Висновки

В умовах ринку, коли інформація набула статусу товару, питання комерційної рентабельності ЗМІ не менш важливе за проблему їхньої рентабельності інформаційної. Чіткі та глибокі знання про цільову аудиторію каналу, повідомлення та, навіть, окремого медійника давно вже перейшли зі сфери теорії в розряд журналістської практики. За умов багатопрограмності сучасного інформаційного простору змагання за рейтинг, за аудиторні сукупності, а, отже, й за ринок збуту інформації вимагає від журналіста враховувати в своїй діяльності смаки, інтереси, вподобання та потреби слухачів/ глядачів.

Особливості впливу ЗМІ на аудиторію склались історично, згідно з еволюційними процесами в системі самих мас-медіа. В річищі масової комунікації, крім традиційного впливу на емоції та свідомість слухачів і глядачів за допомогою виражальних засобів, радіомовлення й телебачення застосовують численні маніпулятивні технології, використовуючи стереотипи й настанови аудиторії. Зростання демократизації в діяльності ЗМІ, численні технологічні революції, ситуація багатопрограмності та, відповідно, жорсткої конкуренції заперечують ставлення до аудиторії як до пасивного об’єкта інформування, поширеного в традиційній журналістиці. Розвиток громадянської журналістики підвищує статус слухача/ глядача, змінює його роль та зміцнює позиції в процесі комунікації, згідно з потребами часу і соціальної дійсності.

Питання для самоконтролю:

1. Поясніть, чому аудиторія є ключовою складовою діяльності електронних ЗМІ?

2. Що таке «громадянська журналістика»? В чому полягають її відмінності від журналістики традиційної?

3. Що дають журналістові в його практичній діяльності чіткі знання про аудиторію (повідомлення, каналу)?

4. Назвіть основні параметри, за якими традиційно класифікують аудиторію радіомовлення.

5. Поясніть, у чому полягає принципова відмінність реальної аудиторії радіо від потенційної? Доведіть, що ця відмінність насправді є принциповою.

6. Поясніть, як еволюція системи ЗМІ вплинула на соціальну дійсність, суспільні процеси та, зокрема, на формування власної аудиторії?

7. Що таке «медійна картина світу»? Визначте особливості її творення.

8. Що таке «настанова»? Назвіть її функції в процесі пізнання.

9. Що таке «стереотип»? Назвіть його основні ознаки.

10. Наведіть приклади роботи ЗМІ з настановами та стереотипами аудиторії.

11. Скільки типів прослуховування радіо наводять дослідники? Який тип сприйняття радіоінформації на сьогодні переважає? Чому?

12. Назвіть характерні особливості аудиторії радіомовлення.

Тема 2. Основні принципи наукового вивчення аудиторії електронних змі

1. Різновиди соціологічних досліджень аудиторії.

2. Історизм, системність і комплексність як принципи наукового вивчення аудиторії електронних ЗМІ.

3. Вибірка в аудиторних дослідженнях.

4. Організація та проведення конкретного соціологічного дослідження (КСД).

Література

1. Балабанов А. Медиаисследование: немного подробнее [Электронный рессурс] / А. Балабанов. – Режим доступа: http:// www.ir-magazine.ru.

2. Ворошилов В. Журналистика и рынок: проблемы маркетинга и менеджмента СМИ. – СПб., 1997.

3. Іванов В. Соціологія і журналістика. – К., 1994.

4. Іванов В. Теоретико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації. – К., 1996.

5. Іванов В. Соціологія масової комунікації [Електронний ресурс] / В. Іванов. – Режим доступу: http: //journlib.univ.kiev.ua/ index.php?act=book.index&book=109.

6. Квіт С. Що таке медіадослідження? // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. – Черкаси, 2007. – С. 335-338.

7. Костенко Н. Масова комунікація// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. –№ 6.

8. Основы радиожурналистики. Учебник / Под ред. Э. Багирова, В. Ружникова – М., 1984.

9. Радиожурналистика: Учебник / Под ред. А.А. Шереля. – М., 2002.

10. Средства массовой коммуникации и современная художественная культура. – М., 1983.

11. Фомичева И. Журналистика и аудитория. – М., 1976.