
- •2. Визначення паблик рілейшнз
- •3. Паблик рілейшнз і споріднена з ними діяльність
- •Прес-посередництво (press agentry)
- •Просування (promotion)
- •Громадські справи (public affaires)
- •Пабліситі (publicity)
- •Реклама (advertising)
- •Маркетинг (marketing)
- •4. Принципи і функції паблик рілейшнз
- •5. Еволюція паблик рілейшнз
- •5.1. Зародження основ pr
- •6. Еволюція функцій pr
- •6.1. Прес-посередництво
- •6.2. Пабліситі
- •6.3. Інформування
- •6.4. Консультування державних органів
- •Лекція 2. Реклама в системі суспільних відносин
- •1. Основні підходи до розуміння реклами
- •2. Роль і значення реклами в сучасному суспільстві
- •Основні історичні етапи розвитку реклами в Україні
- •1. Дорадянський етап розвитку національної реклами
- •2. Українська реклама за радянських часів
- •3. Розвиток національної реклами після отримання державної незалежності
- •Лекція 3. Реклама в різних змі
- •1. Поширення реклами та критерії вибору засобів поширення.
- •2. Реклама у пресі.
- •3. Друкована (поліграфічна) реклама.
- •4. Реклама на радіо.
- •5. Зовнішня реклама.
- •Лекція 4. Політичні пр_технології
- •1. Сутність і особливості технологій зв’язку з громадськістю. Поняття про політичні пр-технології.
- •2. Еволюція розвитку політичних пр-технологій.
- •3. Використання pr-технологій у виборчих кампаніях Президента сша.
- •4.Загальні принципи комунікацій під час виборів.
- •5. Маніпулятивні пр-технології : український варіант.
- •Лекція 5. Особливості психологічного впливу реклами
- •1. Гіпноз у рекламі.
- •2. Навіювання.
- •3. Наслідування
- •4. Зараження
- •5. Переконання.
- •6. Стереотип.
- •8. Механізм «ореола».
- •9. Ідентифікація.
- •10. Технологія «25-го кадру».
- •11. Рекламні шоу.
- •12. Нейролінгвістичне програмування.
- •13. Соціально-психологічна установка.
- •Лекція 6. Сприйняття реклами споживачами
- •1. Модель впливу рекламу на людину.
- •2. Сприйняття реклами: як це відбувається.
- •Потреби особистості:
- •3. Магія дієвої реклами: текст і зображення.
- •Характерні особливості рекламних текстів.
- •Слід по можливості уникати в тексті:
- •Характерні особливості рекламних ілюстрацій
- •Лекція 7.
- •1. Форми регулювання pr-деільності
- •2. Основні вимоги до спеціалістів у зв’язку з громадськістю.
- •3. Етика pr: основні документи та принципи
- •8. Pr та креативність
- •Лекція 7. Реклама в системі маркетингових комунікацій
- •1. Структура соціально-психологічного впливу реклами на споживача
- •1.1. Когнітивний напрям рекламного впливу
- •1.2. Емоційний напрям рекламного впливу
- •1.3. Поведінковий компонент рекламного впливу
- •2. Концепція реклами як способу психологічного впливу
- •3. Види психологічних впливів у рекламних повідомленнях
- •3.1. Гіпноз
- •3.2. Навіювання
- •3.3. Наслідування
- •3.4. Зараження
- •3.5. Переконання
- •3.6. Стереотип
- •3.8. Механізм «ореола»
- •3.9. Ідентифікація
- •3.10. Технологія «25-го кадру»
- •3.11. Рекламні шоу
- •3.12. Нейролінгвістичне програмування
- •3.13. Соціально-психологічна установка
- •Лекція 8. Реклама в системі маркетингових комунікацій
- •1. Система маркетингових комунікацій у комплексі маркетингу.
- •2. Структура смк: основні та синтетичні засоби маркетингових комунікацій
- •2.1. Реклама.
- •2.2. Прямий маркетинг.
- •2.3. Паблік рилейшнз.
- •2.4. Стимулювання збуту.
- •2.5. Брендинг.
- •2.6. Участь у виставках і ярмарках.
- •2.7. Продакт плейсмент.
