6.5. Застосування економіко-математичних методів у плануванні та управлінні атп.

Високі темпи технічного прогресу, зростання обсягів перевезень, концентрація рухомого складу в крупних транспортних підприємствах приводять до значного ускладнення задач управління роботою АТП. Кожна задача організації, управління і планування, як правило, має велику кількість варіантів вирішення. Але для практичної реалізації із них повинен бути обраний найкращий – оптимальний.

За таких умов управління і планування роботи підприємства звичайними методами, основаними на простих прийомах, досвіді і інтуїції керівників і виконавців не представляється можливим. Якісні зміни в галузі привели до того, що управління і планування вимагає наукової основи и повинні будуватися на комплексному, системному підході, що забезпечує вирішення питань в їх єдності і взаємозв’язку. Наукове управління можливе лише за умов використання великої кількості статистичної інформації, економіко-математичних методів.

При вирішенні задач планування і управління на оптимум будується економіко-математична модель процесу, за якою знаходиться оптимальне рішення.

Автомобільний транспорт відноситься до тих галузей, яка першою почала використовувати на практиці методи економіко-математичного моделювання. В наш час розроблено багато методів економіко-математичного моделювання, що дозволяють вирішити виробничо-економічні задачі. Самі задачі поділяють на детерміновані (з єдиним результатом), ймовірні (з певною вірогідністю), невизначені (невідомими результатами вибору).

Для першої групи задач успішно застосовують класичні методи математики, математичного лінійного, нелінійного, цілочислового і динамічного програмування, методи рішення графіків сітьового планування. Для другої – методи, що враховують вплив самих різних зовнішніх і внутрішніх факторів середовища.

Методи лінійного програмування відносяться до розділу математики, який займається аналізом і рішенням екстремальних задач з лінійними зв’язками і обмеженнями. З їх допомогою вирішуються транспортні задачі, які полягають в пошуку оптимального порядку доставки вантажів від певної кількості постачальників до споживачів за мінімальних затрат.

Для вирішення виробничих задач з випадковою поведінкою розглядаємих процесів використовують елементи теорії ймовірності та математичної статистики. Теорія ймовірностей дозволяє визначити закономірності випадкових явищ, що сприяють або протидіють успішній реалізації задач. В результаті визначається вірогідність настання тієї чи іншої події. Математична статистика займається прогнозуванням і плануванням випадкових виробничих процесів. Вона досліджує взаємозв’язки між факторами і явищами та дає можливість правильно оцінити вплив кожного параметру на результуючий показник.

Також використовують елементи теорії масового обслуговування, яка вивчає статистичні закономірності в масових операціях, за наявності потоку вимог, числа обслуговуючих приладів та ступеню їх завантаження.

При управлінні великою кількістю взаємопов’язаних робіт, які виконуються послідовно та за наявності певних термінів, застосовують методи сітьового планування. Їх використання дозволяє скоротити витрати часу, за рахунок пошуку оптимального ланцюга взаємопов’язаних процесів.