
- •2. Визначення паблик рілейшнз
- •3. Паблик рілейшнз і споріднена з ними діяльність
- •Прес-посередництво (press agentry)
- •Просування (promotion)
- •Громадські справи (public affaires)
- •Пабліситі (publicity)
- •Реклама (advertising)
- •Маркетинг (marketing)
- •4. Принципи і функції паблик рілейшнз
- •5. Еволюція паблик рілейшнз
- •5.1. Зародження основ pr
- •6. Еволюція функцій pr
- •6.1. Прес-посередництво
- •6.2. Пабліситі
- •6.3. Інформування
- •6.4. Консультування державних органів
- •Лекція 2. Реклама в системі суспільних відносин
- •1. Основні підходи до розуміння реклами
- •2. Роль і значення реклами в сучасному суспільстві
- •Основні історичні етапи розвитку реклами в Україні
- •1. Дорадянський етап розвитку національної реклами
- •2. Українська реклама за радянських часів
- •3. Розвиток національної реклами після отримання державної незалежності
- •Лекція 3. Реклама в різних змі
- •1. Поширення реклами та критерії вибору засобів поширення.
- •2. Реклама у пресі.
- •3. Друкована (поліграфічна) реклама.
- •4. Реклама на радіо.
- •5. Зовнішня реклама.
- •Лекція 4. Політичні пр_технології
- •1. Сутність і особливості технологій зв’язку з громадськістю. Поняття про політичні пр-технології.
- •2. Еволюція розвитку політичних пр-технологій.
- •3. Використання pr-технологій у виборчих кампаніях Президента сша.
- •4.Загальні принципи комунікацій під час виборів.
- •5. Маніпулятивні пр-технології : український варіант.
- •Лекція 5. Особливості психологічного впливу реклами
- •1. Гіпноз у рекламі.
- •2. Навіювання.
- •3. Наслідування
- •4. Зараження
- •5. Переконання.
- •6. Стереотип.
- •8. Механізм «ореола».
- •9. Ідентифікація.
- •10. Технологія «25-го кадру».
- •11. Рекламні шоу.
- •12. Нейролінгвістичне програмування.
- •13. Соціально-психологічна установка.
- •Лекція 6. Сприйняття реклами споживачами
- •1. Модель впливу рекламу на людину.
- •2. Сприйняття реклами: як це відбувається.
- •Потреби особистості:
- •3. Магія дієвої реклами: текст і зображення.
- •Характерні особливості рекламних текстів.
- •Слід по можливості уникати в тексті:
- •Характерні особливості рекламних ілюстрацій
- •Лекція 7.
- •1. Форми регулювання pr-деільності
- •2. Основні вимоги до спеціалістів у зв’язку з громадськістю.
- •3. Етика pr: основні документи та принципи
- •8. Pr та креативність
- •Лекція 7. Реклама в системі маркетингових комунікацій
- •1. Структура соціально-психологічного впливу реклами на споживача
- •1.1. Когнітивний напрям рекламного впливу
- •1.2. Емоційний напрям рекламного впливу
- •1.3. Поведінковий компонент рекламного впливу
- •2. Концепція реклами як способу психологічного впливу
- •3. Види психологічних впливів у рекламних повідомленнях
- •3.1. Гіпноз
- •3.2. Навіювання
- •3.3. Наслідування
- •3.4. Зараження
- •3.5. Переконання
- •3.6. Стереотип
- •3.8. Механізм «ореола»
- •3.9. Ідентифікація
- •3.10. Технологія «25-го кадру»
- •3.11. Рекламні шоу
- •3.12. Нейролінгвістичне програмування
- •3.13. Соціально-психологічна установка
- •Лекція 8. Реклама в системі маркетингових комунікацій
- •1. Система маркетингових комунікацій у комплексі маркетингу.
- •2. Структура смк: основні та синтетичні засоби маркетингових комунікацій
- •2.1. Реклама.
- •2.2. Прямий маркетинг.
- •2.3. Паблік рилейшнз.
- •2.4. Стимулювання збуту.
- •2.5. Брендинг.
- •2.6. Участь у виставках і ярмарках.
- •2.7. Продакт плейсмент.
- •2.8. Неформальні вербальні маркетингові комунікації.
- •Лекція 9. Технології міжособистісних комунікацій
- •1. Засади ораторського мистецтва.
- •1.1. Предмет виступу
- •Поради для гарної промови:
- •1.2. Організація виступу
- •1.3. Мова виступу
- •Наочне приладдя
- •Декілька думок на закінчення
- •Позамовні навички комунікації
- •Статичні особливості й характеристики
- •Динамічні риси та особливості
- •Вираз обличчя
- •Візуальний контакт
- •Дотик як засіб спілкування
- •Особистий простір
- •Навколишня обстановка
- •Голос і його якісні характеристики
- •Використання тиші і часу
- •Передавання повідомлення за допомогою іміджу
- •Деякі підсумкові міркування
- •Завдання на практичне заняття:
Використання тиші і часу
Тиша може мати як позитивне, так і негативне значення у процесі спілкування. Вона служить сполучною ланкою між двома різними повідомленнями, але й означає різку зміну у взаєминах. Вона додає до розмови напруженість, нервовість і холодність, а може привести й до сприятливої і дружньої ситуації, де всі присутні відчують загальну солідарність. Тиша також може відображати позитивне або негативне ставлення до того, що відбувається, згоду або заперечення.
