- •2. Визначення паблик рілейшнз
- •3. Паблик рілейшнз і споріднена з ними діяльність
- •Прес-посередництво (press agentry)
- •Просування (promotion)
- •Громадські справи (public affaires)
- •Пабліситі (publicity)
- •Реклама (advertising)
- •Маркетинг (marketing)
- •4. Принципи і функції паблик рілейшнз
- •5. Еволюція паблик рілейшнз
- •5.1. Зародження основ pr
- •6. Еволюція функцій pr
- •6.1. Прес-посередництво
- •6.2. Пабліситі
- •6.3. Інформування
- •6.4. Консультування державних органів
- •Лекція 2. Реклама в системі суспільних відносин
- •1. Основні підходи до розуміння реклами
- •2. Роль і значення реклами в сучасному суспільстві
- •Основні історичні етапи розвитку реклами в Україні
- •1. Дорадянський етап розвитку національної реклами
- •2. Українська реклама за радянських часів
- •3. Розвиток національної реклами після отримання державної незалежності
- •Лекція 3. Реклама в різних змі
- •1. Поширення реклами та критерії вибору засобів поширення.
- •2. Реклама у пресі.
- •3. Друкована (поліграфічна) реклама.
- •4. Реклама на радіо.
- •5. Зовнішня реклама.
- •Лекція 4. Політичні пр_технології
- •1. Сутність і особливості технологій зв’язку з громадськістю. Поняття про політичні пр-технології.
- •2. Еволюція розвитку політичних пр-технологій.
- •3. Використання pr-технологій у виборчих кампаніях Президента сша.
- •4.Загальні принципи комунікацій під час виборів.
- •5. Маніпулятивні пр-технології : український варіант.
- •Лекція 5. Особливості психологічного впливу реклами
- •1. Гіпноз у рекламі.
- •2. Навіювання.
- •3. Наслідування
- •4. Зараження
- •5. Переконання.
- •6. Стереотип.
- •8. Механізм «ореола».
- •9. Ідентифікація.
- •10. Технологія «25-го кадру».
- •11. Рекламні шоу.
- •12. Нейролінгвістичне програмування.
- •13. Соціально-психологічна установка.
- •Лекція 6. Сприйняття реклами споживачами
- •1. Модель впливу рекламу на людину.
- •2. Сприйняття реклами: як це відбувається.
- •Потреби особистості:
- •3. Магія дієвої реклами: текст і зображення.
- •Характерні особливості рекламних текстів.
- •Слід по можливості уникати в тексті:
- •Характерні особливості рекламних ілюстрацій
- •Лекція 7.
- •1. Форми регулювання pr-деільності
- •2. Основні вимоги до спеціалістів у зв’язку з громадськістю.
- •3. Етика pr: основні документи та принципи
- •8. Pr та креативність
- •Лекція 7. Реклама в системі маркетингових комунікацій
- •1. Структура соціально-психологічного впливу реклами на споживача
- •1.1. Когнітивний напрям рекламного впливу
- •1.2. Емоційний напрям рекламного впливу
- •1.3. Поведінковий компонент рекламного впливу
- •2. Концепція реклами як способу психологічного впливу
- •3. Види психологічних впливів у рекламних повідомленнях
- •3.1. Гіпноз
- •3.2. Навіювання
- •3.3. Наслідування
- •3.4. Зараження
- •3.5. Переконання
- •3.6. Стереотип
- •3.8. Механізм «ореола»
- •3.9. Ідентифікація
- •3.10. Технологія «25-го кадру»
- •3.11. Рекламні шоу
- •3.12. Нейролінгвістичне програмування
- •3.13. Соціально-психологічна установка
- •Лекція 8. Реклама в системі маркетингових комунікацій
- •1. Система маркетингових комунікацій у комплексі маркетингу.
- •2. Структура смк: основні та синтетичні засоби маркетингових комунікацій
- •2.1. Реклама.
- •2.2. Прямий маркетинг.
- •2.3. Паблік рилейшнз.
- •2.4. Стимулювання збуту.
- •2.5. Брендинг.
- •2.6. Участь у виставках і ярмарках.
- •2.7. Продакт плейсмент.
- •2.8. Неформальні вербальні маркетингові комунікації.
- •Лекція 9. Технології міжособистісних комунікацій
- •1. Засади ораторського мистецтва.
- •1.1. Предмет виступу
- •Поради для гарної промови:
- •1.2. Організація виступу
- •1.3. Мова виступу
- •Наочне приладдя
- •Декілька думок на закінчення
- •Позамовні навички комунікації
- •Статичні особливості й характеристики
- •Динамічні риси та особливості
- •Вираз обличчя
- •Візуальний контакт
- •Дотик як засіб спілкування
- •Особистий простір
- •Навколишня обстановка
- •Голос і його якісні характеристики
- •Використання тиші і часу
- •Передавання повідомлення за допомогою іміджу
- •Деякі підсумкові міркування
- •Завдання на практичне заняття:
8. Pr та креативність
PR-діяльність практично завжди є креативною (англ. to create – творити, створювати, creative – творчість; лат. Creature – створення, творіння, creatio – створення). Подолання шаблонів і стандартів і внутрішньоструктурне оновлення властиво всім соціальним утворенням:
на макрорівні – зміна поколінь в суспільстві;
на рівні організації – зміна складу працівників;
на мікрорівні – поява та впровадження нових ідей і технологій у підрозділах фірми.
