають загальний рівень.
Тип |
Характеристика |
Бал |
|||
Аналітико-синтетичний |
Дитина називає емоцію, розпізнає її за ознаками, узагальнює («він злий, у нього злі очі»). |
3 |
|||
Синтетичний |
Дитина сприймає експресію обличчя загалом, але ознаки не розпізнає («він злиться», «вона радіє»). |
2 |
|||
Аналітичний |
Дитина називає емоцію, але лише за окремими ознаками (рот сміється, сльози). |
2 |
|||
Дифузний |
Дитина називає емоцію, але не чітко, без виділення ознак, невпевнені у своїй відповіді. |
1 |
|||
Довербальний |
Дитина емоцію словом не визначає, з’ясовує характер життєвої ситуації (хлопчик дивиться телевізор). |
0 |
|||
Шкала оцінювання |
|||||
Характеристика рівня |
Сума балів |
Рівень |
Бал загальний |
||
Переважає аналітико-синтетичний тип сприймання емоцій |
15-18 |
Високий |
3 |
||
Переважає аналітичний чи синтетичний тип сприймання емоцій |
9-14 |
Середній |
2 |
||
Переважає дифузний тип сприймання емоцій |
3-8 |
Низький |
1 |
||
Переважає довербальний тип сприймання емоцій |
0-2 |
Дуже низький |
0 |
Методика «Бесіда»
Спрямованість: дослідження сформованості усвідомлення моральних і психологічних характеристик особистості, діагностика понятійних уявлень.
Хід проведення. Експериментатор ставить дитині запитання та фіксує відповідь. Запитання ставлять по черзі, після відповіді на попереднє.
Інструкція для дитини. Експериментатор звертається до дитини: «Я зараз буду ставити тобі запитання, а ти уважно слухай і спробуй відповісти на них.
Кого можна назвати хорошим? Чому? А кого можна назвати поганим? Чому?
Кого можна назвати добрим? Чому? А кого можна назвати злим? Чому?
Кого можна назвати сміливим? Чому? А кого можна назвати боязким? Чому?
Кого можна назвати чесним? Чому? А кого можна назвати нечесним? Чому?
Кого можна назвати слухняним? Чому? А кого можна назвати неслухом? Чому?
Кого можна назвати здоровим? Чому? А кого можна назвати хворобливим, нездоровим? Чому?
Кого можна назвати гарним? Чому? А кого можна назвати негарним? Чому?
Кого можна назвати розумним? Чому? А кого можна назвати нерозумним? Чому?
Кого можна назвати сильним? Чому? А кого можна назвати слабким? Чому?
Кого можна назвати працьовитим? Чому? А кого можна назвати ледачим? Чому?
Оцінювання результатів
Оцінювання міри розуміння кожного поняття та його антоніма, що йдуть у запитаннях в парі. Отримані бали підраховують і визначають загальний бал.
Характеристика виконання |
Рівень виконання |
Бал |
||
Типи пояснень, адекватні для дітей дошкільного віку:
|
Усвідомлення поняття |
2 |
||
Часткове усвідомлення поняття |
1 |
|||
Типи пояснень, що свідчать про неусвідомленість дитиною даних характеристик:
|
Неусвідомлення поняття |
0 |
||
Шкала оцінювання |
||||
Сума балів |
Рівень виконання |
Готовність до шкільного навчання |
||
16 – 20 |
Високий |
Готовність до школи |
||
10 – 15 |
Середній |
Недостатня готовність до школи |
||
6 – 9 |
Низький |
Неготовність до школи |
||
0 – 5 |
Дуже низький |