1.Тематичний план курсу

Модуль1. Українська термінологія в професійному спілкуванні. Науковий стиль та його засоби в професійному спілкуванні.	8
Тема 1. Термінологія як система. Термін та його ознаки. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.	2
Тема 2. Способи творення термінів певного фаху.	2
Тема 3. Нормування, кодифікація і стандартизація термінів.	2
Тема 4. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.	2
Модуль 2. Науковий стиль та його засоби в професійному спілкуванні. Проблеми перекладу та редагування наукових текстів.	10
Тема 5. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці..	2
Тема 6. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.	2
Тема 7. Форми і види перекладу. Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклади. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Вибір синоніма під час перекладу	2
Тема 8.. Особливості редагування наукового тексту. Помилки у змісті й будові висловлювань.	2
Тема 9. Модульний контроль	2
Усього	18

2. Теми практичних занять

Модуль1. Українська термінологія в професійному спілкуванні. Науковий стиль та його засоби в професійному спілкуванні.

Тема 1. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

План

1. Поняття «Спеціальна лексика». Терміни, професіоналізми та номенклатурні позначення. Спільне і відмінне.

2. Класифікація термінів.

3. Назвати групи термінів за ступенем спеціалізації значення. Навести приклади.

4. Назвати групи термінів за походженням. Навести приклади.

5. Назвати групи термінів за структурою. Назвати приклади.

Теоретичний мінімум

1. Поняття «Спеціальна лексика». Терміни, професіоналізми та номенклатурні позначення.

Спеціальна лексика – це слова чи словосполуки, які називають предмети й поняття, що належать до різних сфер трудової діяльності людини і не є загальновживаними. Іншими словами, спеціальна лексика – це слова чи словосполуки, які позначають наукові поняття і є стійкими, відтворюваними елементами в системі спеціального знання, посідаючи в ній певні класифікаційні місця.

Співвіднесеність у сфері наукової мови зі спеціальним (науковим, технічним, виробничим) поняттям чи об’єктом спостерігається в номінативних одиницях трьох класів: термінах, професіоналізмах і номенклатурних знаках.

1. Терміни – це цілком офіційні, прийняті й узаконені в певній галузі науки чи техніки позначення, назви понять, наприклад: тахометр, пандус, балка, стропа, колесо, бензобак тощо.

Специфіка термінів зумовлена сферою функціювання термінологічних одиниць, а саме тим, що терміни є номінативними одиницями мови науки й техніки, а не одиницями природної мови загалом.

Основними ознаками, які можна використати у процесі виділення термінів у складі спеціальної лексики, є такі: 1) специфічність використання (кожний термін належить до спеціальної галузі знань); 2) функція називання поняття; 3) дефінійованість (наявність наукової дефініції); 4) точність значення (яка встановлюється дефініцією); 5) контекстуальна стійкість (значення терміна є зрозумілим без контексту й мало залежить від контексту); 6) стилістична нейтральність; 7) езотеричність (точне значення терміна відоме тільки спеціалістам); 8) конвенційність (цілеспрямований характер появи); 9) номінативний характер (термін – це зазвичай іменник або словосполучення на основі іменника); 10) відтворюваність у мовленні (яка є важливою для словосполучень).

2. Професіоналізми – це напівофіційні слова чи словосполуки, які частіше поширені в розмовному мовленні серед людей певної професії, спеціальності, але, по суті, не є суворими науковими позначеннями понять. Наприклад, муз. Пилесмок у значенні: гармонь, баян, акордеон, буд. Чекушка у значенні ¼ цеглини та ін.

Проблему співвідношення термінів і професіоналізмів у складі спеціальної лексики дискутують в мовознавстві упродовж тривалого часу, й однозначного вирішення цього питання немає й досі.

Ознаки, які допомагають відрізнити професіоналізми від термінів:

1) професіоналізми належать до ненормативної спеціальної лексики на відміну від термінів, які є нормативною частиною спеціальної лексики наукової мови;

2) професіоналізми рідко подають у загальних та спеціальних словниках й існують вони переважно у сфері функціонування, на відміну від термінів, які фіксуються словниками й функціонують одночасно у двох сферах (фіксації та функціонування);

3) домінантною сферою функціювання термінів є письмове мовлення, а професіоналізми використовують переважно в усному, розмовному мовленні;

4) професіоналізми мають дещо вужчу сферу спеціальної діяльності; терміни ж можуть бути відомі навіть людям, не пов’язаним із окресленою професійною сферою;

5) професіоналізми виникають в умовах професійного спілкування як вторинні форми вираження і функціюють найчастіше як професійно-розмовні дублети офіційних термінів ;

7) професіоналізми характеризуються прагненням до виразності, образності, експресії, на відміну від термінів, які позбавлені конотації;

8) у професіоналізмах спостерігається менша, порівняно з термінами, спеціалізація словотвірних засобів;

9) професіоналізми належать до периферії відповідної термінологічної системи, тимчасом як терміни належать до її центру.

Додамо, що професійна лексика досить численна й неоднорідна. Обсяг і різноманітність професійної ненормативної лексики зумовлено особливостями формування та функціонування відповідної терміносистеми.

3. Номенклатурні позначення – це символічні, умовні назви словесно-буквеної чи цифрової структури, які спеціально створюються на базі термінів денотативного типу, наприклад: автомобіль Лада 2170 «Пріора».

Треба підкреслити, що в термінознавчих працях упродовж багатьох десятиліть неодноразово порушували й обговорювали питання про номенклатуру. Однак і досі лінгвістична теорія терміна не виробила єдиного погляду на сутність і місце цих номінативних одиниць у підсистемі спеціальної лексики.

Слід додати, що номенклатура кожної галузі знання й діяльності утворюється своїми особливими прийомами і визначається значною мірою екстралінгвальними причинами.

Отже, спеціальна лексика містить номінативні одиниці принаймні трьох класів: терміни, професіоналізми й номенклатурні позначення, які мають і подібні, і відмінні риси.