- •Технологія галузі
- •Курс лекцій
- •План лекції
- •Класифікація борошняних кондитерських мас за структурно-механічними властивостями
- •Класифікація борошняних кондитерських виробів згідно з тепломасообмінними процесами
- •Питання
- •Тема лекції “розгяд процесу виробництва цукрового та затяжного печива, як великої технологічної системи” План лекції
- •1.Технологічна схема виробництва цукрового та затяжного печива
- •2.Розгляд процесу виробництво цукрового печива як великої системи
- •1.Чим відрізняється технологічний процес виробництва цукрового та затяжного печива?
- •2.На які підсистеми здійснюється розподіл великої системи виробництва цукрового печива?
- •Тема лекції: “виробництво цукрового та затяжного печива”
- •Тема лекції “технологія здобного печива, галет та крекерів”
- •Охолодження печива
- •Оздоблення печива
- •Приготування опари
- •Формування тістових заготовок
- •Випікання-сушіння та охолодження галет
- •Технологічна схема виробництва крекерів
- •Приготування опари
- •Безопарний спосіб виробництва тіста
- •Приготування рецептурної суміші
- •Замішування тіста
- •Вилежування та прокатування тіста
- •Формування тістових заготовок
- •Випікання-сушіння та охолодження
- •1.Особливості технології здобного печива?
- •Лекція 2. Виробництво пряникових виробів
- •1. Класифікація пряникових виробів згідно вимог Державного стандарту.
- •2. Технологічна схема виробництва сирцевих та заварних пряників.
- •3. Визначення якості пряникових виробів згідно вимог, що наведені в дсту по диференційним показникам та комплексному показнику згідно принципам кваліметрії.
- •4. Системний підхід до аналізу та вдосконалення технології сирцевих та заварних пряників.
- •Лекція 3. Виробництво вафель
- •Загальна характеристика вафель.
- •3. Технологічна схема виробництва вафель
- •4. Системний підхід до аналізу та вдосконалення технології вафель
- •Лекція 4. Виробництво карамелі як велика технологічна система і розгляд підсистеми – виробництво карамельного сиропу та карамельної маси План лекції
- •1. Виробництво карамелі – велика технологічна система
- •Виробництво карамелі – велика технологічна система
- •2. Розгляд підсистеми с1- приготування карамельного сиропу на макро і мікрорівні.
- •Лекція 5. Визначення критерію ефективності функціонування великої технологічної системи – виробництва льодяникової карамелі та карамелі з начинкою
- •4. Встановлення та обґрунтування значення базового зразку р .
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Лекція 6. Загальна характеристика і класифікація карамелі
- •Загальна характеристика і класифікація карамелі
- •Загальна характеристика і класифікація карамелі
- •Машинно-апаратурна схема виробництва карамелі з фруктово-ягідною начинкою.
- •Питання для самоперевірки
- •Що собою являє карамель
- •Література
- •Лекція 7. Приготування начинок для карамелі” План лекції
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Лекція 8. Виробництво карамелі (формування, охолодження, загортання, зберігання карамелі)
- •1. Формування карамелі
- •Формування карамелі з фруктово-ягідною начинкою
- •3. Встановлення критерію оптимізації підсистеми в1 – формування карамелі.
- •5. Встановлення критерію оптимізації підсистеми в2 – охолодження карамелі та вплив технологічних параметрів та його значення.
- •6. Зберігання карамелі. Фізико-хімічні зміни, що відбуваються під час зберігання
- •Лекція 10. Характеристика і класифікація шоколаду та шоколадних виробів, оцінка якості шоколаду за диференційним та комплексним показником
- •Лекція 11. Характеристика какао-бобів – основної сировини шоколаду та шоколадних виробів, хімічний склад та підготовка до виробництва
4. Встановлення та обґрунтування значення базового зразку р .
Для розрахунку комплексної оцінки якості (К;) необхідно встановити і обґрунтувати чисельні показники властивостей базового зразку. Запропоновано органолептичні показники оцінювати за 5-бальною системою. Тоді Р = Р = Р = Р = Р =5 балів.
