III група - показники фінансової стійкості

1. Коефіцієнт фінансової стійкості (К_фс) показує питому вагу власних джерел залучених на тривалий строк коштів у загальних витратах підприємства, які воно може використати у своїй пото­чній діяльності без втрат для кредиторів.

Теоретичне значення Кфс — не менше 0,6.

2. Коефіцієнт фінансової незалежності (К_фн) — показує час­тку власних коштів у загальній сумі заборгованості підприємства.

Теоретичне значення Кфн — не менше 0,2.

3. Коефіцієнт автономності (К_ав) показує частку залучених коштів з розрахунку на І грн. власних коштів позичальника.

Теоретичне значення К_ав — не більше 1,0.

4. Коефіцієнт оборотності балансу (К_об):

Виручка від реалізації за рік

Коб =

Середня валюта балансу

Середня валюта балансу визначається як середнє арифметич­не цього показника на початок і на кінець року.

Цей показник визначається на підставі річного звіту, його зна­чення використовується також при оцінюванні фінансового стану позичальника на квартальні дати.

5. Коефіцієнт маневреності власних коштів (К_м) характери­зує ступінь мобільності використання власних коштів.

Розділ І пасиву-Розділ І активу

К_м =

Розділ І пасиву

Теоретичне значення К_м — не менше 0,5.

IV група - показники надійності підприємства

1. Коефіцієнт забезпечення кредиту (К₃) характеризує наяв­ність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту. К_з = 2 у випадках, якщо забезпеченням кредиту є:

• гарантії Уряду України;

• гарантії банків, зареєстрованих як юридичні особи у краї­нах, віднесених до категорії А (згідно з додатком 1.2 Положення НБУ «Про порядок формування і використання резерву для від­шкодування можливих втрат за позиками комерційних банків»);

• грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у бан­ку, що надає позику.

К₃ = 0,5 у випадках, коли забезпеченням кредиту є гарантії (поручительство) чи страхування ризику.

У разі, якщо забезпеченням кредиту є застава майна, коефіці­єнт забезпечення визначається так:

К_{з =} Вартість застави

Сума кредиту та процентів

Вартість застави визначається на підставі договору застави, сума кредиту і процентів - виходячи з кредитного договору.

Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності реалізації майна у разі неви­конання позичальником своїх зобов'язань.

Слід врахувати, що у розрахунок розміру резерву вартість за­ставленого майна (майнових прав) позичальника (за винятком за­стави державних цінних паперів) включається у розмірі не біль­ше 50% вартості, визначеної договором застави. У розрахунок розміру резерву за кредитами, наданими під заставу державних цінних паперів, включається вартість застави, але не більше ре­альної (ринкової) вартості.

Враховуючи зміни кон'юнктури ринку, комерційний банк зобов'язаний один раз на рік, а також у разі кожної пролонгації кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого майна, визначеної договором застави.

2. Оборотність дебіторської заборгованості (О_дз). Цей пока­зник розраховується за даними річного звіту, його значення ви­користовується також на квартальні дати.

О_дз = Виручка від реалізації за рік

Середня дебіторська заборгованість

Середня дебіторська заборгованість визначається як середнє арифметичне суми цієї заборгованості на початок і на кінець року.

Показник Одз оцінюється шляхом порівняння з попереднім періодом і може мати такі значення:

Одз = 2 у разі зменшення його розрахункового значення проти попереднього періоду;

Одз ⁼ 1 у разі, якщо його розрахункове значення знаходиться на рівні попереднього періоду;

Одз = 0 у разі збільшення його розрахункового значення проти попереднього періоду.

3. Оборотність кредиторської заборгованості (О_кз). Цей по­казник розраховується та оцінюється аналогічно О_дз.

Виручка від реалізації за рік

О _кз = Середня дебіторська заборгованість

4. Оборотність готової продукції (О_гп)

Огп = Виручка від реалізації за звітний період

Обсяг виробництва за звітний період

Оцінювання показника здійснюється шляхом порівняння з по­переднім періодом (зменшення, збільшення). О_гп може мати такі значення:

О_га = 2 — у разі зменшення його значення проти попереднього періоду;

О_гп =1 — у разі, якщо його значення знаходиться на рівні по­переднього періоду;

Огп ⁼ 0 — у разі збільшення його значення проти попередньо­го періоду.

По підприємствах з сезонним циклом виробництва оцінюван­ня О_гп здійснюється за даними річного звіту і це значення врахо­вується при оцінюванні фінансового стану позичальника на квар­тальні дати.

