
- •Модуль 3. Методичні засади гармонізації особистості
- •Тема 5. Діагностика самосвідомості особистості План
- •Методики діагностики формованості складових я-концепції у старших дошкільників та молодших школярів
- •Методики безпосередньої діагностики самосвідомості Методика визначення стану сформованості активної я-концепції (о.П.Таран)
- •Методика дослідження дитячої самосвідомості та статевовікової ідентифікації (за н.Л. Бєлопольською (модифікація о.П.Таран)
- •Методика «Сходинка» за т.Д. Марцинковської (модифікаці о.П.Таран))
- •Методика «Профіль соціального розвитку дитини»
- •Тест «Неіснуюча тварина»за а.Л.Венгером (модифікація о.П.Таран)
- •Опосередкована діагностика самосвідомості Методика «Впізнай емоцію»
- •Методика «Бесіда»
- •Дослідження внутрішніх підструктур особистості
- •Зіставлення особливостей поведінкового реагування у ситуаціях
- •Тест Розенцвейга (дитяча форма)
- •Діагностика зовнішніх чинників Методика «Кінетичний малюнок сім’ї»
- •1. Сприятлива сімейна ситуація:
- •6.Складнощі спілкування:
- •Діагностика цілісних утворень самосвідомості Методика діагности рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Бажина е. Ф., Голинкіної с. А., Еткінда а. М.)
- •Тест для визначення трьох станів особистості (за е.Берном)
- •Стани я та модель особистості
- •Тема 6. Формування гармонійної я-концепції особистості План
- •1. Місце самосвідомості у структурі психологічної готовності до шкільного навчання
- •Нормативні критерії психологічної готовності дитини до шкільного навчання
- •Нормативні характеристики сформованості я-концепції
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •Модель психологічної готовності дітей до шкільного навчання
- •2. Формування гармонійної я-концепції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
- •Робота з батьками та педагогами Базові принципи гармонійної взаємодії батьків з дитиною (за р. Кашаповим)
- •Значення навіювання у батьківсько-дитячих стосунках
- •Побажання при навіюванні (в.Леві)
- •Методика встановлення обмежень для дитини
- •Правила про правила
- •Правила покарання дитини
- •Батьківська позиція у вихованні дітей Несприятливі стилі виховання
- •Типи батьківського ставлення (а.Я.Варга, в.В.Столін)
- •3. Формування гармонійної я-концепції у підлітковому та юнацькому віці.
- •Декларація самоцінності людини (за в.Сатір)
- •Моральні принципи особистості (і.Атватер)
- •Психологічні права людини.
- •Права людини, що захищають особистість
- •Корисні вислови
Діагностика зовнішніх чинників Методика «Кінетичний малюнок сім’ї»
(Р. Бернса та С. Кауфмана)
Спрямованість. Методика спрямована на з’ясування інформації про суб’єктивну сімейну ситуацію дитини, на виявлення взаємостосунків у сім’ї, що викликають тривогу, також показує як дитина сприймає інших членів сім’ї та визначає своє місце в ній.
Хід проведення. Дитині пропонується аркуш паперу А4 та набір кольорових олівців. Далі дитині дається завдання намалювати свою родину. Пояснення та допомога не надаються. Можна лише повторити інструкцію, щоб дитина зрозуміла, що їй необхідно робити. У ході малювання експериментатор відмічає послідовність намальованих дитиною зображень та назву того, що дитина малює. По закінченню малювання у дитини запитується настрій членів родини та діяльність, якою вони займаються на малюнку.
Інструкція для дитини. «Подивись, ось аркуш паперу, а ось олівці. Намалюй, будь ласка, свою сім’ю»
Оцінювання результатів
І.Критерії оцінювання
Система кількісної оцінки включає шість симптомокомплексів:
1. Сприятлива сімейна ситуація:
спільна діяльність усіх членів сім’ї;
переважання людей на малюнку;
зображення всіх членів сім’ї;
відсутність ізольованих членів сім’ї;
відсутність штриховки;
хороша якість ліній;
відсутність показників ворожості;
адекватне розташування людей на аркуші;
відсутність стирань та виправлень;
оберненість один до одного;
просторова близькість;
контакт руками;
початок малювання людей;
відсутність людей, що не входять до сім’ї;
відсутність домашніх тварин та іграшок;
інші ознаки.
2. Тривожність:
штриховка;
лінія основи – підлога;
лінія з сильним натисканням;
стирання та виправлення;
надмірна увага до деталей, підкреслення окремих деталей;
переважання речей;
подвійні чи переривчасті лінії;
початок малювання з речей;
інші можливі ознаки.
3. Конфліктність в сім’ї:
бар’єри між фігурами;
витирання та виправлення окремих фігур;
ізоляція окремих фігур;
неадекватна величина окремих фігур;
невідповідність вербального опису й малюнка;
відсутність на малюнку окремих членів сім’ї;
члени сім’ї, що стоять спиною чи в профіль обернені від інших;
схематичне, недбале зображення одного чи більшості членів сім’ї;
інші можливі ознаки.
4. Почуття неповноцінності в сімейній ситуації:
автор малюнка непропорційно маленький;
розташування фігур у нижній частині аркуша;
лінія слабка переривчаста;
ізоляція автора від інших;
відсутність автора;
автор стоїть спиною;
зображення на малюнку членів сім’ї, які відсутні (тата);
недбале або схематичне зображення себе (штриховка, виправлення, витирання, деформація фігури);
інші можливі ознаки.
5. Ворожість в сімейній ситуації:
одна фігура на іншому аркуші або на протилежному боці аркуша;
агресивна позиція фігури;
закреслена фігура;
відсутність рук у деяких членів сім’ї ;
обернений профіль;
руки розведені в сторони, піднята до гори велика долоня;
пальці довгі, підкреслені нігті, кулаки;
зброя або гостре знаряддя в руках;
деформована фігура інших членів сім’ї;
зуби, виділений відкритий рот;
інші можливі ознаки.