Уявімо собі ситуацію, коли керівник відділу або проекту побачив, що двоє його працівників відпочивають:
якщо він знає, що ці двоє працівників просто типові ледарі, бездіяльність означає для нього черговий доказ їхньої нікчемності, і своєю мовчанкою він ще раз доводить їм своє ставлення до їхньої поведінки;
якщо він знає, що ці двоє співробітників цілеспрямовані і працелюбні, бездіяльність сприймається ним як заслужений і навіть необхідний перепочинок після напруженої праці;
якщо він сам не впевнений у своєму ставленні до того, що відбувається, йому може здатися, що неробство означає негативне ставлення підлеглих і підриває його авторитет і репутацію.
Час також може бути індикатором статусу людини. Скільки часу вона відведе на бесіду зі своїм співробітником, який би дуже прагнув із нею зустрітися? Як довго вона попрохає його почекати на цю зустріч? Чи буде ця зустріч входити в її звичний розпорядок дня? Чи існує в її організації таке правило, що всі охочі мають заздалегідь записатися до неї на прийом і вона сама розглядає пріоритети зустрічей?
В організації, де панує здорова атмосфера, керівник і його підлеглі використовують фактор часу як доказ загального довірливого ставлення один до одного, підкреслюють коректність і значущість робочого процесу.
Передавання повідомлення за допомогою іміджу
Нарешті, складовою позамовного засобу комунікації є імідж людини, те, як вона виглядає в очах оточення, одна з головних складових якого - манера одягатися. Ключ до вміння правильно одягатися в робочій обстановці - стриманість. Одяг має підкреслювати професійність і компетентність, бути доповненням до загального внутрішнього стану і громадського становища людини, слугувати меті найефективнішої передачі повідомлень колегам або підлеглим.
Діловий одяг добирають з урахуванням фігури, змісту роботи і віку. Не треба забувати, що одяг може справити сильне враження та навіть змінити манеру поведінки інших людей. Коли людина виражає свої думки за допомогою позамовних засобів спілкування в товариській формі, але її одяг демонструє і наголошує її офіційність і деяку зверхність щодо оточення, його реакція може бути неоднозначною, навіть ворожою.
Манера одягатися й увесь зовнішній вигляд людини позначаються на ставленні до неї оточення. Деякі керівники ігнорують фактор зовнішнього вигляду, інші, навпаки, поважають і шанують цей код. Безумовно, його опис і правила не містяться в якомусь посібнику. Керівники, як правило, не помічаючи цього, встановлюють свій особливий код і манеру поведінки в організації.
Імідж, образ, який людина створила і вважає ідеальним для себе, може посилюватися або послаблюватися завдяки стилю одягу і зовнішньому вигляду. Тут важливо все - який вибрано фасон, колір і матеріал для костюмів, як скомбіновані різні частини одягу, офіційність чи недбалість в одязі тощо. Фахівці переконані: якщо людина зробила правильний вибір в усіх перелічених деталях, її шанси мати успіх і користуватися повагою в колективі можуть перевершити всі її сподівання. Якщо ж вибір був невдалим, може виникнути чимало непотрібних і неприємних питань, які запам'ятаються на багато років.
Головні, ключові моменти в манері одягатися - це добір кольору і стилю. Особисте вподобання може диктувати вибір кольорових гам і стилів в одязі. Та все ж, напевно, ще до того, як людина вирішила, який костюм вона бажає придбати, вона вже склала уявлення, для яких цілей вона його купує, за яких обставин буде носити, яке враження і в який час хоче справити на оточення. Колір і стиль костюмів стають найважливішими рисами її зовнішнього вигляду і загального іміджу.
Найважливіший фактор у виборі одягу - це вміння добирати такі костюми чи неофіційний стиль одягу, які були б зручними і прийнятними для тієї обстановки, де людина буває. Особа почуває себе не дуже затишно, якщо своєю манерою одягатися не вписується в загальний стиль одягу людей, що працюють поруч. Тим самим вона може розвинути в собі або комплекс неповноцінності і невпевненості, або ж, навпаки, виробити надто агресивну щодо інших позицію.
Тому кожній людині для її особистого блага й успіху необхідно навчитися розпізнавати реакцію інших людей на свій зовнішній вигляд, адже в кінцевому підсумку від того, як люди почувають себе поруч із нею, як реагують на її одяг і стиль, залежить і рівень її можливостей, ступінь довіри до неї та досягнення взаємної злагоди.