Дуже важливим є вибір значень для фізико-хімічних показників базового зразка, бо правильність вибору Р позначиться на комплексній оцінці К02, що характеризує ефективність функціонування системи. При встановленні чисельного значення кожного Р ; треба дати аргументацію конкретного значення.
Показник Р характеризує вологість карамелі. Згідно рецептури карамелі "Дюшес" вологість рівняється 3 + 1 % - 0,5 % у разі формування на агрегатах КФЗ. Вибір значення Р < 3 % недоцільний за двома причинами. Випуск карамелі з W < 3 % буде сприяти втратам сухих речовин. Так, якщо виробляти карамель із вмістом сухих речовин не 97, а 97,5 %, то на кожній тонні втрачаємо 5 кг сухих речовин, що економічно недопустимо. З технологічної точки зору зниження вологості менше 3 % також буде ускладнювати технологію. По-перше, збільшуються енергетичні витрати, під час варіння карамельної маси; по-друге, скорочується період зберігання пластичних властивостей карамельної маси. Карамельна маса втрачає пластичність за більш високих температур, що ускладнює процес формування. Отже, випуск карамелі зі вмістом сухих речовин більше 97 % недоцільний як з економічної, так і з технологічної точки зору.
Досвід виробництва показує, що за вологості карамелі "Дюшес" 3,2 - 3,5 % формуючий агрегат (КФЗ) забезпечує найвищу продуктивність. У разі збільшення вологості > 3,5 % відмічені збої в роботі агрегату. Тому значення показника Р береться рівним 3,5 %, тобто Р =3,5%.
У розрахунках необхідно виходити з того, що підвищення значення Р21 від 3,0 до 3,5 % сприяє покращанню якості продукції та забезпечує технологічність процесу, а збільшення від 3,5 до 4 % погіршує якість карамелі й ускладнює технологічний процес. Тому при значенні W< 3,5 % треба змінити співвідношення, тобто Р ставиться в чисельник, а Р21 - у знаменник, і співвідношення приймає вид .
Наступний показник Р характеризує вміст редукуючих речовин у базовому зразку. Згідно ДСТУ кількість редукуючих речовин не повинна перевищувати 22 %. Відповідно, Р має бути меншим 22 %. Вибір значення Р матиме велике значення для правильної організації технологічного процесу й дозування антикристалізаторів. Тут необхідно керуватися досвідом виробництва. В одних випадках це може бути 21, в інших – 22 %. Вибір вмісту редукуючих речовин визначає збереження доброякісності виробів під час зберігання. Карамель не повинна бути схильна до кристалізації, і в той же час не має бути гігроскопічною. Досвід показує, що карамель із вмістом редукуючих речовин 20-21 % задовольняє ці вимоги. Тому приймаємо Р = 21 %. Відносний показник буде мати вигляд при Р22 < 21 %, за Р22 > 21 % приймає вигляд .
При значенні Р22 > 22 % у розрахунках накладається и\/еtо" і розрахунок К02; не відбувається.
Показник Р характеризує кислотність. У ДСТУ вказані обмеження. Так, для льодяникової карамелі зі вмістом кислоти 0,6 % запропонована норма в градусах не менше 7,1, якщо вміст кислоти до 1,0 % - гранична норма 12о, до 1,5 % - норма 18°.
У нашому випадку, тобто для карамелі "Дюшес" згідно рецептури витрата кислоти до1,0 %, бо складає 9,91 кг на 1 тонну карамелі.
Значення Р , буде прийняте 9,91 кг (на 1 т карамелі), збільшення і зменшення кількості кислоти небажане, бо зниження вмісту кислоти < 9,91 кг негативно вплине на органолептичні показники, а збільшення дозування > 9,91 буде збільшувати собівартість, сприяти зростанню кількості редукуючих речовин.
Значення Р треба брати згідно рецептури.
Показник Р характеризує вмісти золи. Згідно ДСТУ, масова частка золи, нерозчинної у 10 % розчині соляної кислоти, має бути не більше 0,2 %, тому значення Р приймаємо рівним 0,15 %.
Показник Р характеризує вміст сірчистої кислоти. Згідно ДСТУ, в карамелі з фруктово-ягідною начинкою масова частка сірчистої кислоти має бути не більшою 0,01 %, тому значення Р приймаємо рівним 0,008 %.