Література

1. Балабанов А. Медиаисследование: немного подробнее [Электронный рессурс] / А. Балабанов. – Режим доступа: http:// www.ir-magazine.ru.

2. Бершов О. Рейтингові методики наукових досліджень у сфері радіо й телебачення США [Електронний ресурс] / О. Бершов. – Режим доступу: http:// www.journlib.univ.kiev.ua.

3. Бубукин А. Интерактивность на радио: только плюсы! [Электронный рессурс] / А. Бубукин. – Режим доступа: http:// www.radiostation.ru.

4. Ворошилов В. Журналистика и рынок: проблемы маркетинга и менеджмента СМИ. – СПб., 1997.

5. Гоян О. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту. – К., 2004.

6. Элмор Р. Терри. Словарь языка средств массовой информации США. – М., 1992.

7. Задорожная К. Промоушн как элемент маркетинга американской телевизионной компании (на примере Си-Би-Эс)// Вестник Московского ун-та. Серия 10. Журналистика. – 1994. – № 4. – С. 63-72.

8. Іванов В. Соціологія масової комунікації [Електронний ресурс] / В. Іванов. – Режим доступу: http: //journlib.univ.kiev.ua/ index.php?act=book.index&book=109.

9. Панасенко И. Что/ где/ как взять платежеспособного FM-слушателя?// Телерадіокур’єр. – 2005. – № 4. – С. 86-91.

10. Радиожурналистика: Учебник / Под ред. А.А. Шереля. – М., 2002.

11. Радиотелевизионная журналистика в системе профессиональных координат / Под ред. Т.В. Васильевой, В.Г. Осинского, Г.Н. Петрова. – СПб., 2002. – Ч.1.

12. Смирнов В. Формы вещания: Функции, типология, структура радиопрограмм: Учебное пособие для вузов. – М., 2002.

13. http://www.4p.ru/main/theory/2412

14. http://www.radio-online.ru/page_37642.htm

1.Поняття «рейтинг»

О. Гоян використовує поняття «рейтинг» у сфері стратегічного менеджменту. На його думку, рейтинг – це основна мета стратегії розвитку радіостанції. «Рейтинг»– це статистична інформація або абсолютна цифра, яка виводиться шляхом голосування, соціологічних опитувань, анкет і свідчить про ступінь популярності станції” [5, 76].

За допомогою рейтингу одержують дані про:

по-перше, окремі програми (рейтинг програм);

по-друге, реклами (рейтинг тих або інших товарів і послуг). У цьому разі рейтинг виступає гарантією впливовості рекламодавця на ринку.

Рейтинг дозволяє визначати соціально-демографічні характеристики цільової аудиторії радіостанції, відстежувати мінливість її інтересів, потреб і смаків, тому що радіо продає не ефірний час (програмний продукт), а свою аудиторію, яка почує рекламу. Отже, радіо продає свій рейтинг [5, 76].

«Рейтинг» прийшов до медіадосліджень з маркетингу, адже рекламодавцям треба було знати, скільки людей почули/ побачили конкретну рекламу під час ефіру. Це зумовило значення рейтингу програми, в якій до, всередині та після звучав рекламний ролик. Отже, передача розглядається як чинник, що утворює аудиторію, гарантує рекламі ту чи іншу кількість слухачів певного складу. Таким чином, «рейтинг – це кількість людей, які слухали/ дивилися конкретну передачу в конкретний відрізок часу, людей, які мають чіткі демографічні та соціально-психологічні особливості» [10, 400].

На сьогодні надзвичайно важливе питання, від чого залежить величина рейтингу? Чи не переоцінюють його значення сучасні ЗМІ?

Величина рейтингу залежить від:

1. змісту і форми, тематики передачі;

2. персон, ведучих;

3. часу трансляції;

4. режимів, стереотипів життя різних верств населення;

5. програмної ситуації між різноманітними каналами (радіомовлення/ телебачення);

6. сезону;

7. дня тижня (відомо, що щоденні програми більш популярні, мають більш високий рейтинг);

8. погодних умов [10, 400].

Через таку кількість факторів впливу на величину рейтингу відбувається переоцінка його функціонального призначення. Адже рейтинг – це і популярність передачі, оцінка її якості. Разом із цим, рейтинг – це й оцінка журналістської майстерності. Саме в цій сфері криється найбільша кількість суперечностей. Так, глядачі скаржаться на те, що скасовують (знімають з ефіру) чудові програми, а продюсери, актори та інші творчі працівники заявляють, що оцінювати художні якості кількісними показниками не можна, а рекламодавці піддають сумніву надійність отриманої інформації. Отже, підстав для скарг – безліч, але рейтинг є ледь не основним засобом для прийняття рішень під час складання програм і реклами доти, доки не знайдуть інші, надійніші засоби [2]. На думку О. Шереля, знайомство журналіста з даними соціологічних опитувань потрібне для того, щоб одержати реальну інформацію про реальну аудиторію власної програми [10, 400].

Оскільки рейтинги використовуватимуться й у майбутньому, то слід пам’ятати, що:

1. рейтинг – це приблизна оцінка розміру аудиторії, тобто він не відображає ні якості програми, ні думок про неї;

2. не всі рейтинги однаково надійні, адже різні компанії оприлюднюють різні рейтинги одного й того ж ринку на один і той же період;

3. рейтинг – це числа, які рясніють помилками, тому інтерпретувати їх треба із урахуванням обмежень, надрукованих на останніх сторінках будь-якого медіадослідження [2].

Серед найважливіших спеціальних показників рейтингових досліджень варто пам’ятати про такі:

• період доби (daypart) – це одна з категорій часу на радіо та телебаченні з погляду реклами (ранковий і денний час, вечір+ніч);

• середня аудиторія на чверть години – це певна кількість домогосподарств або число осіб, радіоприймачі або телевізори яких налаштовані на певний канал упродовж 5 хвилин протягом 15 хвилин;

• сукупна аудиторія – це певна кількість слухачів/ глядачів, які протягом щонайменше 5 хвилин у межах встановленого періоду доби слухали/ дивилися програму. Цей показник називають ще «не дубльована аудиторія», тому що людину, яка слухає/ дивиться програму протягом 5 хвилин з понеділка по п’ятницю, врахують у сукупній аудиторії лише 1 раз, натомість у середній аудиторії на чверть години – 5 разів;

• загальний показник популярності – це сума рейтингів за два чи більше періодів доби. Допомагає визначити загальний розмір аудиторії, яка слухала/слухатиме певну програму. До речі, купівля часу для трансляції реклами відбувається на підставі цього показника;

• оборотність аудиторії – це кількість змін аудиторії, що відбуваються протягом періоду доби. Цей показник обчислюється поділом сукупної аудиторії на середню чисельність осіб.