5. Основні етапи й послідовність проведення аналізу господарської діяльності.

Зміст питання. Основні етапи й послідовність проведення аналізу господарської діяльності. Принци­пи складання програм аналізу. Добір, перевірка й аналітична обробка економічної інформа­ції. Узагальнення, оцінка та письмове оформлення результатів аналізу. Формування пропо­зицій за результатами аналізу та контроль за їх реалізацією.

Не менш важливе значення в організації аналізу має його методичне забезпечення. Від того, які методики аналізу засто­совують на підприємстві, залежить результативність аналізу. Відповідальність за методичне забезпечення аналізу зазвичай покладають на спеціаліста, котрий здійснює керівництво аналі­тичною роботою на підприємстві. Він зобов'язаний постійно удос коналювати методику комплексного аналізу господарської діяль­ності на основі вивчення досягнень науки і передового досвіду у сфері аналізу і впроваджувати її в усі сегменти підприємства, здійснюючи підготовку і перепідготовку кадрів із питань аналізу. Особливе значення має розробка власних або адаптація готових комп'ютерних програм аналізу, що дають змогу оперативно і ком­плексно досліджувати результати господарської діяльності з ви­користанням економічно-математичних методів.

Етапи методики комплексного аналізу господарської діяльності:

1. визначаються об’єкти, мета, завдання аналізу, складається план аналітичної роботи;

2. розробляється система синтетичних та аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об’єкт аналізу;

3. збирається та готується до аналізу необхідна інформація;

4. порівнюються фактичні результати господарювання з показниками плану, показниками минулих літ, середніми показниками по галузі;

5. здійснюється факторний аналіз: виокремлюються фактори та визначається їх вплив на результати господарювання;

6. виявляються невикористанні та перспективні резерви підвищення ефективності виробництва.

7. оцінюються результати господарювання з урахуванням дії різних факторів та виявлення невикористаних резервів. Розробляються заходи по їх використанню.

Заключний етап аналізу — оформлення його результатів різ­ними документами. Будь-які результати аналітичного дослідження діяльності підприємства в цілому або його сегментів має бути оформлено відповідними документами. Це можуть бути аналітичний звіт (пояснювальна записка), довідка, висновок.

Аналітичний звіт (пояснювальну записку) зазвичай скла­дають для зовнішніх користувачів. Якщо результати аналізу при­значені для внутрігосподарського використання, їх оформляють як довідку або висновок.

Зміст аналітичного звіту має бути достатньо повним. Передовсім у ньому мають міститися загальні питання, що відображають еко­номічний рівень розвитку підприємства, умови його господарюван­ня, характеристику асортиментної і цінової політики, конкурен­тоспроможності продукції, широту і частку ринків збуту продукції, репутацію підприємства, його імідж у діловому світі. Необхідно також зазначити становище товарів на ринках збуту, тобто на якій стадії життєвого циклу перебуває кожний товар на ринку (на стадії впровадження, зростання і розвитку, зрілості, насичення і спаду). Слід охарактеризувати реальних і потенційних клієнтів, зазначи­ти сильні і слабкі сторони їхнього бізнесу. Після цього необхідно відобразити як мінімум за три роки динаміку показників, що ха­рактеризують виробничі і фінансові результати, майновий і фінан­совий стан підприємства, його ділову активність, ефективність роботи, перспективи розвитку. Потрібно також розкрити в ньому зміни в обліковій політиці підприємства, котрі можуть суттєво вплинути на грошові потоки, фінансові результати тощо.

Має бути зроблено розшифровку агрегованих показників звітності (склад дебіторської і кредиторської заборгованості, ко­роткострокових і довгострокових фінансових вкладень, розподі­лу прибутку і т. ін.), а також відображено інформацію за сегмен­тами (виручка, витрати, прибуток, активи, зобов'язання сег­ментів за операційною і географічною ознаками). Для правиль­ного відображення динаміки показників має бути забезпечено зіставність їх за всіма параметрами (за методикою оцінки, мето­дикою розрахунку, за складом і т. д.).

Зміст пояснювальної записки повинен містити висновки і пропозиції щодо результатів господарської діяльності, відобра­жені резерви збільшення кількісних і поліпшення якісних показ­ників, сформульовані пропозиції, які виносяться по результатах аналізу, причому вони повинні бути обґрунтованими і спрямова­ними на освоєння виявлених внутрішньогосподарських ресурсів. Пояснювальна записка складається, як правило, коли результати аналізу направляються у вищу за рангом організацію.

Довідка або висновок складається у випадках, якщо результа­ти аналізу призначені для внутрішньогосподарського користу­вання. На відміну від пояснювальної записки їх зміст більш кон­кретний. Тут відображаються недоліки або досягнення, сума резервів, наведені конкретні заходи з використання їх у виробни­цтві. І довідки, і висновки за результатами подаються заінтересо­ваним службам підприємства з метою прийняття обгрунтованих управлінських рішень, що спрямовані на поліпшення виробничої ситуації, яка аналізувалася.

Нерідко в процесі проведення аналітичної роботи застосову­ється також безтекстове оформлення результатів аналізу. Воно складається з постійного макета аналітичних таблиць без пояс­нювального тексту. Такі таблиці дозволяють систематизувати, узагальнювати досліджуваний матеріал і представляє його в простій для сприйняття формі. До безтекстсвого оформлення ре­зультатів аналізу відносяться також графіки, діаграми, які наочно відображають господарський процес та його результати. При цьому залежно від межі аналізу економічних явищ застосовують­ся різні способи відображення економічних показників:

—за призначенням: діаграми порівняння, хронологічні графіки;

—за способом побудови графічного образу: лінійні, стовпчи­кові, кругові тощо.

Слід зазначити, що з переходом до ринкової економіки потре­ба в аналітичній інформації значно зросла. Це пов'язано з необ­хідністю розробки й обгрунтування бізнес-планів, комплексної оцінки ефективності короткострокових і довгострокових управ­лінських рішень. В зв'язку з цим автоматизація аналітичних роз­рахунків стала об"єктивною необхідністю, тому що:

—автоматизація підвищує продуктивність праці економістів-аналітиків, звільняє від технічної роботи і дозволяє проводити більш глибокі дослідження економічних явищ і процесів;

—автоматизація дозволяє глибше вивчати і досліджувати вплив факторів, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва;

—автоматизація підвищує оперативність та якість аналізу.

Автоматизація аналітичних розрахунків і аналіз господарської діяльності зростають на вищий рівень у зв'язку з організацією на підприємстві автоматизованою робочого місця економіста-аналі-тика. АРМ економіста-аналігика -— це робоче місце, забезпечене персональними ЕОМ, які на основі використання програмного, методичного та інформаційного забезпечення дозволяють авто­матизувати аналітичні розрахунки.