3. Біотичні фактори, форми біотичних відносин.

У природних умовах кожен живий організм живе не ізольовано, а у взаємозв’язках з іншими живими істотами. Взаємодіючи між собою, організми вступають один з одним у певні зв’язки, які можуть бути корисними, шкідливими, або нейтральними (залежно від того, стимулюється чи обмежується життєдіяльність кожного з них). Зв’язки між організмами – необхідна умова існування. З одного боку, вони пом’якшують тиск навколишнього середовища, а з другого – завжди становлять певну небезпеку, навіть пряму загрозу існуванню індивіда.

Безпосереднє живе оточення організму називається біотичним середовищем, а впливи, що виявляються під час взаємозв’язків організмів у ньому, - біотичними факторами. отже, біотичні фактори поєднують уcю сукупність впливів живих організмів один на одного. Представники кожного виду можуть жити лише в тому середовищі, яке забезпечує для них нормальні умови існування.

Взаємозв’язки і взаємовпливи живих істот можуть бути прямими і непрямими (опосередкованими); прямі взаємозв’язки виявляються у безпосередньому впливі одних організмів на інші, а непрямі – опосередковано, через проміжні ланки. Можливі взаємозв’язки між особинами одного виду (боротьба за поживу, за лідерство у зграї, захист ділянки) та між особинами різних видів.

Усі біотичні зв’язки у природі умовно можна поділити на такі групи: нейтральні – жоден із взаємодіючих видів не впливає на іншого; взаємо корисні – вигідні для обох видів; взаємо шкідливі – негативно впливають на обох партнерів; корисно-шкідливі – один має вигоду, а інший пригнічується; корисно-нейтральний – один має користь, а другий не зазнає від цього шкоди; шкідливо-нейтральний – один вид пригнічується, а другий не зазнає шкоди.

Взаємокорисні: протокооперація, симбіоз, мутуалізм.

Корисно-нейтральні: коменсалізм (нахлібництво, співтрапезництво, квартиранство);

Корисно-шкідливі: паразитизм, хижацтво;

Взаємо шкідливі: конкуренція (міжвидова, внутрішньовидова).

За типом харчування і використовуваним джерелом енергії живі організми в екосистемі поділяють на три класи:

1. Продуценти, або виробники – переважно зелені рослини, здатні створювати їжу з простих неорганічних речовин завдяки реакції фотосинтезу. Вони є автотрофними (тобто самостійно харчуються: рослини, водотослі, планктон).

2. Консументи, або споживачі – здебільшого тварини, які є гетеротрофами, тобто ті, які харчуються живими організмами. Їх поділяють на первинні, вторинні, третинні тощо. Первинні харчуються виключно живими рослинами або їх рештками, вторинні - зоопланктоном, рослиноїдними рибами, що харчуються первинними консументами, один одним, або іншими вторинними консументами.

3. Редуценти або відновлювачі – живі організми, які руйнують складні сполуки мертвої протоплазми, поглинають деякі продукти розкладу та вивільняють неорганічні поживні речовини. Здатні слугувати інгібіторами, або стимуляторами для інших біотичних компонентів екосистеми.

4. Антропогенні фактори.

Антропічні фатори – ті, що виникають в результаті безпосереднього впливу людини на будь-що. Наприклад: мисливство, вирубування лісів, вирощування, на свій розсуд, рослин і тварин, займаючись селекцією, чи знищування цілеспрямовано якихось рослин чи тварин.

Антропогенні фактори – це фактори зумовлені діяльністю людини, які опосередковано впливають на органічний світ через зміну першої і другої груп факторів: змінити хімічний склад води у водоймах, виснажити чи, навпаки, збагатити грунт, забруднити повітря, збудувати дорогу, розлити нафту. Вони є результатом діяльності людини планованої чи випадкової, сьогоденної чи минулої.

Ці фактори, що зумовлені діяльністю суспільства та приводять до зміни організмів чи середовища існування організмів відіграють дедалі все більшу роль у взаємовідносинах «людина-біосфера». Лише своїм фізичним існуванням люди впливають на середовище існування: виділяючи у атмосферу значну кількість вуглекислого газу в процесі дихання; споживаючи з їжею енергію, накопичену іншими живими організмами. Проте, в значній мірі на біосферу впливає виробнича діяльність людей, внаслідок якої змінюються рельєфи і склад земної поверхні, хімічний склад атмосфери, клімат, відбувається перерозподіл прісної води, зникнення природних екосистем і створення штучних екосистем, вирощуються культурні рослини, одомашнюються тварини тощо.

За позитивних змін, які внесені людиною, виникають сприятливі умови щодо розвитку тих чи інших організмів, внаслідок чого збільшується їх чисельність. За негативних – організми пригнічуються і навіть вимирають.

Людина – сама цінна і легко уразлива істота, але і найбільш небезпечна для себе і середовища, в якому мешкає на Землі. Найочевиднішим проявом антропогенного впливу на біосферу є забруднення довкілля.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке екологічний фактор?

2. Чим визначається різноманітність класифікацій екологічних факторів?

3. У чому полягає взаємодія факторів?

4. Як впливають на існування організму відхилення від оптимуму факторів (мінімум і максимум)?

5. Чому надто низькі і надто високі температури завдають шкоди організмам?

6. Які особливості поведінки, будови, життєдіяльності забезпечують певним організмам можливість виживати за низьких і високих температур?

7. Що таке терморегуляція? Чим пояснюється різноманітність біологічної дії світла?

8. Які порушення життєдіяльності може спричинити зменшення надходження води в організм рослини, тварини, людини?

9. Чому іонізуюче випромінювання природного фону не становить великої загрози для життя людини?

10. Які техногенні джерела радіації вам відомі?

11. Що таке біотичні фактори? Як вони поділяються?

12. У чому різниця між антропогенними і антропічними факторами?