3. Споживання і заощадження як функції доходу

Споживання є найважливішим компонентом національного доходу, що становить від 75 до 80% сукупних видатків. Основними компонентами споживання є такі статті, як продовольство, житло, транспортні засоби, освіта, медичні послуги. Ці компонен­ти поділяються на три основних групи: товари тривалого користування, поточного користування і послуги.

Однією з найважливіших в економічному відтворенні є функція споживання (рис. 19.3.1), вона виражає залежність між викорис­таним безподатковим доходом і обсягом споживання і має вигляд: СВ = f(БД). Функція була запроваджена англійським економістом Джоном Кейнсом.

СВ

Величина заощаджень

CВ = f(БД)

Величина чистого споживання

0. Б Д

Рисунок 19.3.1 – Функція споживання

Середня схильність до споживання (ССС) — це частка споживання (СВ) у використаному безподатковому доході (БД) (формула 19.3.1):

ССС = (19.3.1)

Гранична схильність до споживання (ГСС) — це величина, яка показує, на скільки одиниць зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одиницю і визначається за формулою 19.3.2:

ГСС = (19.3.2)

де ∆СВ — приріст споживчих витрат, ∆БД — приріст використаного безподаткового доходу.

Гранична схильність до споживання коливається в межах від 0 до 1.

Споживання важливе, тому що воно є головним компонентом сукупних видатків, до того ж, те, що не споживається, — заощаджується. У системі розширеного економічного відтворення споживанню належить надзвичайно велика роль.

Практика показує, що в цілому споживачі визначають свій обсяг споживання з огляду на поточний дохід і на дохід у тривалій перспективі.

Заощадження — це частина доходу, що не споживається. Отже, заощадження З дорівнюють національному безподатковому доходу БД мінус споживання С (формула 19.3.3):

З = БД – С (19.3.3)

Заощадження здійснюють домогосподарства, підприємства, організації та держава. У ринковій економіці основними об’єк­тами заощадження є домогосподарства і підприємства.

Найпрос­тіша функція заощадження має вигляд: З = f(БД). Кожній функції спо­живання відповідає єдина функція заощаджень (рис.19.3.2):

З

З = f(БД)

+

обсяг заощаджень

0 БД

-

Рисунок 19.3.2 – Функція заощадження

Середня схильність до заощадження (ССЗ) — це частка заощаджень у безподатковому доході (формула 19.3.4):

ССЗ = (19.3.4)

У короткостроковому періоді зі збільшенням доходу зростають і споживання, і заощадження, але при цьому середня схильність до споживання має тенденцію до зниження, а середня схильність до за­ощадження — тенденцію до зростання. У довгостроковому періоді середні схильності стабілізуються (формула 19.3.5):

ССС + ССЗ = 1 (19.3.5)

Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) — це величина додаткового заощадження з однієї додаткової грошової одиниці використаного доходу, або показник того, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження за умови зміни вико­ристаного доходу на одиницю (формула 19.3.6):

ГСЗ = (19.3.6)

Оскільки частина кожної грошової одиниці (гривні), яка не споживається, обов'язково заощаджується, то сума граничних схильностей до споживання і заощадження дорівнює 1 (формула 19.3.7):

ГСС + ГСЗ = 1 (19.3.7)

Чинники споживання та заощадження, які не залежать від доходу:

• Багатство: зростання багатства (нерухомість, фінансові акти­ви) зміщує графік споживання вгору, а графік заощадження — вниз;

• Податки: зниження податків збільшує безподатковий дохід, і тому зростають споживання і заощадження, і навпаки;

• рівень цін: зростання цін скорочує споживання і заощадження, і навпаки;

• відрахування на соціальне страхування: збільшення відрахувань скорочує споживання і заощадження;

• очікування: очікування зростання грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних витрат;

• споживча заборгованість: зростаюча споживча заборгованість зменшує споживання та заощадження, і навпаки;

• відсоткова ставка: зі зростанням відсоткової ставки поточне спо­живання зменшується, а заощадження зростають.

Основні поняття і терміни:

Функціонально-факторний розподіл національного доходу означає розподіл національного доходу залежно від ролі кожного фактора у створенні продукту праці, землі, капіталу та підприємництва). Відповідно до означених факторів національний дохід розподіляється на заробітну плату, ренту, процент та прибуток.

Індивідуальний розподіл національного доходу показує джерела особистих доходів та їх порівняльні величини.

Мінімальна заробітна плата — це встановлена державою нижня межа оплати праці за фактично відпрацьовану повну місячну норму праці (робочого часу) найманого працівника.

Середня схильність до споживання (ССС) — це частка споживання (СВ) у використаному безподатковому доході (БД).

Гранична схильність до споживання (ГСС) — це величина, яка показує, на скільки одиниць зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одиницю.

Середня схильність до заощадження (ССЗ) — це частка заощаджень у безподатковому доході.

Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) — це величина додаткового заощадження з однієї додаткової грошової одиниці використаного доходу, або показник того, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження за умови зміни вико­ристаного доходу на одиницю.

Поняття для самоконтролю:

1. Який з факторів виробництва забезпечує дохід у формі заробітної плати:

А) земля Б) праця

В) капітал Г) підприємництво

2. Який з факторів виробництва забезпечує дохід у формі ренти:

А) земля Б) праця

В) капітал Г) підприємництво

3. Який з факторів виробництва забезпечує дохід у формі проценту:

А) земля Б) праця

В) капітал Г) підприємництво

4. Який з факторів виробництва забезпечує дохід у формі прибутку:

А) земля Б) праця

В) капітал Г) підприємництво

5. Що з перерахованого не відноситься до джерел індивідуальних доходів:

А) чиста заробітна плата

Б) доходи від індивідуальної трудової діяльності

В) оплата навчання

Г) соціальні виплати держави громадянам

Д) проценти, дивіденди та орендна плата за землю

Е) поточне страхування і відшкодування збитків

6. Вертикальний перерозподіл доходів може здійснюватись за рахунок:

А) встановлення податку на багатство

Б) державних витрат на охорону здоров’я

В) державних виплат на освіту

Г) впровадження державних субсидій

7. Частка споживання у використаному безподатковому доході має назву:

А) середня схильність до споживання

Б) Гранична схильність до споживання

В) середня схильність до заощадження

Г) гранична схильність до заощадження

8. Граничну схильність до споживання розраховуємо за формулою:

А) ГСС = Б) ГСС =

В) ГСС = Г) ГСС =

9. Різниця між безподатковим доходом і споживанням має назву:

А) заощадження

Б) споживчі витрати

В) нагромадження

Г) всі відповіді помилкові

10. Показник того, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження за умови зміни вико­ристаного доходу на одиницю має назву:

А) середня схильність до споживання

Б) Гранична схильність до споживання

В) середня схильність до заощадження

Г) гранична схильність до заощадження

Заняття 26

Лекція 20 Формування доходів населення та їх класифікація. Соціальний захист населення

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати: джерела формування доходів населення і їх класифікацію; особливості диференціації доходів населення; принципи визначення межі бідності; правову базу України щодо питань соціального захисту населення

Вміти: визначати джерела формування доходів населення, класиці-кувати доходи населення; визначати особливості диференціації доходів населення і визначення межі бідності; визначати структуру і необхідність соціального захисту населення

Рекомендована література:

[1, с.560-564]

[2, с.361-367]

[3, с.258-260]

План:

20.1 Поняття доходів населення і їх структура

20.2 Бюджет домогосподарства і рівень добробуту населення

20.3 Соціальний захист населення