- •Технологія галузі
- •Курс лекцій
- •План лекції
- •Класифікація борошняних кондитерських мас за структурно-механічними властивостями
- •Класифікація борошняних кондитерських виробів згідно з тепломасообмінними процесами
- •Питання
- •Тема лекції “розгяд процесу виробництва цукрового та затяжного печива, як великої технологічної системи” План лекції
- •1.Технологічна схема виробництва цукрового та затяжного печива
- •2.Розгляд процесу виробництво цукрового печива як великої системи
- •1.Чим відрізняється технологічний процес виробництва цукрового та затяжного печива?
- •2.На які підсистеми здійснюється розподіл великої системи виробництва цукрового печива?
- •Тема лекції: “виробництво цукрового та затяжного печива”
- •Тема лекції “технологія здобного печива, галет та крекерів”
- •Охолодження печива
- •Оздоблення печива
- •Приготування опари
- •Формування тістових заготовок
- •Випікання-сушіння та охолодження галет
- •Технологічна схема виробництва крекерів
- •Приготування опари
- •Безопарний спосіб виробництва тіста
- •Приготування рецептурної суміші
- •Замішування тіста
- •Вилежування та прокатування тіста
- •Формування тістових заготовок
- •Випікання-сушіння та охолодження
- •1.Особливості технології здобного печива?
- •Лекція 2. Виробництво пряникових виробів
- •1. Класифікація пряникових виробів згідно вимог Державного стандарту.
- •2. Технологічна схема виробництва сирцевих та заварних пряників.
- •3. Визначення якості пряникових виробів згідно вимог, що наведені в дсту по диференційним показникам та комплексному показнику згідно принципам кваліметрії.
- •4. Системний підхід до аналізу та вдосконалення технології сирцевих та заварних пряників.
- •Лекція 3. Виробництво вафель
- •Загальна характеристика вафель.
- •3. Технологічна схема виробництва вафель
- •4. Системний підхід до аналізу та вдосконалення технології вафель
- •Лекція 4. Виробництво карамелі як велика технологічна система і розгляд підсистеми – виробництво карамельного сиропу та карамельної маси План лекції
- •1. Виробництво карамелі – велика технологічна система
- •Виробництво карамелі – велика технологічна система
- •2. Розгляд підсистеми с1- приготування карамельного сиропу на макро і мікрорівні.
- •Лекція 5. Визначення критерію ефективності функціонування великої технологічної системи – виробництва льодяникової карамелі та карамелі з начинкою
- •4. Встановлення та обґрунтування значення базового зразку р .
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Лекція 6. Загальна характеристика і класифікація карамелі
- •Загальна характеристика і класифікація карамелі
- •Загальна характеристика і класифікація карамелі
- •Машинно-апаратурна схема виробництва карамелі з фруктово-ягідною начинкою.
- •Питання для самоперевірки
- •Що собою являє карамель
- •Література
- •Лекція 7. Приготування начинок для карамелі” План лекції
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Лекція 8. Виробництво карамелі (формування, охолодження, загортання, зберігання карамелі)
- •1. Формування карамелі
- •Формування карамелі з фруктово-ягідною начинкою
- •3. Встановлення критерію оптимізації підсистеми в1 – формування карамелі.
- •5. Встановлення критерію оптимізації підсистеми в2 – охолодження карамелі та вплив технологічних параметрів та його значення.
- •6. Зберігання карамелі. Фізико-хімічні зміни, що відбуваються під час зберігання
- •Лекція 10. Характеристика і класифікація шоколаду та шоколадних виробів, оцінка якості шоколаду за диференційним та комплексним показником
- •Лекція 11. Характеристика какао-бобів – основної сировини шоколаду та шоколадних виробів, хімічний склад та підготовка до виробництва
Охолодження печива
Для надання виробам деякої механічної міцності, яка дозволяє знімати вироби з пічних стрічок, готові вироби подають на охолодження. Печиво охолоджується до температури 50-70°С на частині транспортера, яка виступає з печі, що дозволяє здійснювати механічне знімання їх зі сталевих стрічок печі на охолоджувальний транспортер для остаточного охолодження за рахунок тепловіддачі у навколишнє середовище. Охолоджувати печиво слід при м'якому режимі, щоб уникнути в ньому перенапружень, що нерідко приводять до утворення тріщин. Рекомендуються такі умови охолодження: температура повітря 20-25°С; швидкість руху повітря 2-3 м/сек; відносна вологість повітря 70-80%; тривалість охолодження 3-5 хв.; температура печива після охолодження 35-40°С.
