4. Заходи по енергозбереженню.

З метою економії енергії почали використовувати енерготехнологічне комбінування на різних рівнях: а) проведення екзот- і ендотермічних процесів в одному обсязі; б) теплоту утворення продуктів однієї установки використовують для забезпечення роботи іншої; в) об’єднують виробників енергії і споживачів.

Впровадження нових технологій, що потребують менших затрат енергії, мають стати основними орієнтирами подальшого розвитку економіки. У нас є великі резерви для економії енергії. Фахівці стверджують, що споживання енергії можна скоротити:

• у побуті – на 34%;

• на транспорті – на 24%;

• у малому товарному виробництві – на 22%;

• у промисловості – на 13-33%.

Зі споживаної в побуті енергії 779% припадає на опалення приміщень,15% - на теплові процеси, 5% споживається побутовою технікою, 1% витрачається на освітлення, роботу телевізора та радіоприймача.

Україна успадкувала від колишнього СРСР надзвичайно неефективну, енергоємну й матеріаломістку промисловість.

До великих споживачів енергії відносяться металургія, будівельний комплекс, сільське господарств хімія органічного синтезу.

Крім того, інший аспект цієї проблеми – морально-етичний. Марнотратство енергетичних і матеріальних ресурсів багато в чому зумовлене ставленням до природи і її багатств.

Питання для самоконтролю.

1. Які джерела енергії використовуються людством і в якому напрямі має розвиватися сучасна енергетика?

2. В чому полягає негативна дія на довкілля ТЕС?

3. Яку небезпеку криє в собі радіоактивне забруднення?

4. Обґрунтуйте необхідність згортання ядерної енергетики й розвитку вітрової, сонячної та біоенергетики.

5. У чому полягає перевага термоядерної енергетики над ТЕС та АЕС?

6. Які переваги й недоліки ГЕС?

7. Які види енергетики не завдають шкоди довкіллю?

8. Наведіть приклади енергозбереження.

Екологія автомобільного транспорту План

1. Автомобільний транспорт — одне з основних штучних джерел забруднення довкілля.

2. Утворення основних шкідливих речовин.

3. Автомобільний шум та заходи по його зниженню. Література:

1. Дикань В.Я., Дейнека А.Г. Основы экологии и природопользования. Харьков, "Олант" 2002г. 339-350стр

2. Кононенко В.Г., Головченко Т.Г. Основы экологии. - Харьков, 2001 стр. 225-228

3. Гутаревич Ю.Ф., 3еркалов Д.В. та iн. Екологія автомобільного транспорту. Навчальний посібник. - Київ "Основа", 2002, стор. 122- 144, 158-160.

Після вивчення цього матеріалу Ви дізнаєтесь:

• чому автомобільний транспорт є одним з найпотужніших антропогенних джерел забруднення біосфери;

• які шкідливі речовини потрепляють у довкілля завдяки роботі автомобільного транспорту;

• як ці речовини впливають на живі організми;

• джерела виникнення автомобільного шуму та заходи по його зменшенню;

• які існують нетрадиційні автомобільні палива, їх переваги і недоліки;

• методи екологізації автомобільного транспорту.

1. Автомобільний транспорт — одне з основних штучних джерел забруднення довкілля.

В історії людства багато прикладів, коли винаходи, що повинні полегшити життя людини навпаки народжували нові складнощі.

Прикладом саме того є автомобіль, який, здавалося б, створений з протиріч. 3 одного боку, вiн полегшує життя людини, бо є засобом пересування, з іншого — отруює їі. Кiлькicть забруднюючих речовин, що міститься у автомобільних викидах сягає більше 1000. Лише 200 з них розпізнано і вноситься в атмосферу вихлопними газами автомобілів, кiлькicть яких на земній кулі на початку 21 століття сягнула 750млн. У Німеччині, наприклад , зареєстровано 40млн. автомобілів на 80млн. мешканців. I якщо з кожного автомобіля щоденно витікає, випаровується з карбюратора 1 г 6ензину, то щоденно в оточуюче середовище викидається 40т пального. А за місяць, за рік? 3відси - висновок: щоденно на Німеччину з опадами випадає не менше 40 т продуктів переробки нафти.

Далі: для спалювання 1 кг бензину необхідно 14,5 кг повітря. Тобто двигун внутрішнього спалювання за годину " споживає" близько 200л кисню – у 2,5 разі більше, нiж треба на добу на дихання людини. В загальному забрудненні атмосферного пoвiтpя токсичними викидами доля двигунів з іскровим запалюванням складає 93-95%, доля дизельних двигунів 5-7%. Але рівень викидiв сажi у останніх в 5-6 разів вище.

3а6руднення навколишнього середовища автомобільним транспортом йде по трьом каналам:

1. відпрацьованими газами, що викидаються через вихлопну трубу;

2. картерними газами;

3. випapовyвaння з cиcтeм живлення.

