2.5. Особливий порядок розгляду трудових спорів окремих категорій працівників

Для окремих категорій працівників законодавством передба­чено особливий порядок розгляду індивідуальних трудових спорів. Він стосується:

• обмеженого кола осіб, яке не підлягає розширеному тлума­ченню;

• тільки точно перерахованих питань, які також не підляга­ють розширенню.

Так, статтею 222 КЗпП України передбачено, що особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих праців­ників, а також працівників навчальних закладів та інших уста­нов прокуратури, які мають класні чини, встановлюються зако­нодавством.

Особливий порядок стосується лише тих спорів, які виника­ють у зв'язку з накладенням дисциплінарних стягнень, або у інших випадках, передбачених законом. Усі інші спори розгля­даються в загальному порядку. Такий порядок розгляду спорів також встановлений і для державних службовців, але він сто­сується лише процесу розгляду справи. Зокрема, Закон України "Про державну службу" передбачає можливість проведення служ­бового розслідування, в тому числі і при оскарженні державним службовцем накладення дисциплінарного стягнення вищестоя­щому органу. Порядок службового розслідування регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р.

Службове розслідування може проводитись у таких випадках:

— невиконання державними службовцями службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;

• на вимогу державного службовця провести службове роз­слідування з метою зняття безпідставних, на його думку, звину­вачень або підозри;

• недодержання державними службовцями законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки.

Рішення щодо проведення службового розслідування при­ймається керівником державного органу або посадовою особою, яка призначила на посаду державного службовця, або керівни­ком органу, в якому працює державний службовець, стосовно якого має проводитись службове розслідування.

У разі звернення державного службовця до Головного управління державної служби при Президенті України рішення про проведення службового розслідування приймається керівником Головдержслужби. '^;і

Разом з рішенням про проведення службового розслідуван­ня створюється комісія, яка буде проводити це розслідування, її голова і персональний склад. У рішенні обов'язково треба за­значити мету проведення службового розслідування, а також дату його початку та закінчення. Термін такого розслідування не може перевищувати двох місяців (постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р.).

Метою службового розслідування є:

• об'єктивне та всебічне з'ясування обставин вчиненого пра­вопорушення;

• виявлення причин та умов, які сприяли його вчиненню;

• встановлення винних і подання пропозицій щодо їх відпо­відальності за вчинене правопорушення;

• ужиття заходів щодо недопущення порушень у подаль­шому.

Комісія з проведення службового розслідування визначає пе­релік питань, що потребують з'ясування, коло працівників, які могли бути причетними до правопорушення або бути його свід­ками.

До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, якщо обставини свідчать про їхню особисту зацікавленість у результатах розслі­дування.

Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів 97

Службове розслідування може проводитися з відстороненням державного службовця від виконання повноважень або без та­кого відсторонення. На час відсторонення від роботи за держав­ним службовцем зберігається заробітна плата.

Керівник державного органу, за рішенням якого затвердже­но склад комісії з проведення службового розслідування, конт­ролює її роботу, у разі потреби дає обов'язкові для виконання доручення, які пов'язані з цим розслідуванням, забезпечує не­обхідні для нормальної діяльності членів комісії умови, надає необхідну інформацію.

Державний службовець, щодо якого проводиться службове розслідування, має право:

• взяти у ньому участь;

• пояснювати факти, подавати відповідні документи, пору­шувати питання про витребування нових документів;

• вимагати додаткового вивчення фактів та обставин, які розслідуються;

• оскаржувати рішення, прийняте за результатами службо­вого розслідування.

За результатами службового розслідування комісія складає акт, в якому зазначає факти, які стали підставою для службового розслідування, висновки службового розслідування, обставини, що знімають з державного службовця безпідставні звинувачен­ня або підозру.

Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника державного органу, який при­значив службове розслідування. З актом також ознайомлюєть­ся державний службовець, щодо якого проводилось таке розслі­дування.