- •2.8. Неформальні вербальні маркетингові комунікації.
- •Лекція 9. Технології міжособистісних комунікацій
- •1. Засади ораторського мистецтва.
- •1.1. Предмет виступу
- •Поради для гарної промови:
- •1.2. Організація виступу
- •1.3. Мова виступу
- •Наочне приладдя
- •Декілька думок на закінчення
- •Позамовні навички комунікації
- •Статичні особливості й характеристики
- •Динамічні риси та особливості
- •Вираз обличчя
- •Візуальний контакт
- •Дотик як засіб спілкування
- •Особистий простір
- •Навколишня обстановка
- •Голос і його якісні характеристики
- •Використання тиші і часу
- •Передавання повідомлення за допомогою іміджу
- •Деякі підсумкові міркування
- •Завдання на практичне заняття:
Статичні особливості й характеристики
Просторова орієнтація. Люди можуть поставати перед іншими по-різному: віч-на-віч, пліч-о-пліч і навіть спина до спини. Наприклад, службовці та прибічники однієї справи найшвидше у великій групі людей стануть пліч-о-пліч, тоді як конкуренти переважно бажають бачити обличчя один одного.
Дистанція. Відстань, на якій індивіди знаходяться між собою під час розмови, також можна зарахувати до засобів позамовного спілкування. У деяких народностей дистанція свідчить про ступінь привабливості партнера, в інших - вказує на статус та ієрархію присутніх або на прагнення обмінятися інформацією.
Поза. Напевно, хтось завжди віддає перевагу певній позі, скажімо, бажанню лежати, сидіти, стояти, опиратися на що-небудь.
У самих елементах і різновидах пози немає особливих ознак інформації. Але якщо придивитися пильніше, то можна помітити, як людина ходить: зсутулившись чи підтягнуто. Коли вона сидить, чи кладе ногу на ногу, чи схрещує руки? Такі жести вказують на ступінь формальності й офіційності обстановки, невимушеності та свободи у спілкуванні.
Фізичні контакти. Потиск рук, дотик, обійми, поплескування по плечу, штовхання - все це своєрідні засоби спілкування. Вони вказують на елементи інтимності та прихильності, наявності (або браку) почуття привабливості і дружнього ставлення до партнера.
Динамічні риси та особливості
Вираз обличчя. Посмішка, похмурий вигляд, підняті брови, відверте позіхання - всі ці прояви ставлення містять у собі певну інформацію. Під час бесіди вираз обличчя співрозмовників увесь час змінюється, і це опосередковано впливає на їхні взаємини та настрій. Абсолютно очевидно, що існують різноманітні типи виразу обличчя, які мають однакове або подібне значення в усіх народів світу.
Візуальний контакт. Найзначнішою рисою соціальної комунікації є візуальний контакт. Він може розкривати емоційний стан людини, містити в собі сигнал, коли розпочати розмову, а коли краще помовчати. Інколи він навіть виражає почуття антипатії. Як часто людина заглядає у вічі співрозмовнику, свідчить і про те, чи зацікавлена вона ним, чи їй нудно.
Жести. Безперечно, інформація не надсилається за допомогою кожного жесту чи руху, але людина не може уникнути спостереження людей, які контактують з нею і які звертають увагу на нюанси в її поведінці. Усе це - потік інформації. Жести, що найчастіше повторюються, але найменш зрозумілі з точки зору інформаційного змісту - це рухи рук. Більшість людей якось по-своєму користуються руками, допомагаючи собі під час розмови, хоча деякі рухи рук (наприклад, стискування руки в кулак) мають універсальне значення. Інші ж, і їх набагато більше, часто мають індивідуальне значення і вказують на особливості характеру.
Наведені вище думки і міркування допомагають зрозуміти, що статичні й динамічні характеристики та риси, про які йшлося вище, містять у собі велику кількість інформації, яку одна людина передає іншій.
Тут доречно зробити один невеликий коментар. Більшість позамовних засобів міжособистісної комунікації - це результат підсвідомого впливу на індивідів. Отже, вивчивши всі особливості цього впливу, можна впливати на інших людей, відчувати, яке враження на них справляють ті чи інші дії.