Головна відмінність між звичайним відтворенням і креативним оновленням полягає в тому, що перше підтримує життєздатність, а друге створює нові форми і новий зміст.
Креативність – здатність зробити або здійснити щось нове: рішення проблеми, метод, інструмент, витвір мистецтва і т.д.
Психологічні експерименти в області мотивації показали роль новизни як каталізатор діяльності. У високоорганізованих організмів існує основне постійне протиріччя між підтримкою сталості навколишнього середовища і порушенням досягнутого Рівноваги заради нових можливостей і нових відчуттів.
Це протиріччя є дуалізм:
- Інтелекту та інтуїції;
- Свідомого і несвідомого;
- Психічного здоров'я і психічного захворювання
- Загальноприйнятого і нетрадиційного;
- Складного і простого.
Володіє креативністю людина, як правило відрізняється високим інтелектуальним рівнем у повсякденному житті і може раціонально вирішити виникаючі проблеми але часто вважає за краще діяти на підставі інтуїції і високо цінує ірраціональність у собі і в інших.
Наступні повторення такого роду ситуацій «закріплюють» в пам'яті організації способи ефективного і результативного реагування. У міру ускладнення структури організації та поповнення арсеналу способів діяльності в різних умовах у компанії з'являється орган, який акумулює інформацію про події в зовнішньому середовищі і варіантах відповідного реагування, а також про профілактику та попередження таких подій.
Виходячи з цього, нестандартна ситуація – це не тільки небезпека руйнування неефективних соціальних регуляторів. Вона як апогей невизначеності «розчищає простір» для креативних діячів і технологій. У ньому укладено потенціал створення нових систем управління і нових PR-методик.
Зазначимо, що вже склався стійкий стереотип: терені креативного діяча – це бізнес, наука, мистецтво, спорт і т.п. Дійсно, без створення чогось нового, без творчого підходу ці види діяльності позбавляються всякої суті. Люди цих сфер за визначенням повинні бути першопрохідцями, першовідкривачами, переможцями. Вони пристрасно захоплені своєю справою, ведуть своїм прикладом інших, не рвуться на висоти кар'єри і досягнень, грають роль інтелектуальних і неформальних лідерів. Для них нові, нестандартні ситуації - це невід'ємна складова частина їхньої творчості, їх креативної діяльності.
Приклад. Проект «Сочі-2014»: підготовка і проведення зимової Олімпіади в причорноморському субтропічному курортному місті (!).
Уже зараз, за кілька років до початку Ігор, Оргкомітет керівництво міста ведуть широкомасштабну підготовку по цьому найважливішому спортивної події світового рівня я її PR-супровід:
Таблички, вивіски, покажчики на 4 мовах – усюди;
навчання офіціантів, співробітників міліції, працівників транспорту та інших категорій спілкуванню з учасниками й гостями майбутньої Олімпіади;
У подовження злітно-посадкової смуги аеродрому;
/ Спорудження збірно-розбірних льодових палаців спорту;
/ рішення проблем відселення мешканців міста з місць, де ведуться будівельні роботи;
/ Обладнання гірських схилів навколо міста;
У підготовка резервних ліній електроенергії;
У попередні інтернет-замовлення і оплата готельних номерів на період Олімпіади;
У відбір та підготовка волонтерів (з розмовниками 4 мовами);
У офіційні послання громадськості від імені «послів Олімпіади» – знаменитих чемпіонів минулих років і мн. ін
А яка роль креативності у сфері зв'язків з громадськістю? Якщо у художника, пише картини на замовлення, існує можливість виразити себе в продукті своєї творчості, то завдання PR-професіонала – нівелювати своє «Я». Продукт його діяльності повинен максимально повно ідентифікуватися з певним товаром, персоною або компаніей.47 І чим повніше ідентифікація, тим вище рівень якості професійної діяльності PR-спеціаліста.
Зрозуміло, будь-менеджер і PR-фахівець в своїй поведінці направляється:
нормами права;
інструкціями;
корпоративною етикою;
традиціями фірми і т.п.
При цьому визначені санкції за відхилення від статус повноважень, що, звичайно, обмежує креативну складову його діяльності. Він за визначенням повинен побут адептом (ревним прихильником) раціональності. Однак піарник, що орієнтується тільки на формальну раціональність, будує діяльність лише на основі «установки» без урахування соціального результату. Такий стиль – базис для бюрократизму, який за своєю природою є антиподом креативності.
Ось чому в кінці XX – початку XXI століття еволюція управлінської думки дала практиці підходи, що дозволили відійти від формально-технократичних концепцій. Особистість менеджера і фахівця з управління суспільними відносинами сьогодні зазнає змін. У сучасному світі організації, що діють в умовах нестійкої середовища і криз, просто-напросто не можуть пасивно чекати змін і тільки потім реагувати. Сучасний менеджер повинен думати і діяти як винахідник, мислитель, креативна особистість. Характерними рисами нового покоління управлінців і PR-фахівців стають:
дух новаторства;
відповідальність за креативні ідеї і дії;
подвижництво;
творчий підхід до управління виробництвом і зв’язками з громадськістю.
Образно кажучи, PR-менеджер повинен бути одночасно і фінансовим прагматиком, і креативним романтиком.