11.1 Поняття домогосподарства

У сучасних цивілізованих країнах світу найпрогресивнішою суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах однієї держави різних економічних секторів. Одним з таких секторів є домашні господарства.

Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків, або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Поняття «домогосподарство» ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям «сім’я».

Сім’я — це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.

Домогосподарство є основним постачальником ресурсів для економіки. У першу чергу — це робоча сила людини, її особиста праця. Кожен господарник, працюючи на підприємстві чи в установі, а також виробляючи власну продукцію та реалізуючи її на ринку, приносить користь державі, забезпечуючи її ресурсом праці.

Згідно із Законом України «Про власність» кожен громадянин України може мати в індивідуальній власності майстерні, малі підприємства у сфері побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, землю, житлові будинки і господарські будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, сировину, матеріали та ін. Застосовуючи майно, що є в особистому розпорядженні, з метою виробництва товарів, домовласник ставить на службу інтересам суспільства такий важливий економічний ресурс, як капітал.

Крім праці та капіталу домогосподарства можуть постачати і грошові ресурси, які необхідні для організації суспільного виробництва. Вони купують акції великих промислових корпорацій і банків, кладуть гроші на ощадні рахунки, придбавають облігації.

11.2 Структура доходів і витрат домогосподарства

Щоб домогосподарства успішно виконували свої функції, вони повинні отримувати певний обсяг доходів за рахунок певних джерел.

Головне джерело – це доходи від ресурсів, які домогосподарства поставляють суспільному виробництву, або ж доходи від факторів виробництва. Але цим не вичерпуються доходи, що отримують домогосподарства, слід враховувати також трансферти.

Трансфертні платежі – це всі виплати, які відповідають його реальному економічному внеску, але не еквівалентні виробничим витратам.

Статистика України виокремлює такі статті доходів населення:

• оплата праці членів сім’ї;

• пенсії, стипендії, допомоги, субсидії, дотації та путівки до санаторно-курортних установ для дорослих і дітей, на утримання дітей у дошкільних закладах;

• надходження від особистого підсобного господарства;

• дохід з інших джерел.

Сукупний дохід домогосподарства – це вся сума доходів, які воно отримує в грошовій чи натуральній формі з будь – яких джерел. Сукупний дохід домогосподарства не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто нижчий ніж вартість набору товарів і послуг, розрахована за нормами і нормативами споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами. Прожитковий мінімум використовується для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і пільг.

Розподіл доходів дає змогу отримати уявлення про рівень життя в країні, вирішення соціальних проблем.

Споживання домогосподарства – це придбання товарів особистого користування, тобто купівля продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів культури і побуту, автомобілів, витрати на соціально-культурні та побутові послуги.

Споживчі витрати можуть бути класифіковані по-різному, наприклад, поділені на товари та послуги.

Якщо грошовий дохід домогосподарства є сталим, то збільшення ціни для нього рівнозначне зменшенню його реального доходу, або купівельної спроможності. Якщо ціна зростає, а грошові доходи залишаються сталими, то реальні доходи домогосподарств зменшуються, і вони купують менше товарів. Навпаки, за зниження цін попиту реальні доходи домогосподарств за сталості їх доходів зростатимуть.

Дохід, що залишається у розпорядженні споживача після внесення податків та інших виплат, може використовуватися лише двома способами – або на заощадження, або на споживання.

Заощадження – це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю особистого споживання.

Основні поняття і терміни:

Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.

Сім’я — це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.

Споживання домогосподарства – це придбання товарів особистого користування.

Заощадження – це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю особистого споживання.

Питання для самоконтролю:

1. Чи вірний вислів: «Домогосподарство і сім’я – це слова-синоніми»:

А) ні, вислів помилковий

Б) так, вислів вірний

В) вислів вірний лише в окремих випадках

2. Чи можна віднести державну субсидію до доходу домогосподарства:

А) так, це одна зі статей доходу домогосподарства

Б) ні, державні субсидії - не стаття доходу домогосподарства

В) відноситься тільки тоді, коли видається на оплату комунальних

послуг

3. Які з витрат домогосподарств, на Вашу думку, можна віднести до первинних:

А) оплата комунальних послуг Б) продукти харчування

В) придбання одягу Г) оплата за навчання

Д) всі відповіді вірні Е) всі відповіді помилкові

4. Які з перерахованих витрат домогосподарств можна віднести до вторинних:

А) оплата комунальних послуг Б) продукти харчування

В) придбання одягу Г) оплата за навчання

Д) придбання путівки на відпочинок Д) всі відповіді помилкові

Семінарське заняття 2 (1 година)

Тема: Підприємства і підприємництво

В результаті підготовки до семінарського заняття студенти повинні:

Знати: функції і мови розвитку підприємництва; форми підприємницької діяльності; сутність і класифікацію підприємств; особливості розвитку підприємств і підприємництва в Україні; правову базу розвитку підприємств і підприємництва

Вміти: класифікувати форми підприємницької діяльності і види підприємств, надавати їх характеристику; визначати особливості розвитку підприємництва і функціонування підприємств в Україні

План семінарського заняття

1. Поняття підприємництва, принципи підприємницької діяльності

2. Форми підприємницької діяльності в сучасній Україні

3. Поняття підприємства, основні ознаки підприємств

4. Види підприємств і їх характеристика

Рекомендована література

1. Економічна теорія. Політекономія / за ред. .В.Д.Базилевича. – К.: Знання, 2006. – 267 - 288;

2. Політична економія / за ред. В.О.Рибалкіна, В..Бодрова. – К.: Академвидав, 2004. – с.445 - 465;

3. Мочерний С.В., Устенко О.А. Основи економічної теорії. – К.: Академія, 2005. – с.184 – 201, 410 - 410.