Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення глобальних проблем.

2. Які проблеми в сучасному існуванні людства характеризуються як глобальні?

3. Чи пов'язане виникнення глобальних проблем з техногенною діяльністю людини?

4. В чому полягає особливість дослідження і розв'язання глобальних проблем людства?

5. Чому розв'язання глобальних проблем потребує міжнародної наукової і державної співпраці?

6. Чи можливо розв'язати глобальні проблеми на засадах традиційних методологій?

7. Коли виник "Римський клуб" і яка його роль у становленні і дослідженні глобалістики?

8. Яка методологія оцінки проблем людства була запропонована "Римським клубом"?

9. Яке значення для виходу з сучасної глобальної екологічної кризи мають документи і проекти Конференції 1992 р. в Ріо-де-Жанейро?

10. Яка діяльність сприяє розвитку еколого-орієнтованого світогляду і покращенню екологічного стану в Україні?

Екологічні проблеми України та її регіонів План

1. Аналіз природних небезпечних явищ та ймовірність їх виявів.

2. Аналіз природних та техногенних небезпек і прогнозування їх розвитку.

3. Основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища України.

4. Сучасна екологічна ситуація в Україні.

Література:

1. Батлук В.А.Основи екології: підручник. – К.: Знання, 2007, стор. 443-456

Сучасний період розвитку суспільства характеризується щораз більшим віддаленням людини і природного середовища. Промислові регіони є зонами з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій і катастроф техногенного походження. Цей ризик постійно зростає внаслідок збільшення кількості застарілих технологій та обладнання, зниження темпів поновлення і модернізації виробництва (зношеність основних фондів усіх галузей промисловості становить у середньому 50%). У багатьох випадках антропогенна діяльність призводить до все більшої залежності об’єктів господарювання від дії природних чинників.

1. Аналіз природних небезпечних явищ та ймовірність їх виявів.

Основні завдання державної політики в сфері екологічної безпеки населення на найближчу перспективу викладені Положенні Президента України Верховній Раді «Стратегія економічного й соціального розвитку на 2000-2001 рр.» і в Програмі дій Уряду України, схвалених Верховною Радою.

Дані про надзвичайні ситуації в Україні реєструють з 1992 року. Діяльність Міністерства надзвичайних ситуацій, створеного наприкінці 1996 р., спрямована на систематизацію, констатацію й аналіз надзвичайних ситуацій і надання невідкладної допомоги при їх виникненні.

В Україні протягом 1997-2000 років у різних надзвичайних ситуаціях загинуло близько 50 тис. осіб, із них протягом 2000 р. – понад 11 тис. осіб. За цей період зареєстровано близько 6,4 тис. надзвичайних ситуацій, у тому числі понад 2000 – техногенного характеру й майже 1000 – природного.

Матеріальні збитки внаслідок впливу надзвичайних ситуацій становлять 3,1 млрд. грн., із них: 2,9 млрд грн. (93%) – втрати через надзвичайні природні ситуації і 0,2 млрд. грн. (7%) – техногенні.

Кількість природних аномалій і стихійних явищ збільшилась ( значні перепади температури, різкі чергування холодних та спекотних періодів, перевищення абсолютних значень максимальних і мінімальних температур, сильні снігопади і дощі, пізні заморозки) – все це свідчить про глобальні зміни клімату.

З огляду на географічне положення України, найвища ймовірність стихійних та небезпечних метеоявищ можлива у Криму та на Закарпатті. Раптовий перехід від морозів до відлиги та навпаки ймовірніший у Південному регіоні, Донбасі, Вінницькій, Хмельницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях.

За прогнозами вчених, високих паводків слід очікувати на ріках Західного регіону, басейна річок Прип’ять, Десна, Сіверський Донець, Нижній Дунай,Південний Буг.

До регіонів, які можуть найбільше постраждати внаслідок повеней, належать Західна Україна та Дніпропетровськ. У значній кількості населених пунктів можуть спостерігатися селеві потоки. У Карпатах виявлено 219 селевих водозборів. Загалом в Україні 9\10 території може зазнати впливу небезпечних геологічних процесів.

За сейсмічним районуванням близько 120 тис. кв. км перебуває у зоні можливих землетрусів силою 6-9 балів (за 12-бальною шкалою MSK). Окрім того, за даними фахівців, підтоплення,зсуви, селі та карсти призводять до підвищення рівня сейсмічності на 1-3 бали. На 60% території України розвиваються процеси карстоутворення, у т.ч. на 27% території спостерігають відкритий карст (вирви, колодязі, прірви, обриви). Зсуви характерні для зон тектонічних утворень, високих терас, ухилів ерозійних систем, річок і водоймищ. За останній рік найбільших втрат унаслідок зсувів зазнали Дніпропетровська, Луганська і Чернівецька області.

Абразивним процесам піддаються 2630 км морських берегів та 1200 водоймищ, що спричиняє втрати сотень гектарів цінних земель щорічно.

В Україні підтоплені 900 тис. га земель (15% територій) через глобальне потепління та наявність сухих і вологих періодів. Підйом ґрунтових вод спричиняє система водоймищ Дніпровського каскаду, о призводить до підтоплення прилеглих територій. Основною причиною підтоплення сільськогосподарських угідь стало будівництво дренажних споруд.

Підтоплення значних територій України є результатом безгосподарського ставлення, а це, в свою чергу, спричиняє забруднення вод, підвищення вологості та погіршення санітарного стану територій, засолювання і заболочення ґрунтів, зниження врожайності сільськогосподарських угідь, виникнення зсувів, осідання, карстів, обвалів.

Понад 10 млн. га території України займають ліси і торфовища, а щорічно виникає 3,5 тис. природних пожеж, які знищують понад 5 тис. га лісу. Близько 90% лісових пожеж виникають у десятикілометровій приміській зоні, у 90% випадків причиною є необережність людини.

На значній території України існує небезпека виникнення інфекцій через їх здатність десятки років існувати в навколишньому середовищі, передаючи збудники хвороб людині через тварин, воду, грунт.