Використання тиші і часу

Тиша може мати як позитивне, так і негативне значення у процесі спілкування. Вона служить сполучною ланкою між двома різними повідомленнями, але й означає різку зміну у взаєминах. Вона додає до розмови напруженість, нервовість і холодність, а може привести й до сприятливої і дружньої ситуації, де всі присутні відчують загальну солідарність. Тиша також може відображати позитивне або негативне ставлення до того, що відбувається, згоду або заперечення.

Уявімо собі ситуацію, коли керівник відділу або проекту побачив, що двоє його працівників відпочивають:

• якщо він знає, що ці двоє працівників просто типові ледарі, бездіяльність означає для нього черговий доказ їхньої нікчемності, і своєю мовчанкою він ще раз доводить їм своє ставлення до їхньої поведінки;

• якщо він знає, що ці двоє співробітників цілеспрямовані і працелюбні, бездіяльність сприймається ним як заслужений і навіть необхідний перепочинок після напруженої праці;

• якщо він сам не впевнений у своєму ставленні до того, що відбувається, йому може здатися, що неробство означає негативне ставлення підлеглих і підриває його авторитет і репутацію.

Час також може бути індикатором статусу людини. Скільки часу вона відведе на бесіду зі своїм співробітником, який би дуже прагнув із нею зустрітися? Як довго вона попрохає його почекати на цю зустріч? Чи буде ця зустріч входити в її звичний розпорядок дня? Чи існує в її організації таке правило, що всі охочі мають заздалегідь записатися до неї на прийом і вона сама розглядає пріоритети зустрічей?

В організації, де панує здорова атмосфера, керівник і його підлеглі використовують фактор часу як доказ загального довірливого ставлення один до одного, підкреслюють коректність і значущість робочого процесу.

Передавання повідомлення за допомогою іміджу

Нарешті, складовою позамовного засобу комунікації є імідж людини, те, як вона виглядає в очах оточення, одна з головних складових якого - манера одягатися. Ключ до вміння правильно одягатися в робочій обстановці - стриманість. Одяг має підкреслювати професійність і компетентність, бути доповненням до загального внутрішнього стану і громадського становища людини, слугувати меті найефективнішої передачі повідомлень колегам або підлеглим.

Діловий одяг добирають з урахуванням фігури, змісту роботи і віку. Не треба забувати, що одяг може справити сильне враження та навіть змінити манеру поведінки інших людей. Коли людина виражає свої думки за допомогою позамовних засобів спілкування в товариській формі, але її одяг демонструє і наголошує її офіційність і деяку зверхність щодо оточення, його реакція може бути неоднозначною, навіть ворожою.

Манера одягатися й увесь зовнішній вигляд людини позначаються на ставленні до неї оточення. Деякі керівники ігнорують фактор зовнішнього вигляду, інші, навпаки, поважають і шанують цей код. Безумовно, його опис і правила не містяться в якомусь посібнику. Керівники, як правило, не помічаючи цього, встановлюють свій особливий код і манеру поведінки в організації.

Імідж, образ, який людина створила і вважає ідеальним для себе, може посилюватися або послаблюватися завдяки стилю одягу і зовнішньому вигляду. Тут важливо все - який вибрано фасон, колір і матеріал для костюмів, як скомбіновані різні частини одягу, офіційність чи недбалість в одязі тощо. Фахівці переконані: якщо людина зробила правильний вибір в усіх перелічених деталях, її шанси мати успіх і користуватися повагою в колективі можуть перевершити всі її сподівання. Якщо ж вибір був невдалим, може виникнути чимало непотрібних і неприємних питань, які запам'ятаються на багато років.

Головні, ключові моменти в манері одягатися - це добір кольору і стилю. Особисте вподобання може диктувати вибір кольорових гам і стилів в одязі. Та все ж, напевно, ще до того, як людина вирішила, який костюм вона бажає придбати, вона вже склала уявлення, для яких цілей вона його купує, за яких обставин буде носити, яке враження і в який час хоче справити на оточення. Колір і стиль костюмів стають найважливішими рисами її зовнішнього вигляду і загального іміджу.

Найважливіший фактор у виборі одягу - це вміння добирати такі костюми чи неофіційний стиль одягу, які були б зручними і прийнятними для тієї обстановки, де людина буває. Особа почуває себе не дуже затишно, якщо своєю манерою одягатися не вписується в загаль­ний стиль одягу людей, що працюють поруч. Тим самим вона може розвинути в собі або комплекс неповноцінності і невпевненості, або ж, навпаки, виробити надто агресивну щодо інших позицію.

Тому кожній людині для її особистого блага й успіху необхідно навчитися розпізнавати реакцію інших людей на свій зовнішній вигляд, адже в кінцевому підсумку від того, як люди почувають себе поруч із нею, як реагують на її одяг і стиль, залежить і рівень її можливостей, ступінь довіри до неї та досягнення взаємної злагоди.