Особливий порядок розгляду трудових спорів прокурорсько-слідчих працівників регулюється Дисциплінарним статутом про­куратури України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. Стаття 14 цього статуту закріп­лює право працівника прокуратури оскаржити накладення дис­циплінарного стягнення Генеральному прокуророві України у місячний термін від дня ознайомлення з наказом про застосу­вання дисциплінарного стягнення. Генеральний прокурор роз­глядає справу, і, якщо її розгляд не потребує додаткової перевірки, він у десятиденний термін, приймає рішення. Якщо така перевірка є необхідною, Генеральний прокурор може призначити службове розслідування і лише після цього приймає рішення. Загальний термін прийняття рішення — один місяць від дня надходження скарги. Рішення Президента України та Генераль­ного прокурора України про позбавлення класного чину або про відмову у поновленні на роботі прокурорсько-слідчих праців­ників можуть бути оскаржені в місячний термін до Верховного Суду України.

Відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції" скар­ги на притягнення до дисциплінарної відповідальності проку­рорів можуть розглядатися Вищою радою юстиції. Вища рада розглядає скаргу в термін не пізніше одного місяця від дня надходження скарги, а за скаргами, які потребують додаткової пере­вірки, — не пізніше трьох місяців. Вища рада юстиції розглядає скаргу у присутності прокурора, який подав скаргу. Лише у разі нез'явлення прокурора без поважних причин на засідання вона має право розглянути дисциплінарну справу за його відсутності.

Існують особливості розгляду спорів суддів залежно від пред­мету спору. Так, спори з питань кваліфікаційної атестації суддів місцевих судів, а також апеляційних судів областей згідно із Законом України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р. розглядаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Суддя, у разі незгоди його з рішенням кваліфікаційної комісії суддів щодо атестації, має право оскаржити його у строк 15 днів з дня вручення йому копії рішення комісії. У скарзі суддя по­винен викласти суть справи, а також мотиви своєї незгоди із ! рішенням комісії. Вказана скарга подається через кваліфіка­ційну комісію суддів, яка прийняла рішення і разом з матеріа­лами справи у триденний строк надсилається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Протягом місяця з дня подан­ня скарги і матеріалів атестації вони мають бути розглянуті. Розгляд справи Вищою кваліфікаційною комісією суддів України може проводитись як за відсутності судді, який подав скаргу, так і з його обов'язковим викликом на засідання комісії.

Підготовка засідання покладається на голову комісії. За до­рученням голови один з членів Вищої кваліфікаційної комісії попередньо вивчає матеріали справи і, у разі необхідності, витребовує необхідні додаткові матеріали.

Особа, яка оскаржила рішення, повідомляється про час роз­гляду скарги. Водночас її відсутність не перешкоджає розгляду справи.

За результатами розгляду Вища кваліфікаційна комісія може:

• залишити скаргу без задоволення;

• змінити рішення кваліфікаційної комісії і присвоїти судді відповідний кваліфікаційний клас;

• залишити суддю в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

• призначити повторний (додатковий) іспит.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про­тягом 10 днів надсилається особі, яка подала скаргу, та голові суду, у якому працює суддя.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з пи­тань кваліфікаційної атестації суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України може бути оскаржене до суду лише у разі порушення встановленого законом порядку розгля­ду питання про кваліфікаційну атестацію.

Скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відпо­відальності суддів місцевих судів, апеляційних судів та Касацій­ного суду України розглядаються Вищою радою юстиції України. Скарга подається не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення судді такого рішення через відповідну кваліфі­каційну комісію. Якщо термін був пропущений з поважних при­чин, Вища рада юстиції має право продовжити його. Відповідна кваліфікаційна комісія не пізніше як у триденний строк після одержання скарги надсилає її разом з матеріалами дисциплі­нарної справи до Вищої ради юстиції.

Термін розгляду скарги Вищою радою юстиції — 1 місяць від дня її надходження, а якщо її розгляд потребує додаткової перевірки, цей термін може бути продовжений до двох місяців.

За дорученням Голови Вищої ради юстиції один з членів дисциплінарної секції перевіряє матеріали дисциплінарного про­вадження і доповідає на засіданні Вищої ради юстиції.

Вирішуючи справу, Вища рада зобов'язана вислухати пояс­нення судді, і лише у випадку нез'явлення його на засідання без поважних причин розгляд справи допускається за відсутності заявника.

Розділ 3.