Розобка прогнозних моделей фінансового стану підприємства необхідна для вироблення генеральної фінансової стратегії на за­безпечення підприємства фінансовими ресурсами, оцінювання його можливостей у перспективі. Вона повинна будуватися на основі вивчення реальних фінансових можливостей підприєм­ства, внутрішніх та зовнішніх факторів і охоплювати такі питан­ня, як оптимізація основних і оборотних коштів, власного і пози­кового капіталу, розподіл прибутку, інвестиційна і цінова полі­тика. Основна увага при цьому приділяється виявленню і мобілі­зації внутрішніх резервів збільшення грошових доходів, макси­мальному зниженню собівартості продукції і послуг, вироблен­ню правильної політики розподілу прибутку, ефективному вико­ристанню капіталу підприємства на всіх стадіях його кругообігу.

Значення прогнозного аналізу фінансового стану полягає в тому, що він дозволяє завчасно оцінити фінансову ситуацію з по­зиції її відповідності стратегії розвитку підприємства з урахуван­ням зміни внутрішніх і зовнішніх умов його функціонування. В основі побудови прогнозної моделі лежить прогноз обсягу про­дажів і необхідного обсягу ресурсів.

Зазвичай виділяють чотири методи прогнозування фінансово­го стану суб'єкта господарювання:

• екстраполяція;

• метод термінів оборотності;

• метод бюджетування;

• метод попередніх (прогнозних) балансів.

При використанні першого методу виходять із припущення про існування прямого зв'язку між оборотним капіталом і обся­гом продажів, що може бути виражено за допомогою простого коефіцієнта (відношення чистого оборотного капіталу до обсягу продажів) або за допомогою рівняння зв'язку:

це а — постійна величина чистого оборотного капіталу;

Ь — коефіцієнт регресії, що відбиває ступінь залежності обо­ротного капіталу від обсягу продажів.

Знаючи величину цих коефіцієнтів і прогнозований обсяг про­дажів, можна визначити потребу в чистому оборотному капіталі.

Однак цей метод досить спрощений, тому що враховує єдиний фактор — обсяг продажів, тоді як рівень потреби в короткостро­ковому фінансуванні багато в чому залежить від терміну оборот­ності запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості й т. ін.

Навчально-методичні матеріали

Основна література

1. Буряк П.Ю., Римар М.В. Фінансово-економічний аналіз: Підручник. – К.: 2004. – 380 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: Навч.посіб. – Житомир: «Рута», 2003. – 486 с.

3. Економічний аналіз господарської діяльності./ Іваненко В.Г., Болюх М.А., - К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2001 – 204с.

4. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – К.: “Знання-ПРЕС”, 2000.

5. Костенко Т.Д., Підгора С.О. та ін. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навч. посібник. – К.: Центр навч. лит., 2006 – 368 с.

6. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарства. – К.:,2000. - 360 с.

7. Мельник В.М. Основи економічного аналізу. Навч.посіб. - К.,2003. – 460 с.

8. Мошенський С.З., Олійник О.Б. Економічний аналіз. Підручник. / За ред.. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП «Рута», 2007. – 704 с.

9. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб”єктів господарювання. Підручник. – Тернопіль, 2001.

10. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд. – Минск: ООО «Новое знание», 2000. – 688с.

11. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 662 с.

12. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. Навч.посіб. - К.: Алертя, 2003. – 485 с.

13. Федорович Р.В. Теорія економічного аналізу. Підручник. - Тернопіль, 2002. – 360 с.

14. Чернявський Л.М. Економічний аналіз на підприємствах промисловості і торгівлі. Підручник. – К., 2003. – 312 с.

15. Чигринська О.С., Власюк Т.М. Теорія економічного аналізу: Навч. посібник. – К.: Центр навч. лит., 2006. – 323 с.

16. Чумаченко М.В. Економічний аналіз: Навч. посіб. - К., 2003. – 560 с.

Додаткова література

17. Баканов М.И. Экономический аналіз: практикум. - М., 2001. – 254 с.

18. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – М. 2000 468 с.

19. Баригольц С.Б., Мельник М.В. Методология экономического анализа деятельности хозяйствующего субъекта: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 240 с.

20. Ковалев В.В.Финансовый аналіз. – 2-е изд. – М.: Финансы и статистика, 1999. –572 с.

21. Методичні вказівки до виконання дипломних (курсових) робіт. – Запоріжжя: ЗІДМУ, 2005 р.

22. . http//: www. zakon. rada. gov. ua.