У складі відпрацьованих газів автомобіля найбільше оксиду, вуглецю (СО2) — 0,5-10%; оксиди азоту — до 0,8%; не спалені вуглеводні СnНm - 0,2- 3,0%; альдегіди до 0,2%, сажа, сполуки сірки, канцерогенні речовини (основний елемент, якого найбільше, бенз(а)пірен), сполуки свинцю (РвО4).

Крім того, з вихлопними газами автомо6ілів в повітря викидається свинець в кількості близько 1 кг на 1 автомобіль в рік. При кількості 750млн. aвтoмoбiлiв, викиди свинцю складають 750 тисяч тон. Це значна частина світового рівня видобутку свинцю. Частина свинцю в довкілля потрапляє з підприємств, якi його виплавляють та видобуваують, виробництво ПEK та металургійного комплексу, але 98% викидiв свинцю належить автомобільному транспорту. В наш час свинець знаходиться всюди. По прошаркам льоду в Гренландії встановлено, що його концентрація в атмосфері почала збільшуватись з 1750 року, але особливо стрімко з 1945 року. В 1965 році вміст свинцю у повітрі 6ув у 400 разів вищий нiж у 1900 році. Якщо порівняти кiлькicть свинцю у кістках сучасної людини, що мешкала на планеті 1600 років тому, різниця складатиме 3 рази. А свинець вiдноcиться до класу небезпечних речовин щодо негативного впливу на довкiлля.

Таблиця 1. Склад вихлопних газів 6ензинових i дизельних двигунів (% за обсягом)

Найменування вихлопних газів	Бензинові	Дизельні
Азот (N2)	74-77	76-78
Кисень (О2)	0,3-8,0	2-18
Пари води (H2O)	3,0-5,5	0,5-4,0
Двооксид вуглецю (СО2)	5,0-12,0	1,0-10,0
Оксид вуглецю (СО)	5,0-10,0	0,01-0,5
Оксиди азоту (NOx)	0,01-0,8	0,0002-0,5
Вуглеводні (CmHn)	0,2-3,0	0,0009-0,5
Альдегіди (CnHn)	0,0-0,2	0,001-0,0009
Сажа(г/м3) (С)	0,0-0,04	0,1-1,1
Сполуки свинцю мг/м3	60	---

В абсолютних кількостях на 1000л пального карбюраторний двигун викидає вихлопними та картерними газами: 200кг СО2 ; 25кг CmHn; 46,5кг СО; 20кг сажі та 1 кг сполук сірки.

Сучасна автомобільна промисловість світу випускає тисячі різних типів автомобілів різних за призначенням, в тому числі 400 базових моделей легкових автомобілів: від легкових мікролітражних з двигуном з обсягом 500 см куб., з потужністю 15-18 КВт до автомо6ілів вищого класу з двигунами 180- 250 КВт 6ільше. Типаж вантажівок та автобусів ще 6ільше.

Слід взяти до уваги, що головна маса автомобілів, особливо легкових та автобусів, концентрується i працює в містах. Тому при розгляду впливу транспорту на природне середовище слід об’єднати, автомобільний та міський транспорт.

Bnлuв транспорту на екосистему полягає у:

• забруднення атмосфери, водних об`єктів i земель, зміни хімічного складу ґрунтів i мікрофлори, утворення виробничих відходів, шламів, замазучування ґpyнтiв, котельних шлаків, золи i сміття. Забруднюючих речовини окрім шкідливого впливу на живу природу, негативно впливає на створенні людиною системи – особливо на будівельні матеріали, історичні архітектурні i скульптурні пам`ятники i інші витвори мистецтва викликають корозію металів, псування шкіряних и текстильних виробів;

• споживання природних ресурсів — атмосферного повітря, яке необхідне :um перебігу робочих процесів в ДBЗ транспортних засобів, нафтопродуктів i природного газу, якi е паливом для ДВС, води для систем охолодження ДBЗ i мийки транспортних засобів, земельних ресурсів відчужених пiд будівництво автомобільних доріг i залізниць, аеродромів, трубопроводів, річкових i морських портів i інших об`єктів інфраструктури транспорту;

• виділення теплоти в довкілля пiд час роботи ДВЗ i установок, в яких спалюють паливо в транспортних виробництвах.;

• створення високих piвнiв шуму i вібрації;

• можливості активації несприятливих природних процесів таких як вода ерозія, заболочення мicцeвocтi, утворення сольових пoтoкiв, зсувів i обвалів;

• травмування та загибелі людей, тварин, населення великих матеріальних з6иткiв внаслідок аварій i катастроф;

• порушення грунтово-рослинного покрову i зменшення врожайності сільськогосподарських культур. Численними дослідженнями встановлено, що один з вуглеводнів — етилен негативно впливає на рослини, викликаючи симптоми раннього старіння, хронічні ураження, відпадання квiтoк та плодів, припинення pocтy.