Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Все лекции (последнее).doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.06 Mб
Скачать

2. Чисельність і густота популяцій

Визначення чисельності (кількості особин) популяцій має велике значення для їх природного чи спрямованого репродукування. Для цього потрібні дані про вплив факторів середовища на розмноження і виживання організмів даного виду, забезпеченість ресурсами тощо.

У природній системі існує така кількість особин у популяціях, яка найбільшою мірою відповідає потребам їх відтворення.

Повний перелік видів організмів здійснюють періодично. Він є підставою для оцінки стану цих видів, а інформація про коливання чисельності популяцій потрібна для розробки заходів щодо оптимального її використання. Відомо, що популяції, чисельність яких є незначною більш екологічно уразливі.

Для порівняння чисельності популяцій або характеристики змін усередині їх протягом певного відрізка часу використовують показник густоти популяції - кількості особин на певній території (великих тварин – на 20 тис. га, ґрунтових хребетних – на 1 м2). Цей показник є особливо важливим, коли неможливо зробити повний перелік особин або коли межі популяції нечітко визначені.

Густота популяцій може збільшуватись або зменшуватись. Такі зміни, тобто її динаміка, відображують складні взаємозв’язки між різними групами рослин і тварин, бо вони є біотичними факторами відносно один одного. Густота популяцій залежить також і від абіотичних факторів. Розрізнюють максимальну й мінімальну густоту популяцій. Максимальною є пустота, більшу за яку екосистема даної території вже не може підтримувати, а мінімального – найменша кількість популяції неможливе. Для кожного виду існують оптимальні межі густоти його популяції.

Чисельність популяцій не буває сталою, а варіює в певних межах. Динаміку її слід знати, щоб регулювати розвиток популяції, запобігати можливим небажаним впливам на неї.

Періодичні коливання чисельності популяції залежать як від факторів середовища, так і від особливостей самої популяції. У деяких видів тварин спостерігається природна періодичність коливання чисельності, коли значне збільшення кількості особин чергується із спадом їх розмноження. Період у розвитку популяції, коли кількість її особин практично не змінюється, називається фазою рівноваги.

За динамічними змінами популяцій розрізняють такі типи їх чисельності:

  • показників. Його І фаза характеризується збільшенням чисельності популяцій за геометричною прогресією. Після максимуму кількість особин дуже знижується. Тривалість повного циклу розмноження залежить від біологічних особливостей виду,

  • гіперболічний. Трапляється в популяціях, які щойно заселили нове місце за ресурсами живлення. Після істотного збільшення популяції у неї настає фаза рівноваги,

  • стабільний. Характерний для популяцій, які перебувають у талих умовах існування і мають досконалі регуляційні механізми. В природі буває рідко.

Взаємозв’язок між організмами і факторами середовища визначає чисельність організмів у той чи інший момент як рівнодійну усіх факторів середовища. Але навіть якби умови середовища залишалися незмінними, чисельність популяцій не була б сталою через певні генетичні закономірності.

Стан динаміки популяцій відображує відповідність вимог особин реальним умовам середовища.

Серед поширених екологічних явищ, що впливають на чисельність природних популяцій важливу роль відіграють міграції (переселення). Вони можуть відбуватись на території популяції (інвазії), або їх межами. Екологи поділяють усі міграції тварин на періодичній неперіодичні. Класичний і всім відомий приклад періодичних міграцій – осінні й весінні перельоти птахів.

Неперіодичні міграції виникають внаслідок катастроф.

Проте значно частіше причиною міграції тварин може бути зміна факторів або збіг несприятливих обставин. Інколи в нових умовах популяції знаходять винятково сприятливі для свого розвитку умови, і тоді швидке розмноження виду може набути характеру катастрофи.