Здобне печиво, яке випікається у ротаційних печах, охолоджується на листах в умовах цеха до температури 35-40°С.
Згідно рецептури поверхня печива після випікання-сушіння і охолодження піддається оздобленню.
Оздоблення печива
Найбільш часто використовується вид оздоби - глазурування та декорування поверхні виробів шоколадною або кондитерською глазур’ю.
Глазурування може проводитися в залежності від сорту виробів: всієї поверхні, половини поверхні або ж верхньої або нижньої поверхні виробів. Для окремих сортів глазурованих виробів, до застигання глазурі поверхню посипають подрібненим горіхом або іншим напівфабрикатом.
Окремі сорти виробів прошаровують фруктовою або жировою начинкою. На нижню поверхню охолодженого печива відсаджують начинку і покривають ії ненамазаним печивом, легко притискуючи його до начинки для кращого зклеювання іх. Потім зклеєне начинкою печиво повністю або частково покривають шаром глазурі.
Окремі сорти печива після випікання і охолодження обсипають цукром, цукровою пудрою, маком, кокосовою стружкою, подрібненим горіхом, кунжутом або іншим напівфабрикатом.
Технологічна схема виробництва галет
У загальному вигляді технологічна схема складається таких основних стадій: підготовка сировини до виробництва; приготування опари; замішування тіста; вилежування; прокатування і формування тістових заготовок; випікання-сушіння; охолодження галет; пакування галет.
Приготування опари
Опарою при виробництві галет називають рідке тісто, яке приготовлене із борошна, води і дріжджів.
Дріжджі у кількості, яка передбачена рецептурою, подрібнюють і перемішують з водою у місильній машині. Температура води повинна бути 35-40°С.
Суміш старанно перемішують 7-8 хв. до отримання сметаноподібної, однорідної консистенції тіста.
Опару залишають стояти для дозрівання при температурі 32°С протягом 55-70 хв. Готовність опари визначають по збільшенню об’єму її у 2,5-3 рази і кислотності у межах 6,5-7°.
Вологість опари повинна бути у межах 52-60%. З метою інтенсифікації технологічного процесу виробництва галет (скорочення
тривалості замісу тіста) і покращення якості виробів (збільшення набухання, зниження об’ємної ваги, більш інтенсивного забарвлення поверхні) можуть використовуватись ферментні препарати, які найбільш ефективні при використанні борошна із вмістом клейковини 30-40% середньої і сильної якості.
Доза препарату залежить від його ферментативної активності і якості борошна. При використанні стандартизованих препаратів одного і того ж типу можна проводити їх дозування по воді.
Дозування препаратів проводиться по показниках ферментативної активності, які вказані у документі заводу-виробника.
Приготування тіста
Замішування тіста проводять у місильній машині до отримання пружно-еластичного тіста. Сировину завантажують у такий послідовності: воду, опару, інвертний сироп, цукор, жар, борошно, сіль, соду, амоній (попередньо розчинений у воді).
Тривалість замішування тіста установлюється в залежності від числа обертів лопатей місильної машини, властивостей борошна і температури сировини близько 25-60 хв., а при використанні ферментного препарату - 15-30 хв.
Температура тіста у кінці замісу повинна бути у межах 34-37°С.
Вологість тіста для галет простих із борошна І ґатунку - у межах 31-32%, із борошна II ґатунку - 33-34%, із обдирного пшеничного борошна - 35-36%.
Вологість тіста для галет покращених 30-31%, для дієтичних - 26-31%. Готове тісто вилежують, а потім прокатують. Отриманий пласт пропускають через дві пари рівняльних валків, завдяки чому утворюється безперервна тієтова стрічка певної товщини, яка системою полотен подається до механізму для штампування.