Далі докладно зупинимося на деяких способах, про які вже згадувалося, та інших позамовних (нелінгвістичних) способах обміну інформацією та повідомленнями.
Кінез
Поняття «кінез» прийшло до нас із Греції і в перекладі з грецької означає «рух». Відповідно кінез - це вчення про засоби спілкування за допомогою рухів тіла. Знання про особливості використання кі- незу може допомогти керівникам і політичним лідерам, кандидатам, які вступили у передвиборну боротьбу, застосовувати доволі потужну і дійову техніку впливу на підлеглих, виборців тощо, щоб досягти поставленої мети. У багатьох випадках уміле використання кінезу надає керівникам великі переваги у стратегії і тактиці досягнення мети.
Фахівці стверджують, що ті чи інші рухи тіла або пози мають неоднакове значення для різних людей у різний час. Тому замість того, щоб намагатися зарахувати поведінку людини до якого-небудь загального типу (скажімо, авторитарного, демократичного тощо), можна спробувати створити систему оцінок і різноманітних характеристик моделі її кінезу. Наприклад, простежити, чи ця людина (керівник, лідер, співробітник і т. д.) використовує якісь особливі комбінації рухів і жестів, виразів обличчя і поз кожного разу, коли потрапляє в аналогічні ситуації. Якщо це так, слід проаналізувати їх можливі значення та особливості характеру цієї людини. Це допоможе «прорахувати» й передбачити її поведінку за подібних обставин. Важливо навчитися помічати й власні манеру поведінки та рухи тіла, спробувати встановити, чи правильно «читають» їх члени колективу - тобто саме так, як цього хотілося б. Наприклад, чи посилаються оточенню точні сигнали й імпульси, або, навпаки, рухи тіла, які вони помічають, збивають їх з пантелику, бо вони отримують хибні сигнали і навіть ворожі імпульси. Якщо є переконання, що рухи тіла призводять не до бажаних, а протилежних наслідків, то це - саме той момент, коли необхідно негайно почати коригування та виправлення помилкових дій .
Основні рухи та жести людини, на думку фахівців, можна згрупувати в такі категорії:
Рухи вперед і назад. Якщо людина протягує вперед руку під час проведення інтерв'ю або має звичку нахилятися вперед, її можна зарахувати до групи так званих «операторів», тобто вона підійде для організації, якій потрібне поповнення енергійними і діловими кадрами, або такої, де необхідні докорінні зміни у внутрішній роботі.
Вертикальні рухи. Якщо людина підтягується і випрямляється перед вищою на зріст людиною в момент потискання рук, її можна зарахувати до групи так званих «представників», тобто вона є майстром рекламувати себе та організацію, де працює.
Рухи з боку в бік. Якщо під час розмови людина використовує багато простору, розмахує руками і переступає з ноги на ногу, вона, можливо, хороший інформатор і слухач і найкраще підходить для організації, якій потрібно осмислити напрями діяльності, перспективи на майбутнє.
Психологи впевнені, що існує взаємозв'язок між положенням тіла, рухами кінцівок і виразом обличчя. Вони виявили своєрідну гармонію між цими фізіологічними особливостями. З іншого боку, якщо людина вдалася до певних рухів, наприклад, щоб привернути увагу іншої людини або справити на неї враження, виникає тенденція до розпаду узгодження цих факторів, і гармонія рухів щезає.
Дослідження також довели, що рівень емоційності спілкування залежить і від невимушеності рухів. Якщо людина починає рухатися із зайвою енергійністю і нервовістю, а потім раптово уповільнює свої рухи, вона належить до «легковразливих», м'яких за характером людей. І, навпаки, якщо людина однаково поводить себе протягом усієї розмови, тверда й наполеглива з початку й до кінця, - то в неї характер, який справляє тиск і вплив на оточуючих.
Точність і правильність таких висновків ще потребує всебічної перевірки. Проте вже зараз багато провідних керівників організацій зрозуміли важливість і необхідність вивчення та використання методів і засобів позамовного спілкування. Вони дедалі частіше запрошують фахівців-консультантів для всебічного аналізу позамовних засобів впливу і методів спілкування у своїх організаціях.