3.. Основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища України.

Протягом останніх років усі великі міста України збільшили забруднення атмосфери викидами транспорту (його частина в загальному забрудненні становить 55-82%) . В Україні металургійна промисловість викидає біля третини забруднювачів атмосфери та природних вод. Наприклад, «Запоріжсталь» щорічно викидає понад 150 тис. т шкідливих речовин в атмосферу (понад 50% викидів міста). Сьогодні через низький рівень технології виробництва та відсутність ефективного газозапалювального устаткування м. Запоріжжя перетворилося в одне з найзабрудненіших і Україні, з високим рівнем професійних захворювань, погіршенням здоров’я населення, особливо дітей, підвищенням смертності. Окрім шкідливих газів: окису вуглецю, двооксиду сірки тощо, «Запоріжсталь» щорічно викидає в повітря кілька сотень тонн такої канцерогенної речовини, як бензопропілен, який у мільйон разів токсичні ший від окису вуглецю.

За кількістю промислового забруднення на одну особу Україна займає одне з перших місць у Європі, що і визначає середню тривалість життя – 66 років, тоді як у Японії, Швейцарії, Ісландії та США – 76-79 років. 15% території України є зоною екологічного лиха. В Україні функціонує 1700 шкідливих виробництв, 1000 з них – хімічні – є особливо екологічно небезпечними, а майже третина перебувають у рекреаційних зонах. За рівнем дитячої смертності Україна посідає перше місце в Європі, як і за показниками кількості екологічних захворювань.

Через підвищений вміст токсичних речовин необхідно припинити використання території площею понад 3 млн. га, це переважно ділянки землі уздовж автошляхів.

Сьогодні в Україні виявлено багато районів із перевищенням гранично допустимих концентрацій нафтопродуктів у воді, повітрі, ґрунті, зокрема аеродромів, нафтобаз, нафтосховищ, нафтопереробник заводів, нафтових свердловин, автостоянок, автозаправок, ділянок нафтопродуктів. Критичною стала ситуація внаслідок забруднення нафтопродуктами в Лисичанському і Херсонському заводах, нафтопереробному, військових аеродромах Білої Церкви, Узині, борислава, Долини у Прикарпатті, Шебелинки на Полтавщині. Ці регіони відомі вже всій Україні й за її межами, а нафта потрапила не лише в повітря, а сконцентрована в колодязях, ярах, підземних водах і стала не тільки отруйною, але й пожежонебезпечною. Це лише кілька прикладів антропогенного забруднення в нашій країні, а їх є ще безліч, тому необхідно зосередити зусилля на раціональному природокористуванні.

Раціональне природокористування – це соціально-економічний процес залучення в господарський обіг природно-ресурсного потенціалу як матеріальної основи розширення відтворення, сприяє реалізації основного економічного росту, забезпечує охорону навколишнього середовища від забруднення й створює нормальні умови для функціонування ефективних систем життєдіяльності. Усе це неможливо вирішити без визначення стратегії й тактики збереження й стабільності розвитку життя на Землі, і конкретно в Україні, без створення правового захисту охорони навколишнього середовища й екологічного законодавства України..